Свій по своє

Уже близько восьми місяців триває суперечка між Україною та — де-факто — Росією за скіфське золото. Йдеться про експозицію з кримських та київських музеїв, яка у лютому 2014 року прибула до музею Аланда Пірсона, що в Амстердамі, а у травні мала повертатися додому. Однак з лютого по травень відбулося чимало трагічних подій, внаслідок чого слово «дім» в Україні та на її анексованому півострові стали розуміти по-різному.

Нині Україна бореться за повернення раритетів на свою територію, що ж до іншої сторони конфлікту, то вона представлена Керченським історико-культурним заповідником та її директрисою Тетяною Умріхіною. Росія робить вигляд, що у конфлікт не втручається, називаючи те, що відбувається, «міжмузейною суперечкою»; що ж стосується голландців, то про їхнє рішення ми дізнаємося вже найближчим часом.

Музейників з Амстердаму можна зрозуміти: неочікувано для себе вони опинилися у вкрай неприємній ситуації. Дві сторони чинять тиск і вимагають повернути їм віддані на зберігання цінності. Про ситуацію в Україні голландці, безумовно, добре поінформовані. Ще до того, як путінські бойовики на Донбасі збили малайзійський «Боїнг», на борту якого були громадяни Нідерландів, прем’єр цієї країни Марк Рютте звинуватив Володимира Путіна у заохоченні сепаратизму в Україні.

Але це — моменти політичні, тоді як ситуацію слід «розрулювати» у правовій площині. Музей Аланда Пірсона мав час до 21 січня 2015-го, аби віддати колекцію скіфського золота тій чи іншій стороні. Оскільки цього зроблено так і не було, справу розглядатиме суд. Перше засідання пройде у закритому режимі — на ньому поки що буде представлена історія суперечки. Коли і як відбудуться слухання по суті справи, поки що невідомо. Після ухвалення судового вердикту музей передасть колекцію тій стороні, яку судді визнають переможцем процесу.

А тим часом зі 584 предметів, представлених на виставці, 19 уже повернули до Києва. Решта експонатів формально належала Криму — щодо їхньої долі і має висловитися амстердамська Феміда. З повідомлень у ЗМІ стала відома тактика, яку збирається застосувати пані Умріхіна: чиновниця, котра поквапилася «лягти» під Росію, буде аргументувати свої вимоги «силою традиції»: мовляв, скіфські артефакти завжди належали Криму.

Але Крим належав і належить Україні — казатиме українська сторона. А раз так, то і все, що має вiдношення до Криму, також належить Україні. Включно зі скарбами скіфів. Факт анексії Криму голландське правосуддя не зможе заперечити, відтак є велика надія, що золото з експозиції таки повернеться до нас. Тим паче що цьому сприяє і політична кон’юнктура: 19 січня парламентарії від Нідерландів представили проект резолюції з пропозицією позбавити Росію повноважень у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Питання про це може бути розглянуте вже 26 січня — у перший день зимової сесії ПАРЄ. Саме тоді, згідно із процедурою, повноваження членів ПАРЄ мають бути автоматично підтверджені. Або не підтверджені — як у випадку із Росією. Російська делегація вже втратила частину своїх повноважень у зв’язку з анексією Криму. Але дипломати Кремля вирішили зіграти на випередження, заявивши, що, якщо санкції з РФ не будуть зняті, Росія сама відмовиться від подальшої участі у роботі цієї організації. Хочеться вірити, що Парламентська Асамблея не надто засмутиться через такий демарш. Що ж стосується кримських музеїв, то вони неодмінно отримають скіфське золото назад. Але не раніше того моменту, коли півострів повернеться під юрисдикцію України.