Сира гра українців не дала вибухнути “данському динаміту”

Загальновідомо, що у футболі дуже часто результат на табло не відповідає змісту гри і співвідношенню сил суперників. Також слід відокремлювати реакцію на поєдинок фахівців і уболівальників. Останні потребують видовища, тому дії нашої збірної у Копенгагені їх не влаштовують. А ось, скажімо, тренери дев'яти клубів нашої вищої ліги міркують іншими категоріями, якщо об'єктивно добрим показником у двох стартових зустрічах відбору на ЧС-2006 називали 4 набраних очки. Вони, як і букмекери, виходили з наявних проблем збірної України — травми і хвороби гравців, низький рівень взаєморозуміння на полі та тривала безвиграшна серія нашої команди під керівництвом Олега Блохіна. Натомість “данський динаміт”, як називають нашого першого суперника, показав, що здатен потужно вибухати, перемігши поляків у товариській зустрічі — 5:1. Щоправда, варто було звернути увагу на враження Блохіна від перегляду того матчу: “Дивна гра на півоберта”.

На мій погляд, це був суттєвий момент у оцінці можливостей данців. Так, вони небезпечні, але, як і усі інші учасники Євро-2004, навряд чи у першому вересневому матчі могли виявити повну потужність. Перший тур відбіркового циклу підтвердив це припущення в усіх групах. Здавалося, що це був наш шанс скористатися ситуацією і взяти на “Паркені” максимум. На жаль, гра нашої збірної на сьогоднішній день виглядає ще справді сируватою. Йдеться про колективні взаємодії, а славнозвісних бійцівських якостей вистачило лише на нічию. Це тепер ми можемо казати, що “лише”, бо якийсь час перед очима стоятиме удар Воробея у поперечину воріт Соренсена відразу після того, як Гусин зрівняв рахунок. А ще раніше після фантастичного пасу Шевченка незграбно пробив Гусєв. Якщо ж бути об'єктивним, то дисбаланс майстерності гравця “Мілана” та його партнерів i стали визначальними у діях наших команд. Для багатьох неприпустимим є те, що Шева фактично не брав участі у відборі м'яча, але підозрюю, що це була тренерська задумка — Андрій повинен був зберігати сили, щоб “вистрілити” у потрібний момент. Найголовніше, на що слід звернути увагу, капітан команди справді був харизматичним лідером на полі стадіону “Паркен”, який не лише підказував щось партнерам, а й тиснув своїм авторитетом на арбітра і захисників суперника, віддавав розумні паси. Інша річ, що сам форвард залишався без вправних “постачальників”. Блохін перевершив навіть найбільш обережніші прогнози на стартовий склад, коли на допомогу квартету захисників випустив відразу трьох опорних хавбеків “Шахтаря”, “Динамо” і “Дніпра”. На флангах середньої лінії діяли Гусєв і Воробей. Не знаю, з яких причин, але у творенні контргри найбільше помилялися донеччани Тимощук і Воробей, які приїхали у збірну з “Шахтаря” у чудовому психологічному та фізичному стані. Тут може бути дві причини — узгоджені і швидкісні дії данського півзахисту відбирали у гірників багато сил під час єдиноборств, до чого додавалося слабке взаєморозуміння з “різнокольоровими” партнерами. Тому контратака у нас була не організованою, а ситуативною, а найчастіше м'яч просто далекими передачами адресувався у напрямку Шевченка. І як підтвердження неповної готовності підопічних Мортена Ольсена на початку сезону, навіть такі слабкі потуги гостей призводили до певного загострення біля воріт господарів.

Щодо небезпеки біля воріт українців, то вона була стабільною, не дивлячись на численну перевагу оборонців. Проте, як не дивно, крім позиційної помилки Старостяка, якою красивим ударом без підготовки скористався Йоргенсен, данським форвардам Томассону і Мадсену дали пробити лише по одному разу. Ще небезпечним був “постріл” Гравесена зі штрафного. В усіх епізодах просто блискуче зіграв Олександр Шовковський, який до того, як ніколи, часто і успішно перехоплював флангові навіси.

Тому претензій, за великим рахунком, до нашої команди бути не може — вона вдало зіграла на нічию. І хай комусь здається, що завдання у цьому матчі було заниженим, але треба реально дивитися на речі. Блохін справедливо вирішив, що синиця у руках краще, ніж журавель у небі. Коли господарі пропустили м'яч, їх самовпевненість перетворилася на деякий момент на розгубленість. Проте не тренер винен, що в цей момент українці не повірили у власні сили. Це Євген Кучеревський у “Дніпрі” за кілька років (!) зміг переконати підопічних, що вони не гірші за закордонних зірок. У збірній же це ще належить зробити, і прискорити цей процес допоможе перша перемога. І вигравати треба вже у середу, без всіляких інсинуацій на тему “казахи нікому не відомі”.

Можливо, навіть добре, що у Копенгагені ми задіяли весь оборонний ресурс, а у запасі так і залишилися Воронін, Ротань і Белик, які здатні підвищити конструктивізм у атаці. До того ж за десять днів лікарі збірної могли б покращити стан Назаренка і Кормильцева. Найважливіше, що під орудою Олега Блохіна справді вимальовується саме колектив з характером. І цього може вистачити, враховуючи, що, як показав перший тур, у групі 2 кожен здатен відібрати очки у кожного. І важкий переліт у Алмати не лише нам доведеться пережити. І однієї майстерності чемпіонів Європи та бронзових призерів чемпіонату світу не вистачило їм для стартової перемоги над п'ятою і шостою командами “посіву”. І взагалі, найбільший прихований потенціал у нашій “компанії” мають українці з лідерами у ланках — Шовковським, Тимощуком, Шевченком та грузини з Каладзе, Джамараулі, Деметрадзе. Якщо вони повірять у те, що нічим не гірші за Йоргенсена і Томассона, Фатіха Текке і Хакана Шукюра, Цартаса і Яннакопулоса, то відбудеться переоцінка цінностей у групі. А ось у цьому питанні абсолютно усе залежить від Блохіна-психолога та його клубних колег. А ще хотiлося б побачити витонченi рiшення Блохiна-тактика.

ПРЯМА МОВА

Олег Блохін, головний тренер національної збірної України:

— Данія — дуже гарна команда, яка награвала свій склад практично два роки. Були, звичайно, у них зміни в центрі оборони, де з'явилися Хельвег та гравець з “Удінезе”. Але ж решта вже давно грає разом і більшість тривалий час виступає в Англії. Вважаю, що рахунок 1:1 відповідає співвідношенню сил, хоча суперник мав певну перевагу. Ми свідомо віддали ініціативу, оскільки на власному полі данці завжди грають у атакуючий футбол. У першому таймі ми не змогли розібратися з опонентами. Під час перерви гравцям було вказано на ті помилки, що мали місце, і у другому таймі спочатку нам вдалося показати гру в атаці. За гарячими слідами робити конкретні висновки важко, але недоліки були. Ми прагнемо атакувати суперника під час прийому м'яча, але для цього треба вірити у власні сили. Хлопці показали самовідданість і характер, але наприкінці віддали супернику ініціативу і занадто глибоко відійшли в оборону. У Конпенгагені двох гравців довелося замінити — у Гусина травма спини, а Гусєв потягнув привідний м'яз ноги.

Нових гравців у найближчому майбутньому в нас не буде. Семен Альтман переглядав гру молодіжної збірної, і, за його словами, ніхто з підопічних Павла Яковенка допомогти нам зараз не може.

Про збірну Казахстану практично нічого не знаю. Ось зараз у літаку розпочну вивчати інформацію на одному аркуші та поганої якості відеокасету. У них є перевага, оскільки упродовж двох тижнів цілеспрямовано готувалися до зустрічі з нами. Ми ж повинні зіграти добре після тривалого перельоту, відпочивши на базі лише півтори доби. Тому зараз найголовніше — добре відновитися і зробити корективи на деяких позиціях.

Мортен Ольсен, головний тренер національної збірної Данії:

— Я розчарований результатом. Ми повністю контролювали хід гри, але, на жаль, все ж дали супернику один гольовий шанс, яким він і скористався. Українці показали себе “важкою” командою, яка грала в суто захисний футбол. Ми не збираємося занадто сумувати — нічия на власному полі з одним із конкурентів — це не трагедія. Це лише перший матч, і попереду ще чимало часу, щоб виправити ситуацію. Під час повторного поєдинку підопічні Блохіна будуть змушені більше атакувати, і у нас з'явиться простір для організації атак.

Андрій Гусин: “Мене особисто задовольняє цей результат. На початку деякі гравці не впоралися з хвилюванням, через що припускалися не властивих їм помилок. І лише після забитого нами голу сумбур у діях щез. У Казахстані треба обов'язково перемагати, інакше щезне цінність нічиєї у Копенгагені”.

Андрій Воробей: “Мені віддали пас, я пройшов і вдарив, а м'яч після рикошету влучив у поперечину. Наша команда виявила характер, зумівши відігратися після безглуздого голу і створивши моменти, щоб вийти уперед”.

Олександр Шовковський: “Сьогодні на полі був колектив, який здатен вирішувати великі завдання. Тішить, що ніхто з гравців не випав із команди. Приємно грати, коли всі повністю віддаються грі. Гол, який ми пропустили, не вплинув на загальний малюнок гри, і очевидних моментів у суперника не було. Одне очко на виїзді — пристойний результат, враховуючи, що останнім часом ми програвали”.

Андрій Шевченко: “Сьогодні була гра характерів. Усі хлопці справді змогли виявити силу волі. Не дивлячись на те, що сьогодні гра давалася нам важко, у майбутнє я дивлюся з оптимізмом. Не кожна команда в Європі може зіграти тут унічию”.