Польський гурт Volosi вже рік як дружить із дітьми з Селезнівки, яка знаходиться у зоні бойових дій. Вони пам’ятають про атмосферу рік тому. І вірять, що все може бути по-іншому.
Коли на сцену виходить струнний квінтет Volosi, у залі не наважується поворухнутися жоден слухач. Музиканти енергійними жестами наче будують пісочний замок із українських коломийок, класичних творів, балканських мелодій та джазових обробок. Здається, один різкий порух десь на балконі — і замок на сцені може зруйнуватися. Volosi вміють зачарувати слухача, щоб у нього аж мурашки по шкірі бігали. У більшості в голові точилася дуель думок: одні переконували слухача, що він добре знає мелодії поляків, інші ж, навпаки, доводили, що нічого подібного ніде у світ він не бачив і не чув.
Рівно рік тому десь таке відчуття було в польського гурту, який називає себе словом, наближеним до «волохи», що означає етнічну групу сучасних романомовних народів у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі. На запрошення агенції «Арт-поле» минулого січня музиканти побували з концертом у луганському Алчевську та в селищі Селезнівка в садибі, яку в 1905 році побудував польський інженер-залізничник Казимир Мсциховський у стилі італійської вілли. В радянські часи маєток використовували як базу відпочинку, жіночу колонію, наркологічний диспансер. Далі — спустошення. І лише недавно «Арт-поле» вирішили за допомогою фестивалю (вже 11 років улітку вони проводять фест на Івано-Франківщині, Вінниччині, Одещині і восени — у Бахчисараї) об’єднати простір — і приїхали з музикантами та митцями на Луганщину.
Дівчата з «Арт-поля» побачили в садибі Мсциховського великий потенціал. Вони вже руки потирали, мріючи про вистави у просторих залах iз велетенськими вікнами, концерти на балконі, перформанси в саду і на річці, де дітлахи руками ловлять рибу. Тут мав панувати вихор творчої енергії, єдиний на Східній Україні.
Тоді у дубовому залі в каміні потріскував вогонь, температура в маєтку була нижче плюс п’ять. А Volosi грали. І грали так, наче їх на різдвяні вакації запросив сам Мсциховський. Скрипаль Кшиштоф Ласон тоді зізнався, що у садибі «відчувається щось особливе», «духи цього місця впливають на музику».
Сьогодні за 20 кілометрів від садиби у Перевальську повно зброї і бойовиків. Дерева у лісосмузі «підстрижені» бомбардуваннями. У Селезнівці вже звикли до вибухів і постійних пострілів. 135 дітей щодня ходять до школи і в садибу не забувають заглянути. Коли в селище приїхали музиканти, вони першими прийшли знайомитися і допомагали чим могли.
Тож «Арт-поле» за сприяння Польського інституту в Києві вирішило розпочати 2015-й рік iз Різдвяного туру Volosi по Україні з метою підтримки садиби Мсциховського та дітлахів Селезнівки. При вході на кожен концерт, чи то у Вінниці, чи Львові, Рівному або Києві, стояли скриньки з фотографіями дітей. Музиканти півтори години і з кількома виходами «на біс» на всі 100 драйвували під відеозаписи садиби. Всі кошти, зібрані під час концертів, підуть на подарунки для школярів Селезнівки, які допомагають піклуватися про Мсциховського.
Струнний квінтет Volosi має всього п’ятирічну історію. У гурт входять двоє братів, Кшиштоф і Станіслав Ласони, скрипаль і віолончеліст. Вони з музичної сім’ї, вчилися в престижній академії Кароля Шимановського в Катовіце. Інші троє музикантів — без спеціальної музичної освіти. Збігнєв Михалек, Ян Качмажік і Роберт Важут — гуральські народні музиканти (гуралі — етнокультурна група поляків, живуть у горах на півдні Польщі). Поєднавши дикість гір, невгамовну енергію природи і польську шляхетність — народилися Volosi й відразу стали унікальним фольклорним колективом у Європі та кращими друзями України.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
