Квартирне питання

Сумнозвісна фраза булгаковського Воланда про те, як псує людей квартирне питання, мимоволі спадає на думку, коли дивишся на ставлення нової «кримської влади» та їхніх російських кураторів до родин українських офіцерів, які лишилися вірними присязі. Останні ж постали перед реальною загрозою в один момент опинитися просто на вулиці без даху над головою. Часто — з малими дітьми на руках та батьками-інвалідами.

Відомо щонайменше про десяток таких фактів у Сімферополі й Керчі. Зокрема, у кримській столиці спроби виселення зафіксовані у дев’ятиповерхівках на вулиці Кубанській і Лексина. Декілька квартир там уже захопили, і їх обживають нові господарі. Хоча 2008 року ці одно-трикімнатні квартири, придбані коштом Міноборони України, законно, за усталеним порядком розподілення службового житла, отримали офіцери і прапорщики різних військових частин місцевого гарнізону. Після анексії військовослужбовці, не зрадивши військовій присязі, переїхали на материк і продовжили службу в лавах ЗС України, у тому числі й у зоні АТО. А їхні діти і дружини, які залишились на півострові у тих самих українських службових квартирах, потрапили «на олівець».

Саме за їхнім житлом і розпочала «полювання» нова кримська влада. Як розповіла «УМ» працівник Сімферопольської КЕЧ (квартирно-експлуатаційної частини), ініціатива конкретно належить «контрикам», себто підрозділу військової контррозвідки ФСБ. Напередодні ефесбешники взяли в КЕЧ списки військовослужбовців, які за останні роки отримали службове житло, перевірили, хто з них виїхав, а хто залишився, і на цій підставі, без судового рішення, взялись за «експропріацію». Мовляв, у такий спосіб «вирішується житлова проблема» для нового командування військових частин, які прибули із Росії. «Я йому (представнику ФСБ. — Авт.) кажу, що так не робиться, є ж законна процедура, вона навіть при Радянському Союзі існувала. А він мені: «Викиньте з голови, це вже Росія, і у нас свої порядки», — обурюється працівник КЕЧ.

Щоправда, за два тижні новорічно-різдв’яних свят людей у згаданих вище багатоповерхівках по-святковому турбували лише поодинокі колядники. Проте ніхто, навіть у КЕЧ, не певен, що «рейди» не поновляться. «До мене нагрянули вранці. Я вагалась, відчиняти чи ні. Але, почувши попередження, що в іншому випадку будуть ламати двері, відчинила. «Ви незаконно займаєте житло, яке тепер належить міністерству оборони Росії, тому повинні його звільнити», — оголосив офіцер, представившись юрисконсультом військової частини. Поруч із ним стояли поліцейський і дещо перелякані жінки із КЕЧ — усього осіб десять. Я попросила показати рішення суду. Проте його мені не показали. Як і не відповіли, чому порушуються мої права як громадянки Росії, а також неповнолітньої доньки і матері, інваліда другої групи, яка мешкає з нами. Знову німа сцена. Усе, зрештою, завершилось тим, що мені відтермінували виселення до 1 квітня 2015 року», — згадує дружина колишнього речника АТО підполковника Владислава Селезньова Ірина.

У такий же спосіб у цьому ж будинку на вулиці Кубанській захопили квартиру офіцера Одрашка, який після анексії Криму з родиною переїхав до України. Більше того, у ній уже мешкає російський офіцер. Опломбована і квартира полковника Сука (він наразі проходить службу в ВМС України). А на вулиці Лексина господарем квартири українського прикордонника так само самовільно, скориставшись моментом, став високий чин місцевого прикордонного загону РФ. І вже встиг, як розповіли сусіди, повсюди у під’їзді розмістити камери відеоспостереження.

Родини українських військових у Криму нині «незлим тихим словом» згадують колишнього керівника оборонного відомства, ставленика Януковича-молодшого Лебедєва. Той, як відомо, своїм наказом наклав заборону щодо «розслужбовлювання» відомчого житла. Тож тепер люди з острахом чекають, що день наступний їм готує. А судячи з тенденцій, чекати приємних несподіванок не доводиться.