«Нi дня без експоната»

Нащадок запорозьких козаків Григорій Гуртовий пережив Голодомор, поневірявся три роки в німецькому концтаборі, а повернувшись, мусив утікати з дому від голоду в 1947 році. Прихистив його Волинський край, який став для історика рідним, і дослідженню історії якого він присвятив усе життя. Пізніше у селищі Торчин, де проживав, він заснував перший історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, який згодом став одним із найкращих на Волині. Нині Торчинському музею надано ім’я Григорія Гуртового.

Днями у Торчинській школі відбулися перші Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам’яті краєзнавця. Вшанувати пам’ять заслуженого працівника культури України, відомого волинського історика-краєзнавця Григорія Гуртового у день його 90-річчя у Торчин приїхали історики, журналісти, громадські діячі, представники музеїв iз Волинської, Київської, Рівненської, Житомирської областей. Серед них — чимало учнів Григорія Олександровича, які завдяки його вихованню стали кандидатами та докторами наук. У 2012 році краєзнавець відійшов у вічність, тож урочистості розпочалися з хвилини пам’яті на його могилі.

«Григорій Олександрович жив за принципом «Ні дня без експоната!». Він зібрав чимало унікальних експонатів: особисті речі польського письменника Юзефа Крашевського, рідкісні стародруки, козацьку зброю XVII—XVIII століття, бойову ракету ХІХ століття та інші. Віднайдені експонати викликали питання, тож доводилося заглиблюватися в історичну літературу, аналізувати факти. На основі цього він написав сотні краєзнавчих наукових і публіцистичних статей. Найбільше захоплювався історією козацтва на Волині та минулим населених пунктів південно-західної частини регіону. Досліджував документи архівів Луцька, Житомира, Києва, Москви, Санкт-Петербурга. Завдяки Григорію Гуртовому минувшина Волині збагатилася іменами видатних історичних діячів: родини гетьманів Ружинських, Галшки Гулевичівни, Григорія Гуляницького, Стефана Стубелевича, Мар’яна Перетятковича та інших», — розповів «УМ» його вихованець і послідовник, директор Торчинського народного історичного музею Олександр Мельник.

Краєзнавці відзначили і ще один як ніколи актуальний принцип Григорія Гуртового: музейну колекцію обов’язково повинні бачити люди, тільки тоді вона матиме виховне, просвітницьке значення. Він і сам слідував цьому принципу, працюючи 35 років вчителем історії і суспільствознавства Торчинської школи, публікував статті у пресі, видавав книжки.

Учасникам конференції презентували наукову збірку зі спогадами про Григорія Гуртового та бібліографічний покажчик його праць, які підготовлені Волинським краєзнавчим музеєм, Волинською державною обласною науковою універсальною бібліотекою імені Олени Пчілки та Державним архівом Волинської області.

На приміщенні заснованого Г.Гуртовим музею відкрили меморіальну пам’ятну дошку, яку освятили священнослужителі Української православної церкви Київського патріархату. В музеї відбулося відкриття експозиційної частини, де висвітлюється життєвий і творчий шлях краєзнавця. А ще учасники і гості отримали в подарунок новеньке друге видання фундаментального історичного дослідження Григорія Гуртового — книжку «Торчин — передзвін віків».