Американський фентезійно-пригодницький комедійний фільм «Ніч у музеї: Секрет гробниці» вийшов на екрани в правильний час — зимові канікули. Картина орієнтована більше на дитячу аудиторію і гідно завершує трилогію, яку вперше екранізували у 2006 році за мотивами однойменної книги письменника Мілана Тренка. Загалом є багато можливостей продовжувати історію «блазнеподібного» нічного охоронця Музею природної історії Ларрі Дейлі, якого грає незмінний Бен Стіллер.
Адже у світі є багато музеїв, куди б могли податися експонати, які вночі оживають завдяки магічній силі золотої пластини, привезеної з Єгипту разом із мумією фараона Ахкменра. До того ж для дітей і дорослих такі фільми — на вагу вітамінів у зимовий період. Це і гарне проведення часу в компанії друзів або всієї сім’ї. (У стрічці якісно використані спецефекти, комп’ютерна графіка не помітна. Музичний супровід сучасний та динамічний. Діалоги цілком доречні. А сюжет нагадує історію, де друзі вирушають на пошуки пригод і кожен зал музею — це випробування, послане подорожуючим iз неба). І натхнення відвідати найближчим часом музеї рідного краю, в які ми так рідко зазираємо. І мрія побувати у тих же фондах зберігання в Америці та Британії.
У «Ночі у музеї: Секрет гробниці» все найкраще збереглося з попередніх двох частин — старий акторський склад, гумор на тому ж високому рівні, додалися хіба що непрості взаємини батьків і дітей, свобода вибору майбутньої професії і відмова від навчання в коледжі. Та навіть якби режисер і водночас продюсер Шон Леві, зважаючи на комерційний успіх трилогії, захотів знімати продовження, нічого б не вийшло. У«Ночі у музеї-3» глядач востаннє зустрічається з Робіном Вільямсом, який помер 11 серпня минулого року. Роль президента Америки Тедді Рузвельта на коні була його останньою. Кожна хвилина у фільмі, де з’являється Вільямс, наповнена добром і оптимізмом. Творці фільму присвятили третю частину цьому знаменитому комедійному актору, колись визнаному «найвеселішою людиною на світі з нині живих». Тепер уже ніхто не зможе внести у «Ніч у музеї» такої теплої усмішки, яку мав Робін Вільямс.