М’яч з інтригами

За дивним трохи сценарієм в останні роки живе вітчизняний футбол. Щойно в країні змінюється влада, як починаються спроби провести дострокові вибори керівника Національної федерації. Пригадується, як одразу після приходу Віктора Януковича окремі футбольні «яструби» спробували вибити крісло з-під Григорія Суркіса. Тепер же, схоже, готується атака на позиції Анатолія Конькова.

Загалом збурення атмосфери навколо нинішнього президента ФФУ почалося наприкінці лютого. Тоді під стіни штаб-квартири Конькова — у Лабораторному провулку в Києві — з вимогою його відставки прийшли футбольні «ультрас». «Але що я такого зробив для українського футболу, що повинен так миттєво писати заяву про відставку?» — дивувався тоді очільник ФФУ. І справді, на той час, здається, не було підстав вимагати від Конькова дострокового складання повноважень. Однак нині футбольна спільнота України має чималу кількість запитань до Анатолія Дмитровича та очолюваної ним структури.

Хтось невдоволений його неоднозначною позицією в питанні кримських клубів, комусь не подобаються значні фінансові витрати на зведення тренувальної бази для національної збірної у Вишгороді, яку, до речі, охрестили «футбольним Межигір’ям». Інші сили, як-то львівські «Карпати», обурені заангажованою позицією (в інтересах окремого клубу) деяких підрозділів федерації. Та й загалом, «біло-зелені» дуже активно наполягають на проведенні люстрації в українському футболі.

Зрештою, позавчора один із колективних членів ФФУ — Федерація футболу міста Києва, яку очолює Ігор Кочетов, — прийняла доволі сенсаційне рішення. Її виконком одноголосним рішенням постановив: «висловити недовіру президенту ФФУ».

Обраного на високий пост восени 2012 року Анатолія Конькова звинуватили в тому, що за час його роботи біля керма федерації ним не виконано переважної більшості пунктів своєї передвиборчої програми; внаслідок невмілого адміністрування створено руйнівні засади для розбалансування цілісної системи ефективного управління, залишеної попередниками; неправильно обрано та реалізовано принципи кадрової політики; запроваджено непрозору систему фінансово-господарської діяльності; досі не проведено службового розслідування щодо публічного звинувачення керівництва ФФУ у корупції; через міжусобні війни серед керівництва ФФУ створено низький особистий рейтинг, що мінімізує і без того критичний рівень персональної довіри до головного футбольного чиновника з боку уболівальників, експертів та журналістів тощо.

Утім вирішальною краплею, яка змусила київську федерацію вдатися до радикального кроку, стала, здається, відсутність пана Конькова (начебто через хворобу) під час зустрічі Президента України Петра Порошенка та керівника УЄФА Мішеля Платіні, яка нещодавно відбулася в Києві. У ФФК таку поведінку назвали ігноруванням правил корпоративної етики.