НОВИНИ ПЛЮС

Вівчарі, женіть отари плаєм!

У рамках автономних торгових преференцій Україні надано квоту на експорт баранини та козлятини до ЄС в розмірі 20 тисяч тонн на рік. Тим часом вітчизняне виробництво даного виду м’яса складає лише 16,6 тисячi тонн. Тобто квота на експорт баранини та козлятини до ЄС на 20% перевищує її виробництво в Україні.

Європейський Союз щорічно імпортує близько 200 тисяч тонн баранини та козлятини. Найбільшим постачальником є Нова Зеландія, невеликі партії завозяться з Австралії, Македонії, Чилі та Аргентини. Світовий імпорт баранини демонструє стрімке зростання. Найбільшими імпортерами даного виду м’яса є Китай, Велика Британія, США, Саудівська Аравія та Німеччина.

На сьогодні в Україні 87% овець та кіз утримується в господарствах населення, обсяги виробництва баранини та козлятини на сільськогосподарських підприємствах низькі. Загальне виробництво даного виду м’яса в позаминулому році становило 18,7 тисячi тонн. 2014 року унаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та скорочення поголів’я малої рогатої худоби виробництво даного виду м’яса, за прогнозами УКАБ, зменшилося до 16,5—16,6 тисячi тонн. За даними митної статистики, протягом 11 місяців 2014 року експорт баранини та козлятини з України становив усього 5 тонн на загальну суму 19 тис. дол. США. Найбільшим ринком збуту став Азербайджан із часткою 75%, невеликі партії постачались до Китаю та Панами. Попереднього року реалізація даного виду м’яса на зовнішні ринки склала лише 0,79 (!) тонни

«Зовнішня торгівля бараниною є перспективною, однак, на жаль, в Україні промислове виробництво цього м’яса досить низьке. Для експорту даного м’яса до ЄС виробник має пройти сертифікацію, проте в Україні сучасні модернізовані підприємства з виробництва баранини та козлятини практично не представлені. Цим пояснюється відсутність інтересу до відкриття цього ринку», — вважає експерт аграрних ринків УКАБ Аліна Жарко.

Соняшник похилився

За розрахунками УкрАгроКонсалт, втрати фермерів при вирощуванні соняшнику в 2014 році склали більше 2,4 млр.грн. Літня посуха в ряді регіонів України (Запоріжжя, Одеса, Дніпропетровськ, Херсон, Миколаїв) підрізала урожай соняшнику, а відповідно і бюджет сільгоспвиробників. Ці регіони через падіння врожайності недорахувалися, як мінімум, 500 тис.тонн соняшнику. Якщо взяти середню ціну насіння за поточний сезон, то виходить 2,4 млн. грн. Стрімка девальвація гривні додала порцію негативу, доходи сільгоспвиробників у гривнях хоч і виросли на 54%, зате в доларах знизилися на 11% в порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону. Тим часом насіння, пальне, добрива, ЗЗР йде з чіткою прив’язкою до курсу долара.

Для потенційних експортерів

Підписання Україною та Європейським Союзом Угоди про Асоціацію, складовою якої є Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, для нашої країни одночасно є одним із найбільших надбань з точки зору формування світоглядних перспектив та суспільного розвитку. І серйозним викликом з точки зору забезпечення економічного зростання країни, пошуку внутрішніх джерел та спонукальних мотивів. Український клуб аграрного бізнесу спільно з Українським товариством охорони природи за підтримки Посольства Великої Британії в Україні та проекту «Сильніші разом» підготували дослідження «Інтеграція аграрних секторів України та ЄС в рамках угоди про Асоціацію». Це дослідження дасть змогу аграріям, зацікавленим у розширенні клієнтської бази своєї продукції, зорієнтуватися у можливостях освоєння зарубіжних ринків.

2000 гривень хабара на гектар

На керівні посади в центральных органах державної влади, та особливо в аграрному секторі, який потерпає від корупції (за підрахунками УКАБ, хабарі становлять до 2000 гривень на гектар сільськогосподарських угідь), необхідно призначати незалежних фахівців, визнаних не тільки в Україні, а й за її межами. Особливо це стосується Державного агентства земельних ресурсів і новоствореної Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Одним із розсадників непрозорості і корупції в АПК стабільно залишається Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ).

«Нечітка та непродумана політика останніх місяців як по відношенню до власних товаровиробників, так і до китайських партнерів може призвести до зриву великого міждержавного контракту, що обернеться Україні мільярдними збитками, а українським експортерам надовго закриє ринок збуту в КНР», — зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса. Реформування земельних відносин, дерегуляція сектору, приватизація державних корпорацій в АПК та боротьба з корупцією — це далеко не повний перелік тем, які є першочерговими в порядку денному новопризначеного керівництва Мінагрополітики, вважають в УКАБ. Члени асоціації очікують конструктивної співпраці та готові всіляко допомагати новому уряду і особливо керівництву профільного міністерства у проведенні системних реформ у секторі.