Рік тому до символічної Небесної сотні відійшли її перші герої: Михайло Жизневський, Сергій Нiгоян, Роман Сеник та Юрій Вербицький. Після цього були розстріли 18—20 лютого, були масові прощання з героями і різноманітні заходи щодо вшанування їхньої пам’яті, як на рівні приватних ініціатив, так і на державному рівні. Однак минув рік, а питань у цій справі досі більше, ніж відповідей.
Саме цьому був присвячений брифінг за участю рідних і друзів героїв Небесної сотні, який учора в Майдан-Медіа центрі зібрав чимало небайдужих. Головним питанням, яке учасники брифінгу адресували новій владі, було: коли завершиться слідство у справі про масові розстріли мирних громадян у центрі столиці і коли будуть покарані винні. «Наразі затримано тільки двоє причетних до загибелі людей на Грушевського. Після втечі Януковича та його поплічників нова влада висунула клопотання про відкриття кримінального провадження. Наразі слідство, так би мовити, стоїть на місці», — повідомив «УМ» прес-секретар ГО «Родини героїв Небесної сотні» Роман Савчак. За словами пана Романа, багато причетних до тих подій і досі працюють в органах. Враховуючи кругову поруку, складно знайти тих, хто віддавав наказ стріляти по мітингувальниках, та ще й бойовими набоями. Дехто посилається на наказ і каже, що в нього «не було вибору», дехто взагалі відмовчується. А якщо якісь письмові накази й документи й існували, то вони були практично всі знищені при втечі колишнього очільника МВС Віталія Захарченка.
Проблема залишається і на законодавчому рівні. «Досі немає закону, який би люстрував тих силовиків, які «не мали іншого вибору». Зараз не йдеться про конкретних людей. Маються на увазі всі, хто не зміг відмовитись, мова не ведеться тільки про солдат, які б при відмові виконувати наказ потрапили за ґрати», — додає Роман Савчак. За його словами, було написано багато звернень до Верховної Ради та адміністрації Президента стосовно внесення цих положень до Закону про люстрацію.
Ще одне питання, яке досі лишається без відповіді: досі не присвоєне звання Героя України восьми героям Небесної сотні. Крім іноземців, білоруса Михайла Жизневського та двох грузинів Давида Кіпіані та Зураба Хурції, це ще п’ятеро українців, серед яких і горлівський активіст Володимир Рибак, закатований сепаратистами вже після Майдану. «Це просто абсурд. Герой України — це людина, яка зробила значний вклад у розвиток держави. А хіба віддати життя за свободу — це не суттєвий вклад?» — обурюється у розмові з «УМ» адвокат по справі Жизневського Євгенія Закревська.
Два місяці тому Петро Порошенко пообіцяв активістам внести поправки до Закону про присудження звання Героя України так само й іноземцям. «Насправді тут усе залежить від політичної волі. Коли з’явилася така воля — за півдня з’явився указ про присвоєння звання Героя 99 загиблим на Майдані. Вирішити питання по інших восьми теж можна за півдня — ми всі документи та обґрунтування подали», — каже Роман Савчак. До речі, активісти пропонують внести до Закону положення і про можливість позбавлення такого звання, оскільки серед депутатів, які голосували за драконівські закони і розгін Майдану, 16 були «Героями України».
60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>
Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>
Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>
Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>
Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>
Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>
