А Сашко Положинський спеціально заїхав «на борщ...»

«Смачні страви сприяють гарному настрою і підтримці розмови»

— Цими днями у столичних супермаркетах — помітне пожвавлення: люди готуються до Нового року. Завантажують у візки літри майонезу і ящики ігристих вин — бо яке ж свято без «олів’є» та традиційного келиха шампанського? Часом навіть ті, хто впродовж року намагається обмежувати в раціоні смачні, але надто калорійні продукти, на Новий рік дають собі «послаблення» — свято ж! Чи особисто ви, пані Оксано, дозволяєте собі такі «слабкості»: з’їсти щось ну... не зовсім корисне — заради свята?

— Новий Рік — одне із найбільших свят, яке асоціюється із приємними емоціями, зустріччю та спілкуванням із дорогими людьми, і їжа тут відіграє не останню роль. Смачні й красиво оформлені страви сприяють гарному настрою, підтримці розмови. І звісно, що, сидячи за новорічним столом, ми їмо більше звичайного. Та й Новий рік же не щодня. (Посміхається). Тому немає нічого страшного, якщо з’їмо пару сотень зайвих калорій.

Моя новорічна «слабкість» — це скуштувати всіх страв зі столу. Тому справа не стільки у шкідливості (практично завжди намагаюсь вибирати здорову їжу), скільки в кількості — перебір калорій за святковою трапезою гарантований.

— А які страви будуть на святковому столі Оксани Скиталінської?

— Я люблю українську кухню, але готую її в здоровому варіанті: нічого смаженого, жирного і надто солодкого, акцент — на овочевих стравах, низькокалорійних соусах до м’яса, риби та салатів. Готую так, щоб вистачило максимум на 2 дні.

Буде всього потрошку, але різного: запечене у фользі соковите філе індички та соус із журавлини до нього, салат із вареного тертого буряка із хроном та лимонним соком, запечене в овочах філе риби, оселедець у кисло-солодкому маринаді, вареники з білими грибами, квашена капуста, салат із тертої свіжої моркви із селерою та яблуком, листовий салат. А також — мій «фірмовий» яблучний струдель, узвар із сухофруктів, настояний на ягодах журавлини без цукру, та вода з нарізаними тонкими кружальцями цитрусових.

«Запалюємо свічки і насолоджуємося щастям...»

— Як зазвичай святкуєте Новий рік і Різдво?

— Завжди із сім’єю, і, як правило, вдома. Минулий Новий рік зустріла на майдані Незалежності, і цього року також планую бути там. Новорічний стіл буде вже наступного дня, і це так приємно — прокинутися, зробити вишуканий сніданок, знаючи, що попереду вихідний, і можна багато часу провести на свіжому повітрі.

На Різдво накриваю стіл старовинним вишитим обрусом, красиво оформленими стравами, напоями, одягаю вишиванку і часто навіть зав’язую хустку на голові. Вмикаємо колядки, ліхтарики на ялинці, запалюємо свічки і насолоджуємося моментами щастя.

— А взагалі — охоче готуєте? Яку зі своїх страв любите найбільше і чому?

— Полюбляю дуже просту і швидку їжу, без хитромудрих «наворотів», тому мене не обтяжує цей процес. Часто готую супи-пюре з різними овочами, салати в поєднанні з вареною птицею або рибою, сир моцарелу або адигейський із в’яленими помідорами.

Однак, мабуть, найбільше люблю борщ — у ньому багато бурячка, справжньої якісної томатної пасти, квасолі і всіх овочів, він кисло-солодкий, має густо насичений червоний колір. До речі, «останній» мій борщ розійшовся миттєво: серед гостей були Володимир В’ятрович та Сашко Положинський. Так наступного дня Сашко ще раз спеціально заїхав «на борщ».

«Їжа може омолоджувати, а може вбивати. Вибір — за нами»

— Як допомогти людині пережити «святкову об’їдайлівку»? Адже трапляється: ніби і не хотів перебрати із дегустацією смаколиків — а не вийшло... Думав, що вип’ю в міру — а не склалося? Які «антидоти» порадите?

— Це досить складно зробити, бо смачна їжа має майже магнетичний вплив на людину: знімає стрес, дарує приємні відчуття. А стресів у нас вистачає, тож і ризик «перебрати» високий.

Раджу продумати новорічне меню так, щоб на столі було побільше страв із овочів: запіканки, паштети, соте, салати із варених та свіжих овочів — у них багато клітковини, яка поглинає зайве, у тому числі жир і алкоголь. Овочі низькокалорійні, але об’ємні, тому досить швидко насичують. Насичують також і страви із нежирного м’яса птиці та риби.

Але є одна важлива деталь: овочі, м’ясні та рибні страви мають бути низькокалорійними. Цього легко досягнути, якщо заправляти салати нежирними заправками, а до м’яса та риби подавати легкі соуси. Скажімо, салатну заправку можна швидко приготувати, якщо змішати ложку 15% сметани (а ще краще — густого йогурту без домішок) із ложечкою солодкої гірчиці, кількома краплями лимонного соку або бальзамічного оцту, солі та цукру. За смаком можна додавати подрібнену зелень, спеції, часник тощо. 100 грам такої заправки має від 100 калорій (на основі сметани), до 30 (йогуртової). Тоді як у жирному майонезі — до 700 калорій. Якщо не можете відмовитися від майонезу, вибирайте «легкий» — у ньому менше олії, і, відповідно, нижча калорійність.

М’ясу допомагає засвоюватися журавлиновий соус: ягоди журавлини слід розім’яти і потушкувати під кришкою, додати солі, цукру і трошки води. Калорійність такого соусу — 15-20 калорій.

Щодо алкоголю: не пийте на голодний шлунок, не змішуйте різні напої, не знижуйте градус та, головне, знайте міру. Ось безпечна доза від експертів ВООЗ: для чоловіків — 330 мл пива, 150 мл сухого вина та 45 мл міцних напоїв — горілки, коньяку або віскі. Для жінок така доза вдвічі менша. І ці рекомендації стосуються лише здорових людей. Бо алкоголь — дуже токсична речовина, яка погано впливає не лише на мозок, а й на печінку, судини, серце. Якщо вже хильнули зайвого, наступного дня пийте нежирний курячий бульйон, кефір, зелений чай з лимоном та м’ятою і просту воду. Води має бути багато — не менше 2-х літрів.

— Якщо не помиляюся, пані Оксано, то ваш основний медичний фах — хірургія? Як ви прийшли до дієтології? За що любите свою роботу?

— Це справді так. Загальна хірургія — це та «велика медицина», де рятують життя людей вже і зараз. Практикуючі хірурги — особливі люди, які працюють не з 9-ї до 18-ї, а стільки, щоб допомогти пацієнту. Коли я вчилася в Ужгородському університеті, великий вплив на мій вибір мав професор Василь Іванович Русин — віртуозний хірург, який повернув до життя тисячі людей. З часом я зацікавилася не лише хірургією, а й профілактичною медициною. На собі перепробувала різноманітні оздоровчі методики — від йогівської «Шанк-Прокшалани» до японської дієти.

Про те, що їжа може зцілювати, омолоджувати, — знали ще в давнину. Їжа також може робити нас старими, кволими, хворими і навіть убивати. Скажімо, саме від неправильного харчування люди отримують цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, хвороби органів травлення, серця та судин і навіть рак. І дуже часто це відбувається лише тому, що люди не знають, що саме є здоровим та корисним для них. А бездумно покладаються на інтернет, який кишить псевдопорадами: щоб схуднути, пийте вугілля, яблучний оцет, голодуйте, виключіть ті чи інші продукти, очищуйте організм (рецепти додаються), їжте лише сирі овочі та фрукти, пийте по 3-4 літра води тощо.

Потрапивши на спеціалізацію «Дієтологія» в Національній медичній академії, я знала, що буду займатися саме лікувальним харчуванням. Своїми вчителями вважаю професорів Наталію Харченко та Галину Анохіну, які своїми знаннями підтверджують, що дієтологія — це не «суп із борщем», як дехто помилково вважає, а серйозна наука, що базується на знаннях біохімії, фізіології, токсикології та інших наук.

Тому популяризація здорового харчування та здорового способу життя — не менш важлива, ніж хірургія. Це щоденна робота, яка може суттєво зменшити кількість хворих людей, скоротити смертність і зробити життя людей більш якісним.

Великий хірург, лікар з великої букви Микола Амосов наголошував: «Не сподівайтеся, що лікарі зроблять вас здоровими! Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту. А далі... вчіться покладатися на себе».