Жінка, на яку чекають усі

Порядок денний середи, 14 січня, у Верховній Раді не був аж надто насиченим. На кону — чотири пункти. По-перше, поправки до Кримінального кодексу, згідно з якими посилюється відповідальність за скоєння військових злочинів. По-друге, так само поправки, але вже пов’язані зі збільшенням покарання за крадіжку природного газу. По-третє, зміни до пенсійного законодавства, які б пролонговували можливість виходу на дострокову пенсію після 30 років стажу (мова про жінок, яких законодавець позбавив можливості заслуженого відпочинку, починаючи з 55 років — усунути несправедливість пропонує один iз найстарших депутатів парламенту Юрій Шухевич). По-четверте, йшлося про довгоочікуваний звіт голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, яку нарешті прагнуть побачити у парламенті.

Марш миру та пам’ять про Волноваху

Однак почалося пленарне засідання з обговорення інших питань. Депутат і командир добровольчого батальйону «Миротворець» Андрій Тетерук закликав Президента Петра Порошенка оголосити 15 січня Днем жалоби за загиблими під Волновахою. «Ми повинні взяти на себе цілком і повністю відповідальність за те, щоби визнати «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями», — зауважив Тетерук. Він додав, що аналогічних визначень слід чекати і від світових лідерів. Плюс необхідно оголосити 15 січня днем жалоби за загиблими у Волновасі, вважає депутат.

Тема, яку підняв Тетерук, знайшла продовження у виступах його колег. Фракції «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» закликали провести марш на підтримку миру в неділю. Пропозицію озвучив представник БПП Дмитро Лубенець. Він нагадав про трагедію у Волновасі, коли 12 цивільних осіб були вбиті в результаті обстрілу пасажирського автобуса терористами. «Я б хотів, щоб до громадянської ініціативи проведення Маршу миру приєдналися всі депутати Верховної Ради, політичні діячі... Тільки об’єднавшись, ми зможемо зупинити це зло», — зазначив Лубенець.

Власне, й без підказки депутатів суспільство налаштоване на проведення такого маршу: досвід Парижа, котрий зібрав півтора мільйона маніфестантів, солідарних iз розстріляними журналістами, дав позитивний приклад такого єднання. Соціальні мережі наразі широко обговорюють проведення маршу миру — з депутатами чи без них подібна акція цілком може мати місце. Українцям не вперше збиратися на віче без жодних вказівок «згори».

А тим часом і Прем’єр Арсеній Яценюк, і предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет приєдналися до закликів визнати самопроголошені східні республіки терористичними організаціями. Яценюк уже дав доручення Міністерству юстиції підготувати юридичне обґрунтування під відповідний вердикт. Що стосується парламентаріїв, то ВР 241 голосом «за» ухвалила звернення до країн ЄС, Європарламенту, ПАРЄ, США, Канади, Австралії та Японії із закликом визнати «ДНР» і «ЛНР» терористичними утвореннями.

Що ж стосується інших наслідків війни, то про них депутати пропонують поговорити у закритому режимі. Фракція «Самопоміч» бажає вже найближчої п’ятниці заслухати у Раді звіти силовиків, а також запросити до розмови Президента і Головнокомандувача Петра Порошенка. Бо є потреба «почути, що відбувається в зоні АТО і як Україна надалі проводитиме війну», — зауважив депутат «Самопомочі» Тарас Пастух.

Закон про газ: поки можна красти

Війна війною, а парламентське життя триває за власним розкладом. Обговоривши Волноваху, нардепи нарешті спромоглися позбавити мандата депутатів-сумісників. «Україна молода» якраз писала про цю проблему в одному з попередніх номерів. Посвідчення парламентарiя у середу позбулися Олександр Турчинов (секретар РНБО), Віталій Ковальчук (перший заступник голови АП), а також Ростислав Павленко (заступник голови адміністрації Президента).

Відтак Рада перейшла до порядку денного. І провалила перший же законопроект, який у ньому числився. Урядовий закон №1544 про відповідальність за розкрадання природного газу парламентарії відправили на доопрацювання. «За» ухвалення документа за основу проголосували лише 182 депутати з 226 мінімально необхідних. Представляючи законопроект у парламенті, міністр енергетики Володимир Демчишин заявив, що його відомство ідентифікувало багато порушень у сфері нафтогазового комплексу. Саме тому, за словами міністра, запропоновано ввести кримінальну відповідальність за розкрадання блакитного палива.

Законопроект від Кабміну передбачав внесення змін до статті 188-1 Кримінального кодексу України (КК) щодо відповідальності за розкрадання природного газу «з метою попередження злочинів, а саме встановлення кримінальної відповідальності за самовільне використання природного газу без договору на його поставку або транспортування, споживання та транспортування природного газу без виділених в установленому порядку обсягів (лімітів), самовільне підключення до газових мереж тощо».

Пенсії: жінки можуть бути «вільними» у 55 років

А от Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пощастило більше. За внесення правок до нього проголосували 256 народних депутатів. Отже, підсумуємо ще раз: згідно із Законом, до 1 січня 2022 року право на достроковий вихід на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років і за умови звільнення з роботи.

У 2013-му цим правом скористалися 50 тисяч українок, що становить 20% від усіх призначених за цей період пенсій, повідомляє Мінсоцполітики. Дані відомства свідчать про те, що кожна п’ята українка, досягнувши 55-річного віку, не бажає чекати нового підвищеного пенсійного віку і виходить на «заслужений відпочинок», погоджуючись на виплату пенсії у зменшеному обсязі. Добре це чи погано — кожен вирішуватиме сам, проте право на «ранній» вихід на пенсію збереглося.

Крім того, проголосований вчора Закон також передбачає, що пенсіонер для нарахування пенсії за бажанням може надати довідку про заробітну плату, підтверджену первинними документами, за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв.

Гонтарева: побачення в п’ятницю

Головна інтрига вчорашнього пленарного дня полягала в тому, чи прийде на засідання Ради голова Нацбанку. Валерію Гонтареву чекали всі. Представник БПП Микола Томенко іронізував над її довгими зборами, голова Радикальної партії Олег Ляшко призначав їй побачення через Фейсбук, а лідер «Самопомочі» Олег Березок пророкував, що Гонтарева неодмінно виступить саме у середу. Парламент дуже чекав на доповідь голови Нацбанку щодо ситуації на валютному ринку. Однак, як з’ясувалося, весь депутатський корпус плекав марні надії — Гонтарева так і не прийшла.

Натомість обіцяла бути в п’ятницю. Так, принаймні, повідомляє прес-служба НБУ. Речники Гонтаревої підкреслюють: голова НБУ візьме участь у роботі Верховної Ради «згідно з календарним планом». Іншими словами, на жодні пристрасні заклики депутатів відзвітувати з приводу валюти Валерія Гонтарева реагувати наміру не має. Що ж стосується п’ятниці, то звіт очільниці Нацбанку пройде в рамках так званої «урядової години». Гонтарева, таким чином, буде лаконічною. Адже година є годиною, окрім того, в межах цього часу депутати мають розглянути не лише питання, пов’язані з Нацбанком.