Велика кишеня по-київськи

Зволікання із ухваленням столичного бюджету було пов’язане з прийняттям бюджету державного — так, принаймні, пояснював ситуацію мер Києва Віталій Кличко. Однак із голосуванням за головний фінансовий документ країни депутати Верховної Ради впоралися в один з останніх грудневих днів 2014 року. Тепер на черзі — бюджет Києва, його міськрада розгляне на сесії у найближчий четвер, 29 січня.

Повідомляється, що КМДА пропонує Київській міській раді затвердити бюджет Києва на 2015 рік з обсягом доходів у 22,1 млрд. гривень та обсягом видатків у 20,2 млрд. гривень. Як бачимо, дохідна частина превалює, тож теоретично на кінець року в столичній скарбниці мали б іще залишатися кошти. Однак так виходить лише на папері.

Як уже писала «УМ», головним джерелом надходжень до державного бюджету є податок на прибуток фізичних осіб. Цим податком Київ змушений ділитися з державою. Донедавна відрахування сягали 50%. Нині ж столиця віддаватиме 60% і лише 40% лишатиме собі. Про це в коментарях «Україні молодій» повідомив очільник міськрадівської фракції «Демократичний альянс» Василь Гацько.

Гацько пояснює: якби не таке несправедливе розподілення коштів, Київ цілком міг би обходитися без субвенцій від держави. Нині ж обсяг субвенцій очікується на рівні 1,9 мільярда гривень, однак ця фінансова «пiгулка» не здатна вилікувати ту хворобу, яку спровокують колосальні відрахування у державний бюджет. Гацько припускає, що на кінець 2015 року бюджет Києва може бути не виконаний.

«Децентралізація як така не відбулася, — констатує депутат. — Навпаки, роль уряду у скеровуванні грошових потоків тільки підсилалася. До того ж на столичному рівні не здійснюється жодних заходів щодо збільшення дохідної частини бюджету. І тут виникає багато запитань, адже дохідна частина мала б зростати з року на рік».

За словами Гацька, враження таке, що цьогорічний бюджет повністю списано з минулорічного. Цифри майже ті самі, а толку мало, адже при наповненні бюджету не задіяні два механізми. По-перше, це понад 400 комунальних підприємств (а серед них, зокрема, й аеропорт «Жуляни»), чий потенціал не використовується. По-друге, це оренда землі, значна частина якої не оформлена належним чином, тобто не виведена з «тіні».

Як розповідає Василь Гацько, він мав дискусію на тему джерел надходжень до бюджету з заступником голови КМДА Ігорем Ніконовим. Ніконов бачить два варіанти збільшення доходної частини: наведення ладу у паркувальному сервісі, де велика маса «чорного налу» проходить фактично повз місто, та отримання більших доходів від реклами. «І це все, — констатує Гацько. — Хоча насправді резервів більше. Це передусім земля та невпорядковане господарювання комунальних підприємств».

Що ж стосується Ніконова, то, за його словами, місто може також сподіватися на 10% надходжень від податку на прибуток, а також на акцизний, екологічний та єдиний податок, на туристичні збори, пайові внески та плату від видачі ліцензій. Плюс, як уже було зазначено, — на субвенції. Питання щодо них може бути розглянуте Верховною Радою вже 15 лютого, прогнозує Ніконов.

Утiм, як уже знає наш читач, інколи з виплатою субвенцій виникають певні труднощі. Колишній міністр економіки Олександр Шлапак наприкінці 2014-го категорично відмовив Віталію Кличку у поверненні частини доходів Києву. І порадив натомість... більше економити. Тож отримати назад те, що ти одного разу передав до рук держави, насправді досить складно.

Нагадаємо, що у 2104 році Київрада прийняла міський бюджет iз доходами на рівні 20,1 млрд. гривень і видатками у 19,8 млрд. гривень. І хоч яким би було співвідношення цих цифр цього року, Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк квапить міські ради з ухваленням бюджетів та представленням їх уряду.