Мудрість Анатолія Криволапа

06.02.2015
Мудрість Анатолія Криволапа

Анатолій Криволап.

«Ніколи ніщо не народжувалося ні з чого. Все має бути в комплексі. Потрібний штамп. Потрібна сіра маса. Тільки з посереднього виникають індивідуальності. Тому треба підтримувати усі напрями, та особливо творчість молодих. Не можна казати, що вони не такі. Я можу говорити про погану якість».

«Не можна не зважати, чиї роботи на аукціонах продають за пристойні ціни. Це показник. Відбиток історії. Ми завжди в артефактах шукатимемо, яке життя було і є в цих людей, які почуття, яка філософія. У цьому вся суть мистецтва».

«Треба враховувати природні генетичні здібності, чим хто може володіти. Я можу робити інсталяції, можу працювати у всіх напрямах. Та якщо я знаходжу, де я найбільше реалізовуюся, працюю тільки там. Найстрашніше, коли біжать у кучі. Тоді втрачають себе. Не потрібно гнатися за тим, що хтось пише, хтось малює черепи, а я це саме зроблю з коровами».

«Хьорст — пацан із садистськими замашками. Або імітує його. А от Бекон великий. Його рвало зсередини. Він збоченець, і це проявляв. Усе життя Бекона та його смерть показали, що він — геній. Коли наші малюють під Бекона, думаючи, що вони такі мени і менки, це велика біда».

«Знаю, як хочеться чогось нового. Але це природний процес, який не залежить ні від кого. Це саморухаюча сила. Його не можна прискорити і розтягнути надовше».

«Рано чи пізно все повернеться до автентики. Художники зрозуміють, що ми всі різні. Я це зробив і декларую. Якщо автентика буде масовою, тоді це буде цікаво. Тоді виникнуть лідери. І вони стануть відомими, як Малевич у світовому мистецтві».

«Наскільки швидко ми заживемо по-новому, залежить від того, як сьогодні будуть оцінювати талановитих людей. Вони були, є і будуть. Однак їх ніхто не бачить. Якщо інтелектуальний рівень українців буде настільки високий, що вони зможуть сказати: «Ця людина розумніша за мене, і треба робити так, як вона», — тоді в нас настане розвиток».

«Рівність і анархія — це водночас «плюс» і «мінус» для України. Анархія йде від козаків, які прокричали і таким чином вибрали гетьмана. Не сподобався — зарубали. Гетьман розумів, що нема країни, нема керівництва, треба збирати податки, щоб казну робити. Люди говорили, що він падлюка, обкрадає їх, відправляє до козаків, і ті його рубали. Приходив наступний і поводився так само. Це безумство в Україні триває тисячу років від Київської Русі. Звідси відсутність еліти, відсутність цінування талантів та оцінки іншого. А чим я гірший? І давай воювати один з одним. Такою є вся історія України, і вона повторюється кожні 10 років. Почитайте Субтельного».

«Думаю, що європейські досвід і знання допоможуть змінити цю систему. Хтось же знає її краще за нас. Якщо ми це зрозуміємо, тоді будемо жити по-іншому. Колись не було Чехії, Словаччини, але вони навчилися цінувати еліту і стали багатими».

«Впевнений, що через цю війну все повернеться у кращий бік для України. Тільки ця нікому не потрібна дурня перемелеться, почнеться новий етап. Сьогодні у нас демократія рівності, де все інакше відхиляється. Треба дозріти до інтелектуальної демократії. Та поки що маємо емоційну демократію».