«Старий чобіт» від Кличка

Чи не найдотепніший коментар з приводу ухваленого бюджету Києва дав лідер «Демократичного Альянсу» і депутат міськради Василь Гацько. Це «такий собі старий чобіт, в якому можна йти, але не в майбутнє». «Кличко в захваті від ухваленого бюджету столиці. Каже, що це перший прозорий і чесний бюджет. На відміну від нього, з моменту оприлюднення проекту рішення я з ним жив. І в мене інша думка», — веде далі Гацько. І підкреслює: перед прийняттям документа слід було обговорити фінансові пріоритети, провести аудит усіх цільових міських програм і, безумовно, мати час на вивчення багатосторінкового «гросбуху». Нічого цього зроблено не було. Проект бюджету надійшов депутатам 22 січня, а 28-го вже був проголосований.

Кінцевий варіант бюджету не надто відрізняється від того, про який уже писала «Україна молода». Дві головні цифри лишилися майже незмінними. Доходи заплановані на рівні 22,2 млрд. гривень, видатки — 20,3 млрд. Дохідна частина традиційно формується здебільшого за рахунок платників податків: протягом поточного року до міської скарбниці кияни внесуть 12 млрд. 177 млн. гривень податкових відрахувань. Це буде: податок на майно (2,5 мільярда гривень), єдиний податок (1,3 млрд.), (земельний податок (770,4 млн. з підприємств і 41 млн. з фізичних осіб плюс орендна плата — відповідно: 1,5 млрд. і 26,4 млн.). А також — акцизні збори, транспортний та екологічний податок, надходження від оподаткування автівок, які мають двигун об’ємом у 3 тис. куб. см і є «молодшими» за п’ять років (тут очікуються 72 млн.), тощо.

Та найвагомішим надходженням є податок на доходи фізичних осіб. Він становить половину від всіх інших зборів і запланований на рівні 6,6 млрд. гривень. Щоправда, як уже повідомляла «УМ», 60% з цієї суми будуть відраховані до державного бюджету. Ось така вона, українська децентралізація в дії. Уряд натомість обіцяє дати субвенції на медицину, освіту, культуру, потреби ЖКГ та комунального транспорту, але де-факто це означатиме тільки те, що пуповина, яка тягнеться від столичної влади до центральної, не тільки не буде розірвана, вона — навпаки — укоріниться та зміцніє.

Що не враховано у дохідній частині бюджету? На думку фахівців, це, перш за все, — ринок землі та ринок оренди. Біда в тому, що досі не проведена належна оцінка земельних ресурсів Києва, а відтак єдиної тарифікації на землю просто не існує. Хтось примудряється платити лише 64 копійки за квадратний метр землі щомісячно, а хтось — «віддувається» за решту. Якщо плату за землю дещо підняти, то власники мегамаркетів та великих ТРЦ навряд чи збанкрутують. Те саме стосується і оренди. Очікування від оренди підприємств становить 1,5 млрд. гривень, а мало б становити, за найскромнішими підрахунками, — 1,9 млрд. При цьому 60% ринку оренди приносить в казну менше 3% від усіх доходів. Іншими словами, більша половина орендарів сплачують настільки мізерну оренду, що взагалі не зрозуміло, за якими тарифами з цими підприємствами укладали договори.

Окремою проблемою є МАФи. «Малі архітектурні форми», як і раніше, є напівлегальним бізнесом, який, однак, достатньо прибутковий, аби знайшлися охочі кришувати його та відстоювати існування численних кіосків. Очікується, що пайовий внесок МАФів поповнить бюджет міста на 59 мільйонів гривень, хоча минулого року вдалося зібрати лише 16,7 млн. Це дуже мало, але ще меншими є прибутки від діяльності комунальних підприємств, серед яких, зокрема, — аеропорт «Жуляни». «Комунальники» мають здати у казну 40 мільйонів. Щоб зрозуміти мізерність цієї цифри, порівняємо її з видатками на утримання органів місцевої влади. Навіть після скорочення втрат на 10% вони становитимуть 574 мільйони гривень.

І ще про декілька статей видатків. Витрати на освіту в столиці складуть 5,1 млрд. грн., з яких 2 млрд. грн. — субвенції з держбюджету. З цих грошей на 504 дитсадки витратять 1,4 млрд. грн. і на 444 загальноосвітніх установи — 2,8 млрд. грн. На охорону здоров’я планується витратити 3,7 млрд. грн., з цих грошей 2,9 млрд. грн. будуть надані місту держбюджетом. Ще 3,8 млрд. грн. буде направлено на соціальний захист населення.

На виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, дітям-інвалідам піде 1,9 млрд. грн. субвенції з держбюджету. На надання пільг та житлових субсидій Київ виділить 713 млн. грн., які також є субвенцією. У бюджеті також передбачені компенсаційні виплати за пільговий проїзд у транспорті в розмірі 295 млн. грн.

На допомогу при народженні дитини виділено кошти в розмірі 1,3 млрд. грн. На задоволення культурних потреб населення столична влада направили 628, 5 млн. грн. Так, на 15 музеїв витратять 62 млн. грн., а на 28 театрів і концертних залів — 198 млн. грн. А багатостраждальний зоопарк, на який насувається чергове будівництво, отримає в цьому році 17,3 млн. грн.