Місто героїв

Дошки, що випромінюють оптимізм

«Програма «Івано-Франківськ — місто героїв», ініційована депутатами від ВО «Свобода», котрих більшість у міськраді, була затверджена наприкінці літа 2013 року. Відтоді встановлено майже два десятки анотаційних дощок із портретами видатних особистостей, які залишили помітний слід в історії Івано-Франківська, а то й цілої України, — розповідає «УМ» Станіслав Козлов, начальник експертно-аналітичного відділу міськвиконкому. — Дошки ці насправді оригінальні. Поряд із візуальною інформацією та коротенькими біографічними довідками на них містяться QR-коди. Зчитуючи їх за допомогою мобільних телефонів чи планшетів, можна миттєво отримати детальні відомості про зображену тут особу».

Першу таку дошку урочисто відкрили 10 листопада позаминулого року в середмісті на фасаді будинку, де за часів ЗУНР містився готель «Одеса» (нині — «Дністер»). Присвятили її трьом першим особам УНР — Михайлу Грушевському, Симону Петлюрі та Володимиру Винниченку, котрі мешкали тут у лютому-березні 1919-го.

Передусім кидається у вічі незвичний дизайн першої і всіх наступних анотаційних дощок, зовсім не схожих на похмурі гранітні, чавунні чи бронзові меморіальні плити радянського зразка. «Усе це — розробки нашого талановитого побратима, відомого в краї митця і пластуна Тараса Зеня, — пояснює один з ініціаторів проекту, депутат Верховної Ради України попереднього скликання Руслан Марцінків. — Вартість таких пластин, виготовлених із легких і міцних сплавів, враховуючи нинішні скрутні часи, — незначна: близько півтори тисячі гривень. Багато хто зауважує, що навіть фотознімки на них випромінюють оптимізм. Коли ми готувалися відкривати на фасаді приміщення школи №28 дошку, присвячену старшому лейтенанту спецпідрозділу «Беркут» Петру Безпальку, котрий загинув торік 28 травня в районі гори Карачун під Слов’янськом, родина вибрала кольорове фото з усміхненим обличчям героя. Воно ніби вселяє юним іванофранківцям, котрі щодня бачать його зображення, надію на краще майбутнє, за яке віддав життя їхній мужній земляк».

Від знаних — до майже невідомих

Постатей, пам’ять про яких зафіксована в такий спосіб, — чимало, і всі вони різні за фахом. Тут не лише військові діячі й політики, котрі виборювали незалежність України, а й представники більш мирних професій. Серед них — хірург Володимир Манюх (псевдо Борис), котрий таємно від радянських спецслужб в обласній клінічній лікарні провів понад півтори сотні складних операцій, рятуючи вояків УПА та українських підпільників; відомий футболіст і тренер, майстер спорту Мирослав Думанський (грав за івано-франківський «Спартак» та донецький «Шахтар»); класик кулінарної літератури Дарія Цвєк — авторка бестселерів «Солодке печиво», «До святкового столу», «У будні та свята», «Для гостей і сім’ї», «На добрий вечір» тощо.

Про декого з увічнених у металопластику знаменитих земляків іванофранківці взагалі мало що знають. Приміром, про оперну співачку світової слави Ірину Маланюк, котра в повоєнні роки жила за кордоном і з тріумфом виступала на провідних сценах Відня, Берліна, Парижа, Женеви, Мілана, Рима, Брюсселя, Мадрида, Лондона, Буенос-Айреса та багатьох інших міст Європи й Америки. Присвячену їй анотаційну дошку встановили на будинку №17 по вулиці Грушевського, де вона народилася 29 січня 1919 року.

«Ми щодня ходимо вулицями історичного центру Івано-Франківська повз будівлі минулого й позаминулого століть, часто навіть не здогадуючись, дух яких легендарних особистостей витає в цих стінах. Знати історію свого міста чи села, народжених там відомих людей — обов’язок кожного патріотичного українця. Певною мірою цьому посприяє і реалізація нашого проекту. Маємо намір встановити в Івано-Франківську щонайменше півсотні анотаційних дощок і готові поділитися набутим досвідом із колегами з інших міст України», — підсумовує Руслан Марцінків.