І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Державну фіскальну службу України і Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва просять не ініціювати внесення на розгляд уряду проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування фіксованого сільськогосподарського податку». За розрахунками фахівців УКАБ, розроблений фіскальними службами закон призведе лише до втрат вітчизняними сільгоспвиробниками майже 1,5 млрд. грн., а втрати в масштабах економіки країни сягнуть більше 14 млрд. грн. без урахування ПДВ.
Проектом Закону, опублікованим на сайті Державної фіскальної служби України, пропонується розмежувати порядок оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком (встановити окремо об’єкт та базу оподаткування) для підприємств, які займаються рослинництвом, птахівництвом, тваринництвом і рибництвом, а також встановити для підприємств, що займаються птахівництвом та тваринництвом, окрему ставку оподаткування ФСП — у відсотках від суми валового доходу. «Запропоновані нововведення збільшать фіскальне навантаження на галузі тваринництва та птахівництва, що негативно вплине на роботу тваринницьких господарств, адже більшість із них і так не є прибутковими. Додаткове фіскальне навантаження на галузь становитиме близько 1453,5 млн. грн., переважно за рахунок підприємств, що спеціалізуються на молочному скотарстві та свинарстві», — пояснює генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа.
Ризик такого суттєвого збільшення фіскального навантаження змусить сільгосппідприємства вирізати поголів’я худоби і птиці. За розрахунками УКАБ, у разі реалізації пропозицій Державної фіскальної служби України поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах знизиться на 49 відсотків, свиней та птиці — на 27 відсотків, що матиме непоправні наслідки для вітчизняного тваринництва. Зменшення поголів’я автоматично призведе до зменшення виробництва продукції тваринництва в Україні.
«Втрати від скорочення виробництва продукції тваринництва загалом сягнуть більше 14 млрд. грн. без урахування ПДВ та понад 17 млрд. грн. у ринковому еквіваленті. Це призведе до скорочення загального обсягу ВВП сільського господарства України на 6 відсотків, створеного сільськогосподарськими підприємствами ВВП — більш ніж на 10 відсотків, а створеного сільськогосподарськими підприємствами ВВП тваринництва — більш, ніж на 43 відсотки», — додав Володимир Лапа.
Ще одним негативним наслідком стане зменшення кількості зайнятих у сільській місцевості, адже саме на тваринницький напрям припадає основна зайнятість у сільському господарстві в цілому. Таким чином, скорочення кількості найнятих працівників у сільській місцевості може становити понад 120 тисяч осіб або більше 20 відсотків від загальної кількості персоналу в сільськогосподарському виробництві.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>