Жертви балансу

Дірка у доходах

За неофіційною інформацією, дефіцит бюджету 2015 року має становити 3,7%. Падіння ВВП — до 4,5% і розраховується на рівні 1,72 трлн. грн. Інфляція, як передбачає Мінфін, має становити 13,5%. Нинішній рік урядовці планують «закрити» з показником падіння ВВП на 7% та дефіцитом бюджету 4%. У листопаді 2014 року інфляція уповільнилася до 1,9%, але з початку року вона становить уже 21,2%.

Іншими словами, ситуація з фінансами у державі ахова. У тому, що паски доведеться затягти і доволі суттєво, зрозуміло всім. Чергове підтвердження — позавчорашній лист першого заступника міністра фінансів Ігоря Уманського, якого він розіслав усім іншим міністерствам та відомствам. Вимога Мінфіну — за одну добу (!) підготувати пропозиції, як можна заощадити не менше, ніж 25% видатків кожної із структур.

Утiм урізатимуть не лише пільги чиновників, а, насамперед, доходи простих громадян. Уряд, за його словами, розпочав необхідні, хоча й болісні реформи — у тому числі щодо зменшення фінансування соціальної сфери. Що, безсумнівно, позначиться на кожному з нас. За словами Прем’єра Арсенія Яценюка, без цього кроку держава не зможе пережити 2015 рік. За словами першого віце-прем’єра Геннадія Зубка, держвитрати в Україні перевищують половину ВВП. Це надто багато для країни, яка розвивається. Такої ж думки і новий міністр соціальної політики Павло Розенко. Очевидно, що українців готують до суттєвого зменшення державних витрат.

На думку економістів, іншого виходу в урядовців нема. «Українські держфінанси не у тому стані, щоби можна було міркувати: знижувати їх чи не варто. Питання одне: наскільки сильно і за рахунок чого? — каже економіст компанії «Case-Україна» Юлія Шибалкіна. — Якщо цього не робити, фінансовий крах неминучий».

Судний день для малозабезпечених

Уряд планує зменшити державні витрати на понад 26 млрд. гривень. Понад половина з цієї суми — соціальні витрати. Що цілком логічно: соціальні витрати становлять 40% витрат бюджету. Серйозно постраждають пенсіонери. І тут також без варіантів: нині на пенсії держава витрачає 17% від ВВП. Заощадити, втім, планують лише 0,5% від ВВП. У сумі це 8,3 млрд. гривень. Найбiльше скоротять пенсії працюючим пенсіонерам. Передбачається, що це принесе державі 3,7 млрд. гривень. Також призупинять індексацію пенсій — на 2,3 млрд. Влада планує також подальше зростання пенсійного віку.

Фінансова коса прогуляється і по пільговиках. Кабмін планує суттєво скоротити фінансову допомогу самотнім матерям та допомоги після народження дитини. Ці два компоненти щасливого дитинства збагатять казну на 2,2 млрд. гривень. Скоротять фонд страхування від нещасних випадків на виробництві, а також переглянуть пільги на оплату послуг ЖКГ та купівлю пального. Скоротять розмір допомоги внаслідок тимчасової непрацездатності й переглянуть, звичайно, у бік зменшення, пенсії по втраті годувальника-військовослужбовця. Під цей фінансовий ніж, проте, не потрапляють учасники АТО.

Найрадикальніше нововведення в освітній сфері — скасування стипендій у вузах та ПТУ. Грошову допомогу від держави отримуватимуть тільки малозабезпечені. Не легше буде вчителям: їм збільшать навантаження із 18 до 20 навчальних годин на тиждень, а також скоротять штати. Безплатне харчування у школах скасують, а групи у дитсадках стануть більшими. Сільські школи, де навчаються менше десяти дітей, закриють. Скасують пільговий проїзд у транспорті для студентів. Скоротять доплату академікам та членам-кореспондентам.

У лікарнях планують скасувати безплатне харчування. Буде призупинено пілотний проект держрегулювання цін на ліки для гіпертоніків. Потужна хвиля скорочень очікує на державних службовців: зменшать кількість прокурорів, переглянуть штат Міноборони, апарат судів, кількість помічників народних депутатів. Скоротять зарплату, пенсії та різноманітні доплати держслужбовцям, силовикам, суддям, парламентарiям.