Перепишу квартиру на Кабмін

Топ головних фіскальних нововведень

Численні заяви Прем’єр-міністра і членів його Кабінету, що всім нам буде дуже важко і дуже погано, нарешті отримують реальні обриси. Нові фіскальні правила, що їх ініціював Кабмін, є, звичайно, достатньо революційними, але при цьому вони переходять межу здорового глузду.

При всій неоднозначності своїх ініціатив уряд Арсенія Яценюка суто формально виконує свої обіцянки. Так, кількість податків Мінфін, як і обіцяв, скоротив. «Під ніж» пішли насамперед так звані «неліквідні». Тобто, які приносять найменший фінансовий зиск для бюджету. Це збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмілеводства, фіксований сільгоспподаток, збір за користування радіочастотним ресурсом, туристичний збір. Вийшла, як і обіцяла новий міністр Наталія Яресько, — лібералізація та зростання інвестиційної привабливості.

З іншого ж боку, де інтереси людини зачіпаються найбільше — маємо зростання, зростання і ще раз зростання.

Податки для фізичних осіб. Якщо ваш місячний дохід не перевищує десять мінімальних зарплат — 12 180 гривень, — то ви і далі платитиме 15% податку. Якщо більше, то 20% (нині є 17%). Оподаткують пенсіонерів. Нині, як відомо, 15% платять ті, чиї пенсії перевищують 10 тисяч гривень. Тепер цю суму платитимуть, якщо пенсія більша за три мінімальні зарплати (3654 гривні).

Податок на нерухомість. Раніше його платили тільки власники елітного житла, квартир площею від 120 квадратних метрів і приватних будинків від 250 метрів. Відтепер норми суттєво знизили. Податок сплачуватимуть власники квартир від 60 квадратних метрів і будинків — від 120. Ставка податку 2% від мінімальної зарплати за один квадратний метр. Станом на сьогодні це становить 24,36 гривнi. Платити треба один раз на рік. Сім’я, що мешкає у стандартній квартирі площею 70 квадратних метрів, — платитиме 1750 гривень.

Податок на пасивні доходи. Якщо ви маєте депозитний банківський рахунок і ваш банк уник банкрутства, — це ще не привід тішитися! Держава збільшує оподаткування депозитів, інвестиційного доходу, роялті з 15 до 20%.

Податок на автотранспорт. Кабмін, треба думати, згадав крилату радянську фразу, що автомобіль — це не розкіш, а засіб для пересування. І вирішив нести її в маси. Тепер кожен, хто не погоджується з цією тезою і має «тачку» з дизельним двигуном більше 2,5 тис. куб. сантиметрів або бензиновим понад 3 тис. куб. сантиметрів, платитиме фіксований податок 25 тис. гривень щороку.

Податок на імпорт. Усі товари, виготовлені за кордоном, обкладуть додатковим митним збором у 5-10%. Кабмін пропонує розповсюдити закон на всі групи товарів, окрім «життєво важливих». Останній критерій залишається розмитим. Передбачається, що йдеться про газ, вугілля, нафту, бензин, дизельне пальне, а також банківські метали, гуманітарну допомогу і товари, які звільнені від ввізного мита відповідно до міжнародних угод. І наразі все!..

Цікаво, що самі чиновники у глибині душі не у захваті від цього нововведення. Так, представляючи його громадськості, міністр фінансів Наталія Яресько не змогла відповісти на критичні зауваження і зрештою простодушно парирувала: «Ну якщо ні, то скажіть, звідки мені взяти 17,6 мільярда до бюджету?!».

Податок на валюту. Не обійшов увагою Кабмін і валютний ринок. Який і без нього стараннями одного лише Національного банку фактично зруйнований, деморалізований і загнаний у тінь. Відтепер відрахування до Пенсійного фонду Кабмін пропонує збільшити з 0,5 до 2%. Відтак професія «чорного валютчика» відтепер буде не просто шанованою, а й масовою, витіснивши легальні обмінні пункти та остаточно прирівнявши Україну до держав третього-четвертого світу. При безготівкових операціях цей збір, втім, анулюють.

Податок на війну. Запровадження 1,5% воєнного збору від суми зарплати буде продовжено і в 2015 році. При цьому база буде розширена.

Податок на спадок. Якщо щедрий родич першого ступеня спорідненості згадав вас у своєму заповіті і вам ні сіло ні впало перепаде сума, що перевищує мільйон гривень, то Кабінет Міністрів вирахує з неї 5%.

Акциз 220 вольт і ніж над українською книгою

Окрім податків, як відомо, існує ще й акцизний збір. Його автори урядових поправок планують розширити на ще донедавна прибуткову експортну статтю, а нині втілення дефіциту — електроенергію. Ставку встановлюватиме місцева влада — у залежності від обсягу реалізації. Становитиме вона від 2 до 5%.

Зросте розмір акцизу на алкоголь — на спиртові дистиляти і напої, отримані шляхом перегону виноградного вина. Іншими словами, є всі підстави для подорожчання коньяку і бренді. Ставка акцизу, яка нині становить 56,42 гривні, тепер підросла до 59,96 гривнi за літр. Цей показник діятиме упродовж наступного року без змін.

Натомість запроваджується акцизний збір за реалізацію тютюну та пального через роздрібні мережі.

Більшість пільг із ПДВ, як це не дивно, залишаються у силі. Наприклад, для зернотрейдерів. Іншим галузям пощастило менше. З 1 січня скасовуються пільги на операції із постачання відходів чорних і кольорових металів, макулатури, необроблених шкур і виробленої шкіри. Оподаткують ввезення в Україну автомобілів «швидкої допомоги»! Але найбільше розчарування очікує на видавців. Галузь, яка й так ледь бореться з російською експансією і дозволяє українській книжці хоч якось животіти, нині, коли інформаційна війна сягла апогею, хочуть позбавити навіть цих жалюгідних пільг. Причому компанії, які займаються продажем книг, позбуваються ще й пільг з оплати податку на прибуток.

Під ПДВ потрапляють постачальники послуг для отримання вищої, середньої і дошкільної освіти, послуг у лікувальних закладах, а також постачанню періодичної преси. Наслідок цих змін — освіта та медицина в Україні суттєво подорожчає. І якщо навчатися наші студенти можуть поїхати за кордон — а щоразу більше із них так і робить, то лікування для більшості наших співвітчизників стане недосяжним. Особливо, якщо уряд дотримається власних погроз і таки скасує умовно безкоштовну медицину.

Здавайтеся, і вам нічого не буде!

Нові податки — це, втім, лише видима частина айсберга. Адже, окрім них, існує і такий достатньо болючий інструмент, як обмеження. Скажімо, нові правила для готівки. Проєвропейський уряд Арсенія Яценюка прагне відучити українців від згубної совкової звички носити із собою великі суми грошей і завжди платити тільки готівкою. Натомість українцям хочуть прищепити західну фінансову культуру, де переважно розраховуються банківськими картками. Тож тепер за готівку в Україні не можна буде купити нічого дорожчого за 15 мінімальних зарплат (нині це 18270 гривень).

Ініціатива, безумовно, надзвичайно актуальна — з огляду насамперед на фінансову ситуацію у державі та масові банкрутства банків, у яких законослухняні громадяни втратили величезні гроші. Нині цей громадянин буде поставлений в умови: або ризикувати, або порушувати, або нічого не купувати. Останній варіант особливо «сприятливо» вплине на розвиток торгівлі, а отже, і всієї економіки.

Ще одним кроком назустріч трудящим має стати одноразове (нульове) декларування доходів. Стосується воно майна і фінансового стану, отриманого, у тому числі, і з порушенням діючого законодавства. Подати декларацію можна буде з 1 січня до 31 жовтня 2015 року. Головна мета нововведення — щоби люди, які раніше отримали «чорний заробіток», могли розпоряджатися ним офіційно.

Якщо ж ви будете декларувати кошти понад 200 тисяч гривень, то перед тим, як іти в податкову, вам треба буде покласти ці гроші на банківський рахунок — до дня подачі декларації — і тримати їх там не менше одного року.

Явка з повинною до інспектора, як усі розуміють, не буває «безкоштовною»: людина, що легалізувала свої статки, від того дня потрапляє «на олівець» до фіскалів. І держава відтак жорстко контролюватиме його подальші доходи. І якщо раптом з’ясується, що його щорічні витрати перевищують його ж офіційні доходи на 40 мінімальних зарплат (нині це 48 720 гривень), то це буде підставою для фіскальних органів провести перевірку такого платника. І з’ясувати законність його доходів. Не зуміла людина довести, що в нього із заробітками все чисто, то різницю між офіційними і реальними доходами оподаткують — на 30%.