І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Польові дослідження українського агробізнесу
29.01.2015
Як відроджувалося розвалене і розграбоване пострадянське сільське господарство, яке ще пару десятиліть тому вважалося безпросвітно-дотаційною галуззю економіки? З чого починали співпрацю з українськими аграріями іноземні компанії, зацікавлені в освоєнні нових ринків збуту? Чого і як училися в західних партнерів (конкурентів) наші сільгоспвиробники? Яким чином налагоджували торговельні, фінансові, виробничі контакти між собою? Як використовували шанси і долали кризи?.. Це — лише декілька питань iз тих, над якими розмірковує і на які не приховує самостійно знайдених відповідей багаторічний керівник компанії АМАКО в Україні, підприємець, науковець, а віднедавна ще й голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.
«Дана книга ні в якому разі не претендує на істину в якійсь інстанції, скоріше, навпаки, — є предметом для аналізу та оцінки, — пише сам автор у передмові до книги. — Не всі прогнози збувалися і не всі плани реалізовувалися. Кожне інтерв’ю було проміжним етапом, коротким підбиттям підсумків пройденого та спроба спрогнозувати майбутнє».
«Нам потрібно вміти конкурувати з Європою та Америкою, незалежно від того, будемо ми в СОТ чи ні», — вже в одному з перших публічних виступів, 2006 року. Тоді він стосувався вибору технології вирощування культур і відповідного набору техніки. Це керівникам сучасних українських господарств не треба пояснювати, що таке ґрунтозберігаючі технології, трактори та комбайни iз супутниковим керуванням. Бо вони ними користуються так само вільно, як колись вилами і лопатами. На початку століття технологічні новації викликали у багатьох ледве не переляк. Принаймні точно підозру — «зараз щось непотрібне і дороге почнуть впарювати...»
2008 р. — перший агротехнологічний центр компанії АМАКО з практичним досвідом, що демонструється на Днях поля у різних регіонах. «Агротехнологічний центр — це перш за все свідчення поваги до тих людей, які з нами працюють...»
2012 р. — об’єднання АМАКО з першою українською публічною компанією в агросекторі, «Лендком». Компанією, що з різних (часто суб’єктивних) причин опинилася на межі банкрутства. «За умови дотримання трьох моїх принципів — повага, гідність і достойна оплата праці — люди демонструють чудові трудові якості. Люди у нас в Україні чудові, але треба вміти ними управляти». Як підняти з колін розорену компанію, не опустивши при цьому власний рівень? Почитайте, там усе доволі відверто, — з цифрами, стратегіями і тактикою.
2014 р. — АМАКО — генеральний спонсор Національного академічного драмтеатру імені Івана Франка. «Цей проект ми розглядаємо не тільки як маркетинговий інструмент підвищення упізнаваності, а й як наш внесок у розвиток української культури».
Формально це — збірник виступів та інтерв’ю голови наглядової ради потужної групи компаній з іноземним капіталом, зацікавленої в освоєнні нового ринку. Вони зібрані у хронологічному порядку, з 2006 по 2014 рік включно, і найчастіше створювалися як іміджеві. Тільки є одна особливість, яку одразу помітить читач і яка не потребує доказів для тих, хто протягом цих років співпрацював iз Віталієм Скоциком. Автор «Виклику і відповіді» — людина, особисто зацікавлена не тільки в розвитку підконтрольного бізнесу, а й в еволюції сільського господарства України загалом.
