Реальна вартість гривні залишається «білою плямою» і для НБУ, і для експертів, і для пересічних українців.
Нова демократична влада, у тому числі «камікадзе» та їхні молодші колеги, продовжують із величезною наснагою грабувати українців. За минулий рік курс національної валюти упав у 2,5 раза — із 8 гривень за долар до 20. І це ще не межа. Причому чітко і зрозуміло пояснити причини такого обвалу не може ні голова НБУ Гонтарева, яку нині нещадно критикують, але не чіпають, ні інші гілки влади. Президент країни Петро Порошенко при цьому займає ідеальну позицію — над чварами.
Кожного українця вже пограбували двічі. Перший раз — на курсі, другий — на цінах, викликаних цим курсом. Якщо ваш депозитний вклад у 2013 році становив 8 тис. гривень, то це означало, що ви маєте близько тисячі доларів. Сьогодні це вже 380 доларів. І то якщо пощастить. Адже купити ці долари нині проблематично. І не факт, що завтра вони не перетворяться у 300—200—100 «баксів». Тобто маємо узаконений державний «кидок». В обсягах, які визначає сама держава.
Аналогічна ситуація з цінами. За джерелами, близькими до офіційних, інфляція перейшла межу 20%. Утім самостійний аналіз цін на найпопулярніші продукти, які ми регулярно купуємо, показує: цінники на деякі товари зросли удвічі, а то й утричі. Сказане найбільше стосується ліків та іншого імпортного товару. «Зарадити» проблемі взявся новий Кабінет Міністрів. Новий очільник Мінфіну Наталія Яресько особисто ініціювала нове мито у розмірі 5—10% на імпортні товари. Економісти зауважують: марне сподіватися, що імпортний товар подорожчає усього на цих самих п’ять-десять відсотків. Насправді подорожчання буде відчутнішим.
Відтак рівень життя українців стрімко скочується донизу. І в основі цієї сніжної кулі — монетарна політика НБУ.
Питань до голови Національного банку, відповідей на які вона не дала у своєму виступі, — чимало. Перше: куди щезли золотовалютні резерви держави? Нині вони становлять 7,5 млрд. доларів. Це практично нуль: цих коштів не вистачить ні на що! І питання дефолту України залежить лише від доброї волі Міжнародного валютного фонду.
Найімовірніше, дефолту не буде — він не потрібен не лише нам, але і нашим кредиторам. Тому МВФ гроші дасть. Коли і яку суму, — питання до них. А от куди витратили кошти, — мала би сказати Валерія Гонтарева. Після приходу на цю посаду представників попередньої команди держава втратила понад 10 млрд. доларів за три роки. «Спалив» на міжбанку, даючи народу долар по 8 гривень. Який уже й тоді мав коштувати дорожче.
Валерії Гонтаревій перейшло 20 мільярдів. Україні треба було виплатити 6,3 млрд. доларів боргу, що ми й зробили. Водночас наша країна отримала цілу низку кредитів: 4,5 млрд. доларів від МВФ, 2,5 млрд. від Світового банку, ще 2,5 мільярда від цілої низки кредиторів. Тобто отримали ми навіть трохи більше, ніж витратили. І при цьому 12 млрд. доларів кудись щезли. Можливо, на війну. Може, на компенсацію валютних надходжень від експортерів. Але чи всі гроші пішли саме туди?
Ще одне питання. НБУ ще від часів Степана Кубіва полюбляє рефінансувати банки. У грудні на ці потреби пішло 42,9 млрд. гривень. Це на 58% більше, ніж у листопаді. У порівнянні з минулими роками — це просто фантастичні цифри. Так за весь 2013 рік НБУ надав рефінансування у сумі 71 млрд. гривень.
Питання номер один: на які потреби пішли ці гроші? Степан Кубів пояснював: на виплату депозитів населенню. Аналітики порахували: всього українці зняли із своїх депозитних рахунків 8,5 млрд. доларів у валюті. За курсом 14 це становить 120 млрд. гривень. Усього ж рефінансування було на суму 180 млрд. гривень. Плюс викуп цінних паперів на 150 млрд. гривень. Злі язики твердять: у ці місяці особливо активізувався витік валюти за межі України. Особливо на офшорні рахунки.
Дивним, але тільки на перший погляд, виглядають кілька курсів національної валюти, які фактично породив Національний банк: офіційний, банківський, обмінний і «чорний». Купити долари за офіційним показником 15-16 гривень нині неможливо. Навіть стверджують, що коли банки мають щастя придбати за таким курсом валюту на міжбанку, то із них ввічливо просять 8% комісії. Перший курс потрібен для статистики, реальний — останній. Проте наявність такого калейдоскопу є чудовим живильним джерелом для корупції. За найскромнішими підрахунками, обсяг напівлегального ринку становить 150—200 млн. доларів у день. Можете порахувати можливі дивіденди чиновників iз НБУ, навіть якщо їхній інтерес мінімальний. І це лише деякі дрібні аспекти діяльності регулятора, які можуть викликати запитання.
Головна думка в усіх, хто слухав Валерію Гонтареву в будівлі під круглим куполом, — вона не уявляє собі, що треба робити для стабілізації курсу національної валюти. І, якщо бути відвертим, не особливо прагне це робити. Червона нитка її виступу практично не відрізнялася від того, що говорить Гонтарева зазвичай: фіксованого курсу більше не буде, тобто ринок сам встановлюватиме вартість гривні. НБУ і його голова у падінні курсу нацвалюти не винні, — це все війна на сході, несприятливий збіг обставин тощо.
При цьому навіть у самому НБУ заявляють: гривня сама по собі не може знайти рівноважний курс. І судячи із теоретичних моделей, такий курс мав би перебувати на позначці 11,5—12 гривень за долар. А не майже 16 (офіційних) гривень і тим паче не 20 (на «чорному ринку»). «За оцінками фахівців Національного банку, ступінь недооцінки курсу гривні становить 15—35%, — сказав керівник департаменту відкритих ринків Національного банку України Олег Чурій. — Іншими словами, у ході девальвації ми «проскочили» рівноважний курс.
Проте експерименти команди Валерії Гонтаревої остаточно розчарували українців у своїй національній валюті. Торік українці купили валюти на 2,41 млрд. доларів більше, ніж продали її. І, судячи з усього, вони мають рацію. Вірити у гривню, принаймні на телекамери, продовжує тільки керівництво Нацбанку. Наприклад, свого часу Валерія Гонтарева заявляла: ті українці, які купили долари по 13 гривень, програли. Надалі курс буде знижуватися.
Тим часом відомий економіст Валерій Лановий бачить ситуацію по-іншому. Оскільки, за його словами, влада залишається тією самою, то позитивних тенденцій він не бачить. «Очікую продовження падіння курсу гривні щодо долара», — сформулював він свій прогноз на 2015 рік.
Пшонка, банк, «пральня»
СБУ виявила факти заволодіння державними коштами у розмірі понад 65 мільйонів гривень службовими особами одного з комерційних банків, пов’язаних з екс-Генпрокурором України Віктором Пшонкою. «Ці гроші були надані Європейським інвестиційним банком Міністерству фінансів України для реалізації одного з енергетичних проектів», — зазначили у Службі безпеки.
Нові чиновники і «старий» начальник
Нацбанк створив у своїй структурі ще один підрозділ — комітет із монетарної політики. Діяльність Комітету з монетарної політики зосереджуватиметься на визначенні параметрів грошово-кредитних інструментів для досягненням цілей монетарної політики Національного банку.
«Зокрема, Комітет iз монетарної політики на підставі розгляду стану фінринків, макроекономічних показників і результатів прогнозних сценаріїв розроблятиме пропозиції щодо встановлення і зміни облікової ставки та інших процентних ставок Нацбанку, параметрів проведення активних і пасивних операцій iз регулювання ліквідності банківської системи, визначення та здійснення валютно-курсової політики, розміру та порядку формування обов’язкових резервів для банків, координації грошово-кредитної і фіскальної політик»,— пояснюють у НБУ. Очолювати нову структуру буде сама голова Нацбанку.
Й «ІнтерКредит» — туди ж!..
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію «ІнтерКредитБанку». «Відповідно до постанови Правління НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ІнтерКредитБанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації фінустанови з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб», — йдеться у повідомленні Фонду.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію «ІнтерКредитБанку» призначено Володимира Косюгу строком на 1 рік, iз 17 січня 2015 року по 16 січня 2016 року включно. Всього за останній час в Україні «померло» 33 банки. Частина — внаслідок проблем, частина — рішенням керівництва НБУ через порушення законодавства.
А Фонд не поспішає...
Міністр фінансів України Наталія Яресько не прогнозує дати отримання Україною чергового траншу від МВФ, відзначаючи складність переговорів із міжнародними партнерами. За її словами, ці переговори складні, зокрема, тому що МВФ хоче бачити ще більше зниження соціальних видатків, підвищення тарифів. «Ми також цього хочемо, з того погляду, що це економічно правильний підхід, краще профінансувати підтримку тим людям, яким це необхідно, замість того, щоб фінансувати НАК «Нафтогаз», — додала міністр.
Яресько також нагадала, що МВФ хотів би бачити від України розпочаті антикорупційні ініціативи не лише в документальному вигляді, а й у дії. «Вони хочуть бачити структурні реформи в комплексі, що ми в змозі залишити за плечима історію незавершених реформ, корупції, бюрократії», — наголосила Яресько. Відповідаючи на запитання про те, як довго Україні очікувати поліпшення фінансово-економічної ситуації, Яресько сказала: «Один рік — точно. Думаю, що якщо ми стабілізуємо, зупинимо спад цього року, якщо ми будемо в цьому успішні, то в 2016 році вже можна чекати на початок зростання».
Новий міністр фінансів залишається оптимістом щодо потенційних можливостей нашої національної валюти. «Прем’єр-міністр назвав, тоді, на стенограмі: 17 гривень за долар, закладений в бюджет 2015 року... Думаю, що ми всі працюватимемо, щоб це здійснити», — додала Яресько.
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Вранці 15 грудня в Керченській протоці стало відомо, що тонуть два танкери "Волгонефть 212" і "Волгонефть-239", їх розламало навпіл, і мазут почав текти у воду. >>
Нові правила для в’їзду до країн Європейського Союзу вступлять в дію вже у 2025 році. >>
