«Чорне золото»: втрата проби

Прокинувшись після зимових свят, світові ринки почали з новим завзяттям «топити» ціну «чорного золота». Першим дзвіночком стали події 7 січня, коли ціни на «чорне золото» впали нижче 50 доларів за барель і оновили майже шестирічний мінімум. Але справжнім шоком для нафтовидобувних країн стали учорашні події. Вже на початку торгів вартість бареля «Брента» опустилася одразу на 2,2% — до 48,97 долара. За якусь годину за цей сорт нафти давали усього лише 47,46 долара. І це, як стверджують аналітики, лише квіточки — ринок очікує 40 доларів за барель.

«Продавайте за будь-яку ціну!»

Показник, який іще півроку тому здавався чимось фантастичним, нині цілком реальний. Аналітики «Голдман Сакс» різко понизили прогнози ціни. На їхню думку, у першій половині 2015 року за барель «Брента» даватимуть не більше 42 доларів. «Ринок, як і раніше, сфокусований на надмірних поставках нафти, — каже аналітик «СМС Маркетс» у Сіднеї Майкл МакКарти. — При цьому важливо відзначити значні обсяги торгів, які свідчать про готовність трейдерів і надалі продавати — попри такі низькі ціни». Подібна тенденція може свідчити тільки про одне: нафта дешевшатиме і надалі. І трейдери розуміють: краще продати нині по 47, ніж завтра по 42.

Деякі країни-видобувники «чорного золота» намагаються запобігти цьому процесу. Так, нещодавно угоду про спільні дії на нафтовому ринку підписали Іран та Венесуела. «Ми мусимо спробувати зберегти баланс цін на нафту, — цитує преса іранського лідера Хасана Роухані. — Адже раптові коливання цін негативно впливають на стабільність на світових ринках у цілому».

Обидві держави мають намір утворити іншу, альтернативну систему контролю за нафтовими цінами. Причому механізм утримування цін від падіння, який нібито мають показати світові азійська та латиноамериканська держави, діятиме як для країн-членів ОПЕК, так і для всіх інших.

Утiм погоду на світовому нафтовому ринку нині диктує не Венесуела, а Саудівська Аравія. Тож дорогою з Ірану невтомний вене суельський лідер Ніколас Мадуро зустрівся з принцом Салманом бен Абдель Азізом аль Саудом і принцом Мукріном бен Абдель Азізом аль Саудом — для обговорення тих же самих заходів підтримки світових цін на нафту. Венесуельці та іранці стверджують: треба зробити все, аби барель знову почав коштувати, як і колись, близько ста доларів.

Проте переконати спадкоємного принца Саудівської Аравії Мадуро не зміг. Тільки-но літак венесуельського лідера взяв курс на батьківщину, саудівський мільярдер та інвестор принц Аль-Валід ібн Талал висловив незламну позицію — про нафту за 100 доларів доведеться забути. За його словами, рішення Саудівської Аравії не скорочувати видобуток було «розумним і практичним». Також інвестор підтвердив наявність надлишку нафти на ринку при слабкому попиті.

«Якщо постачання нафти залишаться колишніми, а попит — низьким, варто очікувати подальшого зниження цін, — заявив він в інтерв’ю «Юесей Тудей». — Однак якщо поставки почнуть зменшуватися і попит дещо збільшиться, ціни підуть угору. Проте я впевнений, що ми ніколи більше не побачимо вартості нафти в 100 доларів за барель. Я говорив ще рік тому, що ціна вище 100 доларів за барель є штучною».

Рубль униз, інвестори — на вихід!

Не менш убивчо падіння світових цін на нафту руйнує експортоорієнтовану російську економіку, яка, до всього іншого, нині активно конфліктує з цілим світом. Видобувати нафту в Росії стає невигідно: її собівартість є вищою, ніж світові ціни. А іншого джерела надходжень до бюджету, окрім продажу вуглеводнів, Москва не має.

Опосередкованим підтвердженням цього стало рішення американської нафтосервісної компанії «Ліберті Ресурсес» вийти з проекту розробки баженівського пласта у Західному Сибіру, що його веде індійська державна компанія «ОНГС». З одного боку, це рішення продиктоване санкціями, з іншого — ціною.

Ще недавно на родовищі Сніжному у Західному Сибіру планувалося відкрити дві горизонтальні свердловини. «Ми продовжуватимемо проект самі», — оптимістично заявив виконуючий керівник індійської фірми «ОВЛ» Нарендра Верма. «ОВЛ» придбала британську компанію «Імперіал Енерджі» у 2009 році за 2,1 млрд. доларів і з того моменту вклала 300 млн. доларів у її розвиток. Однак видобуток на підприємствах упав до 7 тис. барелів на добу з початкових 80 тис. барелів. Президент РФ Володимир Путін раніше говорив, що в рамках проекту «Сахалін-1» до Індії поставляється щорічно понад 1 млн. тонн нафти. «Сьогодні активно опрацьовується питання участі OVL в освоєнні вуглеводнів в Арктиці», — казав Путін ще 9 грудня. Нині реальність цих задумів перебуває під величезним знаком питання.

На падіння нафтових цін одразу й категорично реагує курс російської національної валюти. Так, учора на Московській біржі за одне євро давали вже 75 рублів. Хоча ще наприкінці минулого тижня європейська валюта коштувала 72,25 рубля. Долар о десятій годині вчорашнього ранку досяг показника 63,17 рубля, хоча у п’ятницю ввечері його курс до рубля був на 1,66 рубля нижчим. Рекордне падіння курсу російської валюти експерти пояснюють неможливістю «намацати» фактори підтримки. А отже, у подальшому — тільки падіння.

Зате Крим — їхній!

Таким чином країна-агресор впритул наблизилася до дефолту, ставши п’ятою у цьому переліку. І навіть обігнала низку країн зi спекулятивним рейтингом, таких як Ліван, Єгипет, Португалія. Так, дохідність держоблігацій Росії є однією з найбільших у світі і становить 7%. При цьому аналогічні ліванські цінні папери дають прибуток у 5,9% — попри те що кредитний рейтинг цієї країни перебуває на шість ступенів нижче. Простіше кажучи, інвестори не вірять в економічні перспективи Росії, і тій, аби залучити кошти, доводиться пропонувати кабальні для себе умови.

Але і це ще не межа! На думку експертів, рейтингова агенція «Фітч» може понизити суверенний кредитний рейтинг Росії до так званого «сміттєвого» рівня вже найближчим часом. Наприкінці року ще одна агенція — «Стандарт енд Пурз» — уже скерувала на перегляд кредитний рейтинг Росії — з негативним прогнозом.

Напередодні подібний прогноз висловив відомий американський бізнесмен і меценат Джорд Сорос. За його словами, санкції вдарили по російській економіці значно сильніше, ніж це можна було передбачити. Відтак країні може загрожувати дефолт. Самі ж росіяни до подібних прогнозів традиційно ставляться скептично. «У другому півріччі буде різке зростання нафтових котирувань, ймовірно, до 95 доларів за барель, — сказав російський аналітик Андрій Верніков. — І розмови про дефолт усі забудуть».

Тим часом «Сітігруп» переглянула свій прогноз падіння ВВП Росії у 2015 році. Якщо раніше вона дотримувалася думки, що російський внутрішній валовий продукт зменшиться на один відсоток, то нині вона погіршила цей прогноз до мінус трьох відсотків. Причини все ті ж: темпи падіння нафтових цін є вищими, ніж раніше передбачалося.