Коли труби пересохли...

Протягом місяця бригада з кількох чоловіків викопувала сталеві труби колишнього водогону вздовж двох сіл — Перепростині та Рибника. Красти водогін чоловіки приїхали з усім необхідним спорядженням та навіть важкою технікою. Гоп-бригада точно знала, де закопаний трубопровід, як і те, що він уже не діючий. І це нахабство ніхто не зупинив.

Діло — труба

Проблеми з водопостачанням у місті Бориславі та селищі Східниця, яка належить до нього адміністративно, тривають вже десятки років. Мешканці, які живуть у власних будинках, вже давно на подвір’ях викопали криниці. Мешканці ж багатоповерхівок пристосовуються як можуть. Частина районів міста забезпечується водою цілодобово з кількох водозаборів, які реконструювали кілька років тому. Але вони не можуть «напоїти» все місто. Тому решта мешканців багатоповерхівок мають воду по кілька годин у день. Її постачають з водозабору в селі Рибник. Уперше водопровід провели звідти ще в 60-х роках минулого століття. Спочатку діаметр труб був 250 міліметрів, із часом встановили 530, адже потреби у воді збільшувались. Років через 15 проклали новий водогін із діаметром труб 730 міліметрів. Саме ним місто і користується кілька останніх років. Через великі втрати води та численні несанкціоновані врізки від старого водогону вирішили відмовитись, але залишили його про всяк випадок, для резервного водопостачання.

Саме на цей старий водогін і накинули оком злодії. Тепер місто залишилось без запасного варіанта. «Це загроза, яка створює реальну небезпеку, — каже секретар міської ради Ігор Яворський. — Тому в деяких зверненнях громадських організацій цей випадок пробували кваліфікувати як теракт, проте правоохоронні органи чомусь не беруть до уваги такі аргументи. З приводу аварійних варіантів водопостачання, то їх є небагато. У Бориславі є кілька локальних водозаборів, але, на жаль, дебет води в них дуже низький і забезпечити все місто вони не зможуть. Якщо, не дай Боже, станеться аварія на діючому трубопроводі, то варіант лише один: швидкими темпами ліквідовувати аварію».

Тепер замість водогону вздовж усієї гірської дороги, яка тягнеться від Східниці до Рибника, залишилися лише розриті траншеї — наче окопи. Водогін старий, тож на деяких ділянках виросли дерева — через них злодії не змогли викопати кілька метрів труб.

«Ось тут, бачите, починається, — каже голова місцевої «Самооборони» Роман Деленгевич, показуючи на уламок труби. — Ті труби могли б ще служити і служити. Зверніть увагу — на них нальоту і сантиметра нема. Їх навіть на металобрухт здавати гріх. Скоріш за все частину труб відвезли туди, де їх можна почистити, і вони будуть, як нові. І як нові їх і перепродадуть. А місто залишилось без резервного водогону. Це просто нечуване варварство! Мільйони збитків».

Перепростиня

В’їжджаємо в Перепростиню, де копачі намагалися видерти труби водогону серед людських подвір’їв. Люди не одразу збагнули, що коїться щось незаконне, вони й припустити не могли, що це злодії, бо бригади добре знали, де копати. Одним із перших забив на сполох депутат Дрогобицької райради Володимир Мидянка. «Мені зателефонували мешканці Перепростині й розповіли, що викопують водогін, — розповідає пан Володимир. — Зателефонувати вирішили, коли копачі вже дійшли до приватних садиб. Доти всім було байдуже. Приїхав я до них 26 вересня, тоді ж був і сільський голова Нового Кропивника (адміністративно села Перепростиня та Рибник належать до юрисдикції сільської ради Нового Кропивника. — Авт.), але в мене склалося враження, що він намагався пом’якшити ситуацію. До слова, 29 вересня сільський голова написав заяву до дрогобицької міліції та прокуратури, але в заяві не написав про те, що труби викопують, а лише, що ведуться земляні роботи. Один із мешканців навіть скаржився, що йому копачі пропонували гроші, аби він мовчав. Ми тоді змусили чоловіків загорнути те, що вони розкопали на приватній ділянці. Вони ніяких документів не показували і запевняли, що начебто з «Бориславводоканалу». Через кілька днів копачі знову повернулись».

«Приходили двоє чоловіків з металошукачем і до мого подвір’я, — додає ще один депутат сільради пан Тарас. — Я їх питаю: «Що ви шукаєте?», а вони мені: «То не ваше діло». Вони вдень копали, вночі фурами вивозили. Тут були і сільський голова, і секретар, і дільничний. Знаю, що сільський голова тоді заяву написав. Я просто сільський депутат, впливу не маю. А робітники виглядали переконливо: знали, яка труба з діючого водопроводу, а яка ні, я тут живу і то не знаю». Єдине, що депутату вдалося випросити в копачів, — кілька труб для побудови моста. Правда, прибульці спочатку хотіли продати ті труби по 156 гривень за метр, але потім «порадились з шефом» і віддали чотири труби задарма. Тепер у селі є міст з крадених труб. Його поручні символічно розмальовані синьо-жовтими кольорами, а місцевий отець той місток уже й освятив...

У розпорядженні копачів були три екскаватори, металошукач та інша необхідна техніка. Пізно ввечері приїздили фури та забирали накопане. Одну з таких фур намагався зупинити депутат райради Мидянка. «О десятій вечора мені зателефонували і сказали, що фура з трубами виїхала, я поїхав за ними, обігнав уже на бориславській дорозі, — розповідає пан Мидянка. — Там якраз поблизу пам’ятника Бандері стояв патруль ДАІ. Я підійшов до хлопців і розповів про фуру з краденими трубами, яка ось-ось має проїхати. А ті зібралися й поїхали, сказали, що терміново треба їхати на виклик, бо десь щебінь крадуть».

Рибник

Насосна станція Рибник розташована на березі річки. З території станції добре проглядаються викопані траншеї. Це те місце, де, власне, копачі й зупинилися, дійшовши майже до насосної станції. Василь Брезецький, директор насосної станції «Рибник», розповів «УМ», що тоді, коли почали копати труби, він був на курсах і про все дізнався від свого робітника, який мешкає у Перепростині. Чоловік каже, що одразу повідомив про це ліквідатора підприємства (саме підприємство зараз перебуває в стадії ліквідації). Зі слів секретаря міської ради, місцева влада змушена була прийняти таке рішення в 2011 році, коли податкова заблокувала всі рахунки підприємства і його робота була заблокована. Щоб розблокувати рахунки, міська влада оголосила про ліквідацію, аби підприємство змогло продовжити роботу. Процедура ліквідації триває й досі і завершитися може як ліквідацією, так і оголошенням санації, тобто оздоровлення підприємства.

На думку секретаря Бориславської міськради Ігоря Яворського, «Бориславводоканал» не міг не знати про те, що відбувається крадіжка. «Адже навіть стоячи на території насосної станції «Рибник», де щодня працюють робітники водоканалу, видно місце, де викопані труби. Тому не бачити вони цього не могли», — переконаний Яворський.

Головний інженер «Бориславводоканалу» не на диктофон розповів, що на підприємстві довідались про крадіжку саме тоді, коли копачі дійшли аж до насосної станції. Вони виїздили на місце і бачили викопані та складені труби та навіть писали заяви в правоохоронні органи.

Борислав

Скандал розгорівся вже після того, як останні труби були вивезені. Починаючи з 21 жовтня і місцеві депутати, і міський голова, і саме підприємство почали писати в усі інстанції. Міські обранці побоюються, аби не трапилося, як у попередніх випадках. У Бориславі, зі слів секретаря міськради, вже не вперше викопують труби. До прикладу, навіть цього року на одній з міських вулиць викопали трубу завдовжки 300 метрів. В міліції ж відповіли, що не можуть встановити балансоутримувача, тобто того, кому завдана шкода. І на тій підставі кримінальне провадження закрили.

«Міський голова також писав звернення і до міністра Авакова, аби той взяв справу під контроль, можливо, навіть прислав кваліфікованих слідчих на допомогу місцевим, — продовжує пан Яворський. — Важливо вийти на замовників цього злочину. Бо є побоювання, що головними винуватцями зроблять виконавців — звичайних робітників, яких наймали викопувати водогін».

Крім того, пан Яворський упевнений, що міська рада проведе своє внутрішнє розслідування. «Дивує поінформованість людей, які викопали трубопровід, — каже секретар міськради. — До речі, на сесії 30 жовтня, напередодні якої сільський голова Нового Кропивника написав заяву в міліцію, один з депутатів запитував керівника водоканалу щодо земельних робіт поблизу водогону. Той відповів, що роботи здійснює підприємство «Бориславнафтогаз» і водогону вони не стосуються».

У свою чергу, міський голова Борислава Володимир Фірман каже, що комунальне підприємство не могло вчасно дізнатися про злочин, адже на підприємстві скоротили людей, які мали стежити за резервним водогоном. «Ситуація на підприємстві була вкрай складною, і нам довелося обмежити кількість людей, які там працювали, — пояснює Володимир Фірман. — Якщо раніше в «Бориславводоканалі» працювало більше 160 осіб, то тепер лише 110. Серед звільнених — саме ті люди, які повинні були обходити територію та пильнувати за трубами водогону. Хоча, як на мене, то тут справа не в працівниках «Бориславводоканалу», а в тому, що при бажанні правоохоронні органи можуть легко знайти тих, хто в цьому винен. Ті люди і та техніка вже не вперше викопували труби, наскільки мені відомо, схожі випадки вже траплялись у кількох містах Львівської області».

Думають у місті й над тим, як оцінювати завдані збитки. «Водоканал не може з’ясувати балансову вартість трубопроводу, — каже Ігор Яворський. — Наразі не знаємо, як рахувати збитки, адже якщо проводити розрахунок за ринковою ціною, то збитки сягатимуть мільйонів гривень, якщо ж за балансовою вартістю, то вийде сума просто неспівмірна справжнім втратам».

А міський голова впевнений, що розмір збитків порахують як залишкову вартість трубопроводу. Він сумно визнає, що треба звертатись до уряду по грошову допомогу на водогін, але впевнений, що коштів місто не отримає.

До слова, кілька днів тому на вимогу громадськості до міста приїздив Дмитро Загарія, начальник ГУМВС у Львівській області, прийшли на неї і керівники місцевих відділків. Зі слів активістів — двом керівникам місцевої міліції начальство дало півтора місяця часу для розкриття злочину. Інакше від них чекатимуть рапорти на звільнення. Тим часом громадські активісти Борислава вже знайшли частину труб з украденого водогону: на пункті прийому металобрухту в Стрию...