“Зеленому другу” — нову конституцію

Серед законопроектiв, якi слiд розглянути на нинiшнiй сесiї Верховної Ради, — новий “Лiсовий кодекс України, запропонований депутатами вiд Народної Аграрної партiї.

Жнивують лісоруби

Мало хто знає, що процес вирубування лісу самі працівники галузі називають... жнивами. Ось тільки такий урожай збирають не тільки влітку, а “колос” тієї ж сосни дозріває близько 80—100 років. У сто двадцять п'ять деревину вважають уже перестиглою. За умови такого багаторічного доглядання лісових насаджень важко не погодитися з директором Тетерівського держлісгоспу Юрієм Колодієм стосовно праці тих, хто пов'язав своє життя з лісом, адже, дійсно, ці люди працюють не на себе чи дітей, а на внуків.

Що й казати, в лісовому господарстві одразу за вирубкою йде лісовідновлення звільнених ділянок. Процес витратний, копіткий, але необхідний. Разом із “лісовим генералом”, головою Держкомлісгоспу України Миколою Колісниченком, розглядаємо невеличку ділянку в півгектара, засіяну сосною. Вихід маленьких саджанців тут близько мільйона штук. “Згодом на кожен гектар висаджуватимемо по 10 тисяч штук, — розповідає Микола Васильович. — Коли такому лісу виповниться 22 роки, його слід проріджувати, з часом буде прибрано й дерева, які відстали в рості, бо кожному дереву треба дати більшу площу стиглення, в результаті на момент жнив на гектарі залишиться лише 300—500 сосон”.

З огляду на це стає зрозумілим, що ліс — це єдиний природний ресурс, який, на відміну від нафти, вугілля чи інших корисних копалин, можна відновити.

Але далеко не всі бачать у лісі природне середовище краси і величі, дехто дивиться на нього лише як на деревину. За словами народного депутата Валерія Самоплавського, одна справа, коли в Карпатах люди живуть, а фактично виживають за рахунок лісу, але зовсім інша — коли напівбандитські структури приходять у ліс заради швидкого заробітку і зовсім не думають про його відновлення.

Саме тому автори нового Лісового кодексу, депутати Валерій Самоплавський і Микола Шершун, пропонують у власному законопроекті нове поняття про ліс. Принаймні так вони стверджують. Слід додати, що необхідність узгодження чинного лісового законодавства назріла вже давно, адже за 10 років із моменту народження попередньої “Лісової конституції” було прийнято чимало законів, які стосуються відносин у цiй царинi. Крім вищезгаданих авторів законопроекту, своє бачення майбутнього розвитку лісового господарства пропонували Юрій Кармазін, Степан Хмара й Оксана Білозір. Їхній варіант кодексу було відхилено. Тоді як законопроект колишнього міністра лісового господарства Самоплавського і колишнього гендиректора об'єднання “Рівнеліс” Шершуна в першому читанні підтримали 378 народних обранців. Наразі кодекс очікує на друге читання і, відповідно, путівку в життя. Як зазначає Валерій Самоплавський, заради цього вони готові внести у власний проект деякі непринципові зміни, запропоновані попередніми авторами.

У ліс зі своїми дровами

Дещо про сам законопроект. У його розробці брало участь чимало відомих учених. Він складається з 8 розділів, 23 глав і 113 статей. Кодекс має чимало нового. Найвагомішим є те, що в ньому чітко визначається не лише право державної чи комунальної власності на ліс, а й приватної.

Такий підхід повинен чітко розмежити права й обов'язки всіх, хто йде до лісу з певними намірами, класифікувати самих лісокористувачів. На думку Валерія Самоплавського, приватної власності на ліси лякатися не слід. Адже право такої власності буде обмеженим — не більше п'яти гектарів, причому де-факто воно існує й зараз і потребує відповідного юридичного затвердження. Як приклад, дво- або тригектарові клаптики лісу на землях фермерів тощо. За новим кодексом, ліси можуть надавати не лише у постійне користування, а й на правах оренди.

Саме ж використання здійснюватимуть лише за наявності спеціального дозволу — лісорубного ордера або лісового квитка. Зрозуміло, що для звичайних смертних право вільного перебування в лісах буде збережено. Квіти, ягоди, трави, горіхи та гриби — збирай донесхочу. Та за новим кодексом, навряд чи хтось із любителів відвідувати ліс із сокирою на запитання про походження дров зможе спокійно, по-некрасовськи, відповісти: “із лєса, вєстімо”. Адже для таких “зайців”, які не мають зеленого квитка, передбачено відповідне покарання. Хоча Валерій Самоплавський переконаний, що це зло неможливо побороти, доки у людей будуть голодні діти в холодних хатах. Адже більшість людей рубають ліс на свій страх і ризик не від кращого життя. Суди виправдовують близько 95 відсотків таких лісорубів, за позовами лісових господарств карають лише 5 відсотків — як правило, це і є справжні порушники, які ставлять вал лісу на поток заради наживи.

Працівники лісового господарства стверджують, що сучасніший, пристосований до змін кодекс для них є конче необхідним. Саме тому під час парламентських канікул доцільність появи цього документа вони доводили нардепам-мажоритарникам у регіонах. Наскільки добре порозумілися законодавча і лісогосподарські сторони, побачимо найближчим часом, під час розгляду Лісового кодексу Самоплавського—Шершуна у другому читанні. Головне, щоб народні обранці не “нарубали дров”. Ліс чекає...