«Пріоритет — захисники держави»

За кілька днів один із найвідоміших медичних закладів України — Клінічна лікарня «Феофанія» — відзначатиме півстолітній ювілей. Свої перші корпуси лікарня звела на початку 1960-х років на території, що колись належала Києво-Печерському монастирю, згодом була особистою власністю митрополита Петра Могили, настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана. Далі на тому місці був пасічний хутір, виставка народного господарства, а згодом посеред залишків колишніх монастирських садків, що тривалий час простояли пусткою, збудували лікувальний комплекс. Указ про його відкриття тодішній керівник МОЗ УРСР Платон Шупик підписав 9 лютого 1965 року. На той час у лікарні працювало 10 лікувальних відділень на 135 стаціонарних ліжок. Нині клініка має 12 корпусів, 29 лікувальних відділень та 8 діагностичних центрів. За рік тут отримують цілодобову висококваліфіковану медичну допомогу понад 14 тисяч чоловік.

«Йде боротьба за пацієнта, за фінансування»

— Ігорю Петровичу, з яким настроєм клініка «Феофанія» наближається до ювілею?

— Настрій, як і в державі, — тривога і надія. Сьогодні по-різному ставляться до нашого закладу. Є певні думки щодо реформування — власне, ідеї ці час від часу виринають упродовж усіх рокiв незалежності. Лікарня за свою історію підпорядковувалася різним структурам: у радянські часи — Компартії, так званому четвертому управлінню Міністерства охорони здоров’я УРСР, а після створення Державного управління справами (ДУС) перейшла під його керування.

У Верховній Раді нині зареєстровано кілька законопроектів реформування клініки, зокрема пропонують підпорядкувати «Феофанію» Міністерству охорони здоров’я. Але, знаючи плачевний стан медичних закладів, якими «відає» міністерство, не думаю, що це піде на користь. Навпаки, може статися катастрофа — втратимо те, що маємо.

— Імідж елітної лікарні «Феофанія» мала завжди. «За визначенням» тут лікувалися «небожителі», а людям, не наближеним до еліти, потрапити було майже неможливо...

— Ця ситуація змінилася ще за часів Президента Віктора Ющенка. Тоді вперше було дозволено лікуватися у «Феофанії» не лише пацієнтам, прикріпленим до клініки, а й іншим хворим. На сьогодні приймаємо на лікування до 40 відсотків пацієнтів з різних регіонів. Ми завжди порушували питання про можливість лікуватися у нас пацієнтам за потребою, тим паче що в інших медичних закладах немає багатьох технологій діагностики і лікування, які пропонуємо ми.

Сьогодні ми маємо як сучасні технології, так і фахівців (і це основне наше надбання), які дозволяють нам навіть приймати пацієнтів з-за кордону. Останнім часом звертається багато агенцій, що займаються так званим медичним туризмом, аби направляти сюди хворих із різних країн. Це світова практика.

— Але пріоритети все-таки — пацієнти з України?

— Звісно, і насамперед — надання медичної допомоги людям, які постраждали під час подій на Майдані, пораненим воїнам АТО. Хоча, попри прийняту урядову постанову, що учасники АТО мають право лікуватися у клінічній лікарні «Феофанія», не зроблено другого важливого кроку: не створено експертно-медичних комісій, у компетенції яких — пов’язувати травми чи поранення з воєнними діями. Відтак ми маємо право приймати цю категорію пацієнтів лише після того, як вони пройшли лікування у військових медичних закладах. Але попри те, що ми зверталися до всіх військових медичних формувань — у Центральний військовий госпіталь, госпіталі прикордонних служб, СБУ, МВС, — я би не сказав, що маємо нині потік пацієнтів. Хоча достеменно знаю, що ті заклади не мають технологій, які є в нашій клініці. Все-таки йде боротьба за пацієнта. Багато військових медичних закладів були на межі реорганізації або й закриття, а нині в них з’явилися пацієнти і підстава для того, аби здобути фінансування. Хоча ця боротьба шкодить лише пацієнтам, які могли б здобути якіснішу діагностику і лікування у нас.

Нині у нашій клініці проходять курс лікування і реабілітації троє складних пацієнтів, які отримали поранення в зоні АТО.

«Усі розмови про надприбутки «Феофанії» — недоречні»

— Однак реорганізація клініки таки на часі?

— Поза сумнівом. Насамперед треба дати можливість лікуватися у нас тим, хто захищає нашу державу. І ми готові приймати значно більшу кількість людей. Хоча маємо непросту фінансову ситуацію. Бюджет складний: 83 його відсотки покривають заробітну плату, 11 відсотків ідуть на сплату комунальних послуг, і тільки 6 відсотків — на медикаменти, продукти харчування та інші видатки на утримання та функціонування лікарні. Бюджету розвитку не маємо вже протягом трьох років. А якщо лікарня не отримує оновлення — втрачає дуже багато. Обладнання застаріває, ремонт потребує великих коштів, відповідно не можемо впровадити нових діагностичних технологій, які розвиваються у світі, застигаємо на одному рівні. І тут вихід — тільки ті кошти, які можемо заробити, аби спрямувати їх на розвиток клініки.

— Але навіть у тих умовах, які склалися, ви знаходите можливість впроваджувати нові технології. На базі клініки діє Всеукраїнський центр радіохірургії, ядерної медицини — свого роду унікальний.

— Так. І те, наскільки він потрібен, вказують черги на обстеження. Ядерна медицина почала розвиватися в нашій країні недавно. Можливості ПЕК-КТ(позитронно-емісійної томографії), яку пропонує наш Центр, — це найсучасніший рівень діагностики. Якщо з допомогою рентгену фахівці можуть побачити онкопроцес умовно тривалістю півроку, МРТ-діагностика зафіксує зміни, які розпочалися в організмі кілька місяців тому, то ПЕТ-КТ визначить проблему, якій лише кілька тижнів. А чим раніше діагностовано недугу, тим більше шансів на успішне лікування.

Центр успішно працює, хоча потребує колосальних затрат — у середньому утримання, забезпечення витратними матеріалами, проведення сервісного обслуговування коштує 30 мільйонів гривень на рік. Звісно, бюджет нам такої суми не виділяє, тож Центр мусить ці кошти заробити сам. Наша ж клініка — некомерційна установа, ми не маємо права на прибуток, а лише відшкодовуємо витрати, яких зазнали. Все чітко контролюється відповідними органами. Тому всі розмови про начебто надприбутки клініки «Феофанія» — недоречні. Навіть виробляючи радіофармпрепарат і продаючи його приватній структурі (клініці), ми не можемо взяти жодної копійки прибутку. Що витратили на виробництво препарату — за те й продали.

Наш центр радіохірургії має європейські сертифікати і протоколи обстежень, що адаптовані до європейських норм — цей рівень діагностики давно й успішно застосовують, зокрема, клініки Німеччини. Вісім років ми мали тісну співпрацю з клінікою Фрайбурга. Понад 80 наших фахівців пройшли там стажування, маючи право на працю в німецьких медичних закладах, отримали сертифікат.

Якби відбулося розумне реформування, то кошти, які йдуть на зарплату, ми змогли б скерувати на бюджет розвитку — і це значно змінило б ситуацію.

«Якщо пацієнт звертається — не може бути відмов»

— Ігорю Петровичу, які основні профілі лікування пропонує «Феофанія»?

— На чільному місці у нас — нейрохірургія. До нас приїжджають на щорічні «нейрохірургічні читання» науковці й медики з усього світу, найвідоміші нейрохірурги з Америки, Японії. Ми володіємо унікальними нейрохірургічними методиками, деякі з яких не застосовуються в жодній вітчизняній клініці. Центром нейрохірургії керує Олександр Возняк — відомий фахівець своєї справи. Потужний також центр ортопедії і травматології спортивної медицини, який очолює професор Ігор Зазірний — член президії Європейської асоціації спортивної травматології. Успішно здійснюємо імплантації штучних суглобів, лікування спортивних травм. Добре зарекомендував себе лор-центр. Проводимо також нейроваскулярні операції на судинах головного мозку, які рятують життя при інсультах, інших патологіях. Фахівці з Німеччини переймали наші методики. Хірурги нашої клініки проводять операції на коронарних судинах. У планах — розвиток «відкритої кардіохірургії».

Також маємо чотири інтенсивнi терапевтичнi відділення, які дозволяють рятувати пацієнтів у критичних станах. Клініка застосовує сучасні методики кардіодіагностики, зокрема радіоізотопне сканування серця — методику, яка дозволяє виявити серйозну приховану патологію серця. Пишаємося фахівцями Центру гінекології і репродуктивної медицини, які проводять складні гінекологічні, пластичні операції.

— Як «простому хворому» потрапити до вас?

— Існує механізм, якийсь чомусь майже не використовується — можливо, через брак інформації. Територіальні управління охорони здоров’я мають право дати направлення пацієнту до нашого управління охорони здоров’я з певною проблемою. Якщо це офіційне звернення — не може бути ніяких відмов, за умови, що людині необхідно скористатися тими технологіями, які застосовують тільки у нас, або звернутися до фахівців, якими славиться «Феофанія». Крім того, є так званий механізм трансферів. Наприклад, ми не маємо коштів на дорогий імплантат чи стент для судин головного мозку, але можемо обміняти його на послуги. Тобто, можливості є, було б бажання.

Я звертався до Кабміну з приводу так званого квотного принципу — ще за каденції попередньої влади. Але до цього поставилися байдуже. Ми тоді навіть чітко розрахували кількість людей, яким можемо запропонувати обстеження відповідно до кількості жителів у кожній області. Скажімо, чітко декларуємо: за місяць маємо змогу прийняти і пролікувати 6 чи 10 пацієнтів iз кожної області. Ця пропозиція залишається актуальною, ми готові до неї повернутися.

— Бачу, у вас тривають ремонтні роботи...

— Так, відновлення потребує третій корпус, який не знав реконструкції 30 років. Але через фінансові причини ремонтні роботи змушені припинити. Сподіваємося, що після реорганізації клініки ми зможемо вийти на вищий рівень. Адже потреба у переоснащенні не вичерпується ніколи. Наші партнери у клініці Фрайбурга щоп’ять років проводять зміну свого обладнання, інакше воно застаріває, відповідно — погіршується якість діагностики. Зараз вони вже дійшли висновку, що необхідно проводити таку заміну раз на три роки. У нас же з цим — проблема... Багато діагностичних апаратів працюють по 10 і більше років. «Латаємо», ремонтуємо, не маючи змоги замінити на нові. Але тут, як зі старою машиною, — скільки не ремонтуй, доцільніше купити нову. Тому ми маємо ті ж проблеми, що і кожен медичний заклад в Україні, — не вистачає коштів на розвиток, бракує сучасного обладнання. Але головне, що маємо, — дуже кваліфікований медперсонал. Ці люди віддані своїй справі, з розумінням ставляться до пацієнтів. Це дуже важливо, бо не тільки медикаментами і методиками лікує лікар, а й добрим словом. У наш час це особливо важливо.

ДОСЬЄ «УМ»

Семенів Ігор Петрович

Головний лікар Клінічної лікарні «Феофанія». Кандидат медичних наук, заслужений лікар України.

Народився 17 жовтня 1959 року в селищі Яблунів Косівського району Івано-Франківської області. 1982 року закінчив Івано-Франківський медичний інститут. Працював лікарем-травматологом в Богородчанській центральній районній лікарні, згодом в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні, завідував відділенням артрології, за якийсь час став її головним лікарем. Вісім років тому прийшов працювати у лікарню «Феофанія».

Одружений, має доньку, двох онучок.

Захоплюється гірськими, водними лижами, автоспортом.