Кишеня, повна розчарувань

30.12.2014

Безсонна ніч у будівлі під куполом таки породила документ, що має гарантувати Україні певні фінансові перспективи. Адже саме ухвалення Державного бюджету 2015 року було чи не головною передумовою для початку роботи у Києві місії Міжнародного валютного фонду. Втім, під ранок на вулиці Грушевського з’явився, м’яко кажучи, не найпрогресивніший варіант державного кошторису, який гарантує більшості з нас справді нелегкий рік. У всіх значеннях цього слова.

Навіть сам Прем’єр Арсеній Яценюк заявив: бюджет — далекий від ідеального! Хоча би тому, що Кабміну довелося суттєво збільшити видатки на оборону, а не на розвиток економіки. На потреби захисту Батьківщини, за словами очільника уряду, передбачили 80 млрд. гривень. А всього, доплюсувавши сюди і додаткові статті, виходить майже 90 мільярдів. Дотації «Нафтогазу України» становитимуть 32 млрд. гривень. Субвенції для Києва — 1,9 мільярда.

Сам бюджет сформовано на песимістичному прогнозі — навіть гіршому, ніж завжди зважений прогноз МВФ. Зроблено це було задля уникнення ризиків. Документ передбачає падіння ВВП на 4,3%. Розрахунки велися з курсу національної валюти 17 гривень за долар. До речі, прогнози надали експерти, а не Національний банк, як це було завжди. Інфляція, як вважає уряд, у наступному році становитиме 13,1%. Нагадаємо, що цьогоріч ця цифра, за прогнозами економістів, буде вищою.

Обсяги державних запозичень плануються в обсязі 279,68 млрд. гривень. Це на 23 мільярди більше, нiж план на нинішній рік. Позичати наша влада планує переважно за кордоном. Точніше, намагатиметься переорієнтувати «позичальний вектор» у бік закордону. Так, зовнішні позики планують на рівні 168 млрд. гривень. Це вдвічі більше, ніж план на 2014 рік! Всередині країни Кабмін хоче запозичити 112 млрд. гривень, що майже вдвічі менше плану на нинішній рік.

Доходи бюджету — 475,2 млрд. гривень. Витрати — 527,1 мільярда. Дефіцит — 63,6 млрд. гривень, або 3,7% від ВВП. Уряд, якщо зважати на ці дані, чітко, один в один, вписався у свій меморандум iз МВФ, за яким дефіцит держбюджету в жодному випадку не має перевищувати 3,7%. Проте аналітики вважають, що Мінфін хитрує і цифра у 475 мільярдів є малореальною. Хоча б тому, що, за словами екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника, цьогоріч дохідна частина бюджету становитиме 290 млрд. гривень. «Як при падінні ВВП на 4,3% можна так суттєво збільшити надходження?» — заявив Пинзеник ще під час першої презентації документа у Верховній Раді.

Відповідь на це питання, схоже, знає новий міністр фінансів Наталія Яресько: економія, сувора економія, відчайдушна економія і просто економія на всьому! Саме ці плани уряду і спричинили хвилювання у народі та протести під урядовими будівлями. Політологи стверджують: уряд має пройти по надзвичайно тонкому лезу бритви — економію на своїх громадянах люди пробачать йому лише у випадку, якщо чиновники проведуть справді реальні реформи. Якщо ж це буде урізання задля урізання, то наслідки можуть бути доволі поганими.

Згідно з песимістичним сценарієм, реальний розмір заробітних плат у наступному році скоротиться на 4,4% — до 3880 гривень. Експорт українських товарів скоротиться на 8,9%. Ще суттєвіше зменшиться імпорт — на 12,8%. Прожитковий мінімум підвищать тільки під завісу наступного року — з 1 грудня до 1300 гривень. Увесь наступний рік він становитиме нинішні 1176 гривень. Так само з 1 грудня 2015 року зросте мінімальна зарплата — до 1378 гривень. До цього моменту вона залишатиметься на нинішньому рівні 1218 гривень.

А ТИМ ЧАСОМ...

МВФ пакує валізи

Місія міжнародних кредиторів розпочне роботу у столиці України 8 січня. Передбачається, що місія уважно розгляне наш бюджет — і дасть свої цінні поради. Які Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк пообіцяв внести у вже затверджений документ до 15 лютого: у бюджеті спеціально передбачили таку можливість.

 

ПРАВИЛА ГРИ

Стеля для бюджетника

Окрім ухвалення кошторису України, нардепи підтримали ще низку законодавчих актів, які безпосередньо впливатимуть на життя пересічних громадян. Так, один із документів передбачає, що у 2015 році зарплата працівникам бюджетних установ не може перевищувати семи мінімальних заробітних плат. Тобто 8 256 гривень «брудними».

Було спрощено процедуру капіталізації і реструктуризації банків. У наступному році на ці потреби виділять 56 мільярдів гривень.

Є суттєві зміни у трансферних ціноутвореннях. Так, штраф за незадекларовані операції зростає з 1 до 5%. Водночас штраф за операції, за якими не була вчасно надана звітність, обмежується 200 мінімальними зарплатами. Запроваджується метод порівняльної неконтрольованої ціни для всіх операцій з експорту-імпорту товарів, що котируються на міжнародних біржах.

Нові правила гри й у бюджетній системі. Так, у всіх регіонах України з податку на доходи фізичних осіб до центрального бюджету скеровується 25%. Під дію не потрапляють мешканці столиці, які відраховуватимуть значно більше — 60%. Нині, нагадаємо, вони платять у держбюджет половину цього податку.

60% податку на доходи фізичних осіб залишаються у підпорядкуванні місцевих бюджетів, до обласних кошторисів надійде 15%.