Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Міністерство вперто хоче позбутися Олени Сердюк iз «Софії Київської». І для цього навіть таємно написали наказ про звільнення.
Міністр культури В’ячеслав Кириленко звільнив директора національного заповідника «Софія Київська» Олену Сердюк. Про те, що урядовець готує ланцюжок звільнень, стало відомо ще 19 грудня, коли Кириленко у своєму «Твіттері» написав, що внесе «пропозицію на звільнення кількох директорів». Першою під обстріл мала потрапити «Софія». Міністр для цього мав «вагому причину»: «Директор «Софії Київської» Сердюк, як стіна там обвалилася, так і на лікарняний пішла. Хоча на роботу, кажуть, забігає. Чекає, що ще щось обвалиться?».
Кириленко мав на увазі п’ятиметрову цегляну огорожу 1960-х років, частина якої 18 жовтня обвалилася на Володимирській, 24. Колишній директор заповідника Неля Куковальська пов’язала обвал стіни з прокладанням тепломереж у 2013 році. Тоді ж як у «Софії» замовили спеціальне дослідження, яке зробило висновки, що стіна обвалилася через «злочинну забудову» поблизу заповідника у 2008-2009 роках.
Тож Міністерство культури вирішило не зволікати. І, як сказали джерела «Українській правді», «Кириленко підписав указ (чомусь не наказ, а указ, який має право підписувати лише Президент. — Ред.) про звільнення директора Софії Київської Олени Сердюк». Коли «УМ» зателефонувала у прес-службу Мінкульту, їй запропонували посилатися на «УП», оскiльки лише єдиному порталу вони підтвердили цю інформацію і додали, що «відповідний указ був підписаний 19 січня цього року». «УМ» же порадили чекати на офіційний коментар.
Про те, що на їхню офіційну відповідь щодо зміни кадрів у заповіднику «УМ» чекає з 25 грудня, якраз після виходу критичної статті «Софія під прицілом», у прес-службі легко відкрутилися. «Готуємо. У вас там 11 запитань і останнє неетичне», — вчергове порадила зачекати пані з прес-служби. І нагадала про «останнє питання» до першого заступника міністра Ігоря Ліхового про те, чи правда, що його називали «професійним неробою». Здається, команда Мінкульту перейняла від заступника хватку до роботи, тому і готує відповіді для «УМ» майже місяць.
Музейники, у свою чергу, дуже схвильовані заявами Кириленка. Вони навіть у відкритому листі просили керівництво держави захистити їх «від дій міністра культури». Справа в тому, що «Міністерство культури на чолі з новим міністром розпочало перерозподіл посад у тих закладах культури, які є візитною карткою України у світі і які перебувають під захистом ЮНЕСКО», — йдеться в заяві.
Днями Кириленко в одному з інтерв’ю сказав, що «стандарти роботи українських державних заповідників та музеїв мають бути реформовані та наближені до європейських». «Виходячи з європейської практики, такий заклад мав би заробляти певну кількість коштів самостійно. І якщо не бути прибутковим, то принаймні претендувати на окупність», — додав урядовець.
Музейні працівники, з одного боку, погоджуються, що все правильно, заклади мають працювати за європейськими стандартами, а з іншого — це перетворення просвітництва на діснейленд, музеї робитимуть що завгодно, аби тільки вижити. Адже навіть Лувр не самоокупний, а частково живе на державні дотації.
Наразі ні на сайті Міністерства культури, ні на руках у співпрацівників «Софії Київської» немає наказу про звільнення Олени Сердюк. Гендиректор заповідника пояснила «УМ»: у неї контракт на п’ять років. Із боку міністерства переривання контракту без вагомих на те причин — порушення закону. Та, здається, не для Кириленка та його команди закон писаний.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>