«Дах» для слуг народу

У період виборчої кампанії однією з найпопулярнiших обіцянок кандидатів у народні депутати є анонс щодо зняття недоторканності з «привілейованих» категорій громадян. У залежності від фантазії кандидата може йтися або лише про народних депутатів, або також і про суддів та навіть Президента. Утiм, коли такий кандидат, отримавши мандат, сам потрапляє до касти обраних, обіцянки з легкістю забуваються. І все ж цього тижня, а саме у четвер, 5 лютого, Верховна Рада України запланувала розглянути це питання. Згідно із порядком денним, йтиметься про позбавлення імунітету суддів та народних депутатів. Про депутатів поговоримо іншим разом, поки що приділимо увагу служителям Феміди.

Чому важливо зробити суддів «рівними серед рівних»?

Нинішня система притягнення судді до відповідальності — громіздка, алогічна і така, яка де-факто не залишає жодної надії на справедливість. Пересічний громадянин позбавлений шансу самостійно поскаржитись на суддю. Він мусить звернутися до народного депутата або до Уповноваженого з прав людини, або до органів місцевої влади для того, щоб вони вислухали його та допомогли у конфлікті з Фемідою. Але й усі вищеназвані інституції є безпорадними перед всесильним суддею. Вони можуть лише скерувати звернення до Вищої Ради юстиції, аби та перевірила факти, викладені у скарзі громадянина.

Якщо Вища Рада юстиції побачить у діях судді ознаки порушення присяги (що майже неймовірно), то тоді вона виносить питання позбавлення судді імунітету на розгляд Верховної Ради. Відтак круги безглуздя та бюрократичного ідіотизму намотуються далі: отримавши відповідне звернення від Вищої Ради юстиції, Верховна Рада розглядатиме його на засіданні профільного комітету, і якщо останній дасть добро, питання щодо відповідності судді його посаді буде включено до порядку денного Ради. Якщо парламент проголосує за звільнення судді (і, відповідно, за позбавлення його передбаченого законом захисту), за нього може «братися» прокуратура. Але не факт, що після всіх оцих надзвичайно важких маніпуляцій суддю-порушника таки буде покарано.

Якщо говорити зовсім просто, то суддю в нашій країні тільки тоді можуть притягнути до відповідальності, коли в цьому є політична доцільність. Якщо доцільності нема, то який би гріх не тяжів на совісті служителя Феміди, він вважатиме себе цілком захищеним — доки матиме надійний «дах». Щоправда, інколи зміна політичного режиму вносить деякі корективи у такий розклад, але навіть це трапляється не завжди. Саме тому одіозні судді Кірєєв та Отрош вчасно втекли з материкової України в окупований Крим, а їхній колега Вовк не робив навіть цього — він спокійнісінько ходить на роботу. До все того ж таки горезвiсного Печерського суду.

Коли ім’я звучить як діагноз

Суддю Родіона Кірєєва довго представляти не варто. Це той самий правник, який відправив за ґрати Юлію Тимошенко, а також засудив до трьох «умовних» років Ганну Сінькову, членкиню «Братства», котра смажила яєчню на «Вічному вогні». До того ще зовсім юний Кірєєв накладав на громадян адміністративні стягнення, розглядав справу щодо викрадення мотка мідного кабелю та пари туфель iз магазину ZARA. З квітня 2014-го прокуратура мусолить кримінальне провадження, відкрите щодо Кірєєва, з липня його оголошено в розшук, але нонсенс у тому, що Родіон Кірєєв — і досі суддя. Тож навіть якщо його віднайдуть у Сімферополі чи деінде, притягти за шкірку в Київ «його честь» не вдасться. Що ж до позбавлення його недоторканності, то лише нещодавно (!) у Верховній Раді зареєстровано постанову щодо притягнення Кірєєва до кримінальної відповідальності.

Що стосується безпосередньої «шефині» Кірєєва — колишньої голови Печерського суду Інни Отрош, то, згідно із наявною інформацією, мадам суддя отримала російський паспорт і очолила суд Ялти. Втім достеменно її доля нікому не відома, й скидається навіть на те, що ніхто навіть не намагається з’ясувати, що саме з нею сталося. Тільки зі слів віце-президента Асоціації юристів України Олексія Рєзникова та народного депутата Інни Богословської відомо, що Отрош «отримала високу посаду в судовій системі Криму». Якщо Кірєєву інкримінують ухвалення заздалегідь не правочинного рішення, то Отрош як голову суду звинувачують у втручанні в роботу автоматизованої системи розподілу справ між суддями.

Ще один печерський (чи то пак «печерний») суддя — Сергій Вовк — спокійнiсiнько почувається у своєму робочому кріслі, хоча, за іншими даними, йому вже вручили підозру про злочин. Щоправда, зроблено це було якось кулуарно: джерело з фракції БПП, яке побажало залишатися неназваним, повідомило, що відповідну заяву зробив на засіданні фракції Генпрокурор Віталій Ярема. Ярему та його загравання з Блоком Петра Порошенка можна зрозуміти — адже Вовк свого часу саджав за ґрати близького до нинішнього Президента Юрія Луценка. До того ж доля самого Яреми висить на волосинці, тож як тут не зімітувати бурхливу діяльність?

Нарешті, один з останніх суддівських скандалів пов’язаний з головою Вищого господарського суду України Богданом Львовим. Скандал почався з того, що низка ЗМІ розповсюдила інформацію про Львова і ще одного неназваного високопоставленого чиновника, затриманих співробітниками ГПУ та СБУ при передачі їм хабара на суму в мільйон доларів. Природно, що згодом Богдан Львов спростував цю інформацію через прес-службу ВГСУ. Активісти організації «Патріотична ініціатива» приходили вимагати покарання для Львова, мітингуючи під стінами ВГСУ. Особливо обурило їх те, що «людина (тобто Львов, — Ред.) нормально виходить на роботу, оскільки нібито був відпущений через недоторканність», — говорить один з учасників акції. Власне, інакше й бути не може — суддівський імунітет ще ніхто не скасовував.

Перспективи скасування недоторканності

Законопроект, який нардепи розглядатимуть сьогодні, був внесений на розгляд Ради Президентом України. За попередніми прогнозами, голоси для його ухвалення у парламентаріїв знайдуться. Степан Кубів, представник Президента в парламенті, нагадує, що документ цей уже був розглянутий Регламентним комітетом, і тепер необхідно завершити процедуру, проголосувавши за нього в парламенті.

Депутати від «Народного фронту» Лілія Гриневич та Сергій Пашинський запевняють, що особисто вони обов’язково проголосують за прийняття законопроекту, і сподіваються на те, що всі інші члени їхньої фракції вчинять аналогічно. Однак вони зазначають, що після внесення поправок депутатів до цього часу їм не дали можливості ознайомитися з остаточним текстом документа.

Питання про зняття недоторканності з Президента в законопроекті поки що не порушується. За словами Гриневич, позбавлення його імунітету може бути замінене затвердженням процедури імпічменту глави держави. Іван Крулько, депутат від «Батьківщини», обіцяє, що його фракція також обов’язково проголосує за скасування недоторканності суддів і депутатів. Крулько загалом бачить солідарне голосування за президентський законопроект всіма членами коаліції. Якщо такий прогноз справдиться, бодай одне болюче питання буде розв’язано. Принаймнi перший крок до такого розв’язання парламент зробить.