Держава може «вiдшмагати» i себе

Підставою для виникнення претензій Генпрокуратури до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), стало звернення голови даного органу. Олександр Животовський ініціював звернення органів прокуратури до суду для позбавлення 3G-ліцензії компанії «ТриМоб». У НКРЗІ виникли сумніви щодо обґрунтованості попередніх рішень комісії, які були прийняті три роки тому. На підставі цих рішень було проведено переоформлення компанією «Укртелеком» ліцензії на 3G-зв’язок на свого дочірнього оператора «ТриМоб». У підсумку з’ясуванням того, чи помилилася у своїх рішеннях НКРЗІ, тепер займається Окружний адміністративний суд міста Києва.

На думку ГПУ, ліцензії були переоформлені з порушенням Закону «Про радіочастотний ресурс». «І Укртелеком, і «ТриМоб» не мали права звертатися в НКРЗІ з проханням перерозподілити радіочастотний ресурс і переоформити ліцензії, оскільки для цього вони обоє повинні були володіти дозвільними документами на перерозподілення частоти», — зазначив у суді представник ГПУ. На підставі цього відомство вимагає в судовому порядку не тільки скасувати частину пунктів рішення НКРЗІ № 647 від 17 жовтня 2011 року, в яких Нацкомісія переоформляє, зокрема, 3G-ліцензію Укртелекому на його дочірнє підприємство — компанію «ТриМоб», а також добивається анулювання 3G- ліцензії оператора. Унаслідок чого напередодні проведення конкурсу з видачі відразу трьох ліцензій на зв’язок 3G загальною вартістю понад 8 млрд. грн. наша держава отримала вельми неоднозначний судовий процес, який може негативно позначитися на результатах конкурсу.

По-перше, найбільших втрат за підсумками судового розгляду, де позивачем і відповідачем виступають державні органи, зрештою може зазнати один iз найбільших телекомоператорів України. Це однозначно не найкраще тло для залучення великих інвестицій у телекомунікаційну галузь.

Фактично у цій справі обидві компанії є «третьою стороною» і займають однакову позицію. При цьому спочатку позов був поданий і до «ТриМоб», але суддя прийняв рішення перевести компанію в статус «третьої особи», оскільки не побачив її провини в неправильному оформленні ліцензії. У цілому «ТриМоб» протестує проти позову, називаючи його необґрунтованим. «Ми вважаємо, що рішення НКРЗІ від 17 жовтня 2011 року було повністю законним, а позивач помилково зробив висновок, виходячи з п. 6 ст. 34 Закону «Про радіочастотний ресурс», — зазначив представник компанії на суді. Крім того, за його словами, подібні рішення приймалися і щодо перерозподілу частот між компаніями «Київстар» та «Українські радіосистеми» (бренд Beeline), однак при цьому Генпрокуратура не вважає їх незаконними. «У нас є підстави вважати, що глава НКРЗІ перевищив свої повноваження, звернувшись у ГПУ, оскільки немає рішення про необхідність цього звернення, прийнятого Нацкомісією», — додав представник «ТриМоб». Слід зазначити, що представник Укртелекому також звернув увагу судді на те, що задоволення позову та скасування рішення НКРЗІ фактично відновить 3G-ліцензію його компанії.

Крім того, підсумки судового розгляду можуть бути неоднозначними і в юридичній площині. «У законі «Про радіочастотний ресурс» є вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії. Скасування рішення про видачу ліцензії серед таких підстав не значиться», — зазначає керуючий партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк. Основним приводом для позбавлення ліцензії оператора може бути порушення діючих правил ліцензійної угоди. Однак, як відзначають у «ТриМоб», НКРЗІ неодноразово за підсумками перевірок констатувала відсутність порушень Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України. Остання така перевірка проводилася вже за участю нинішнього складу НКРЗІ 31.10.2014 і так само не виявила порушень.

Таким чином, виникає законодавча колізія, при якій рішення суду про скасування рішення НКРЗІ щодо видачі дозволу на частоти не означає його анулювання. У цьому випадку «ТриМоб» володітиме ліцензією, яку йому де-юре (але не де-факто) ніхто не видавав.

З упевненістю сказати, навіщо Нацкомісії знадобилося визнавати свою помилку трирічної давності, зараз не може ніхто. Однак гравці телекомунікаційного ринку зазначають, що це може бути пов’язано з оголошеним конкурсом на 3G-зв’язок. Зараз, з урахуванням усерйоз завищеної ціни на 3G-ліцензію і низки зобов’язань, покладених на її покупця (зокрема, щодо фінансування перерозподілу військових частот і швидкості споруди мережі), телекомунікаційним компаніям може виявитися невигідним брати участь у конкурсі. Водночас придбання «ТриМоб» могло б принести покупцеві не тільки заповітну ліцензію на нове покоління зв’язку та майже півмільйонну абонентську базу (461,5 тис. абонентів на кінець другого кварталу 2014 року — дані E&C Consulting), а й низку інфраструктурних об’єктів. При цьому покупець «ТриМоб» не зобов’язаний буде нести жодної відповідальності перед державою. Якщо «ТриМоб» позбудеться своєї ліцензії (шляхом анулювання або передачі материнському Укртелекому), то компанія фактично знеціниться і не представлятиме інтересу для учасників майбутнього конкурсу.

Однак неправомірне анулювання ліцензії в суді може принести державі більше шкоди, ніж користі. Зокрема, інвестори отримають iще один привід, щоб задуматися, чи варто вкладати свої кошти в розвиток українського телеком-ринку. «Я вважаю, що приватна власність, у тому числі ліцензії, повинна бути недоторканною і не може відбиратися за примхою Генпрокуратури», — зазначає президент компанії «Київстар» Петро Чернишов. На його думку, це може дуже погано вплинути і на проведення 3G-тендера в лютому наступного року. «Як інвестор може віддати такі великі гроші, якщо є ризик їх повністю втратити?» — задається питанням пан Чернишов.

Крім того, є висока ймовірність, що «ТриМоб» оскаржить рішення суду в міжнародних інстанціях. «Є позиція міжнародних судів — ніяка ліцензія не може бути відібрана від ліцензіата, якщо він нічого не порушував. І держава не може карати ліцензіата за порушення, які сама держава і вчинила (наприклад, неправильно видала ліцензію)», — зазначають фахівці з міжнародного права. При цьому базовою вартістю для обчислення розміру збитків компанії може стати мінімальна ціна за 3G-ліцензію, зазначена в умовах тендера (близько 2,7 млрд. грн.), а не ціна, за якою «ТриМоб» цю ліцензію отримав. Крім того, держава також повинна буде відшкодувати судові витрати компанії та її недоотриманий через анулювання ліцензії прибуток.