Наразі це короткий роман “Депеш Мод” із привабливо-застережним написом “Увага! Ненормативна лексика”, який поет із Харкова Сергій Жадан презентує сьогодні в Києво-Могилянці о 17-ій годині і відразу потому — о 19-ій — у столичній книгарні “Знання”, що на Хрещатику, 44. Для тих, хто не встиг чи запізнився, ява “Депеш Мод” № 2 — завтра о сьомій вечора у кав'ярні-книгарні “Бабуїн”. Зауважте, що післямову до роману Сергія Жадана написав живий класик Павло Загребельний, що само по собі є дуже потужним анонсом для цієї літновинки.
Презентація спільна з Іриною Карпою, яка на суд читацький виносить дві свіжі книжечки — “50 хвилин трави” та “Фройд би плакав”. Вочевидь, видавець обох авторів — харківське “Фоліо” — вирішив, по-перше, трішечки зекономити, по-друге, показати разом двох представників молодіжної культури, яких видавництво вже поєднало — у новій серії урбаністичної літератури “Графіті”. На заспів Жадану виступить гурт “Фактично самі”.
“Депеш Мод” — щойно з видавничої “печі”. Узагалі, роман свіжий і у видавничому сенсі, і в креативному, адже автор поставив останню крапку в ньому цього травня. (“Я писав його із січня по травень, досить швидко, зате значно довшим був процес внутрішнього наростання цього тексту”, — розповів “УМ” Сергій). Роман ще не потрапив до крамниць, але вже зазнав перших презентацій — у Харкові цієї суботи, вчора — в Дніпропетровську. На часі — Чернівці (14 вересня, палац “Академічний”, 16.30), Івано-Франківськ (15 вересня, кафе “Химера”, 17.00) і, нарешті, вершина презентаційного сходження Україною — Львівський форум видавців (кав'ярня “Дзига” 16 вересня, 16.00).
Як говориться в інтригуючому вступі, це “чтиво не для нервових і не для “правильних”, це непричесана і жорстка історія входження юної людини у серйозне життя”. Дія відбувається в 1993 році, звісно, в Україні (саме на цей час припадає “непричесана” юність самого автора). “Троє друзів мусять терміново знайти четвертого, який зник у невідомості, аби повідомити про самогубство його вітчима — вони хочуть, аби Вася Карбюратор устиг на похорони... , — відповів Сергій Жадан на цікавість “УМ”, чому “Депеш Мод”, а не, скажімо, “Пінк Флойд”. — Себто “ДМ” у цьому випадку — це такі янголи, чий спів постійно супроводжував головних героїв у період їхнього статевого дозрівання”.
Нагадаємо, що Жадан уже пробував себе у прозі — минулого року вийшла книжка, як він сам це називає, короткої прози, у видавництві “Критика” з назвою, яка аж надто корелює із сучасними реаліями — “Біг Мак”. “Депеш Мод” розрахована на симпатії мас — наклад 5 тисяч примірників. “Текст вийшов максимально відкритий, — розповідає автор. — Дехто сприйняв його за “чорнуху”, хоча це не “чорнуха” насправді, тільки відсутність якихось внутрішніх моральних, політичних, етичних чи сексуальних застережень, сприйняття потоку буття в усій його невичерпності й неповторності. Я вже маю перших читачів роману, і мені дуже цікаво спостерігати за їхньою реакцією. Загалом же я люблю реакцію читачів — вона, як правило, більш безпосередня і тому їй можна довіряти значно більше, аніж, скажімо, реакції професійних критиків. Критики в нас, як мені здається, подеколи ненавидять сам предмет свого заняття, тобто літературу”.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
