НАТО — так, РНБО — ні

Головною парламентською подією вчорашнього дня мало стати ухвалення бюджету. Проте коли ми готували цей номер, із головним фінансовим документом депутати тільки починали визначатися. Натомість дуже швидко було розв’язане інше питання — відмова від позаблокового статусу України. З ініціативою виступив Президент Петро Порошенко, котрого підтримала конституційна більшість парламентаріїв — 303 голоси були віддані за скасування позаблоковості.

«Агресія Російської Федерації проти України, незаконна анексія нею Автономної Республіки Крим, ведення проти нашої держави так званої «гібридної війни», військове втручання у східних регіонах України, постійний військовий, політичний, економічний та інформаційний тиск iз боку Росії зумовлюють необхідність пошуку більш дієвих гарантій незалежності, суверенітету, безпеки  і територіальної цілісності України», — йдеться у пояснювальній записці до законопроекту. 

Альтернативний законопроект на розгляд Ради пропонувала Юлія Тимошенко, однак цей документ не отримав підтримки. Представляючи президентський варіант, голова МЗС Павло Клімкін попросив депутатів проголосувати за скасування позаблоковості, оскільки «цей закон дозволить нам захистити нашу незалежність». Щоправда, позиція постреволюційної влади у питанні приєднання до тих чи інших військових альянсів (котрі якраз і здатні «захистити нашу незалежність») відрізняється надмірною поміркованістю.

З приводу НАТО наш Президент, як відомо, збирається провести референдум, але незрозуміло, коли саме відбудеться такий плебісцит. Затягування із вступом до Альянсу (або, як мінімум, з отриманням ПДЧ — «Плану дій щодо членства в НАТО») не є раціональним рішенням, але владу можна зрозуміти, адже НАТО — це не лише військова міць, це й високі соціальні стандарти, а ще — забезпечений на високому рівні захист прав громадян. Плюс, звісно ж, відсутність такої захмарної корупції у вищих сферах влади, яку демонструє Україна.

Та якщо до НАТО — іще доволі далеко, до «капітального ремонту» РНБО — рукою подати. Однак Рада відмовилась ухвалювати новий законопроект, що стосувався діяльності Ради безпеки та оборони. «УМ» уже писала про те, що розширені повноваження секретаря РНБО, прописані у ньому, не знайшли підтримки у багатьох депутатів. Особливо враховуючи те, що керувати радою призначений Олександр Турчинов — фігура доволі неоднозначна.

При спробі ухвалення законопроекту його симпатикам не вистачило буквально трьох голосів — у цілому «за» проголосували 223 народні депутати. А от за його відправлення на повторне друге читання — 302. Така ситуація викликала гостру реакцію у Блоці Петра Порошенка — його представниця Ірина Геращенко заявила наступне: «Для мене є дивним неголосування кількох наших колег, які, відповідно до статуту фракції, зобов’язані, якщо прийняте відповідне рішення, голосувати разом усі. Я думаю, ми розглянемо це питання на фракції».

«Ми хочемо наголосити, в тому числі й для парламентських неофітів, які сьогодні влаштували дивну ситуацію, що Конституція вимагає прийняття законів, які розтлумачують ту чи іншу статтю її. І нинішній закон займався розширенням повноважень РНБО, удосконалення системи цієї координації», — вступилася Геращенко за закон про Раду нацбезпеки. Втім для законопроекту не все втрачено: за словами соратника Турчинова Сергія Пашинського (він же — голова профільного парламентського комітету), закон буде допрацьовано та винесено на розгляд Ради вже найближчими днями. А тим часом депутат від Радикальної партії і багаторічний політв’язень радянських часів Юрій Шухевич назвав намір посилити повноваження секретаря РНБО «спробою державного перевороту».