Берці особливого призначення

Ще донедавна, мабуть, тільки десантники знали, що таке берці. Із початком воєнних дій на Донеччині і Луганщині, мобілізації чоловіків до війська з’явилися спеціалізовані магазини на кшталт «Камуфляжу», а про берці — чи не промокають? — нерідко питають у продавців навіть бабусі. Бо в АТО служать онуки чи сини.

Призвавши захисників боронити територію і населення, держава, здебільшого, не забезпечила їх амуніцією. Трохи не кожного одягають-взувають рідні, більшість яких заможними не назвеш, або волонтери. Тому в нагоді може стати дослідження експертами центру «Тест» витривалості 11 різновидів високих черевиків, які продавці називають берцями.

Замість хутра — термошкарпетки

Узагалі справжні армійські черевики із завищеною задньою частиною — берцем, поділяють на загальновійськові і тактичні. Перші — для усіх. Другі — для спецназівців, яких апріорі готують до найскладніших ситуацій, стрибків із парашутами, проходження багнюки, снігів і зруйнованих територій. «Жодна пара, які для тестування купили, на наше переконання, не є взуттям, яке б можна було віднести до групи тактичних», — каже керівник «Тесту» Валентин Безрукий. Хоча дехто з продавців називає модель «Штурм Тактик» фабрики «Зенкис» першими українськими тактичними берцями. Є зразок із клеймом Bronnik. Лише умовно армійськими серед протестованих можна назвати одні.

Висока однойменна задня частина так званих берців від початку призначалася для утримання у стійкому положенні гомілкостопних суглобів десантників, убезпечення їх від травмування. В українських реаліях на перші місця виходять вимоги до взуття — щоб ноги не замерзли і не намокли. До речі, НАТОвські військовики, незважаючи на те, що і в США, і в багатьох країнах ЄС, досить суворі зими, не носять берці «на хутрі». Зручніше — змінні термошкарпетки або спеціальні вставки, які простіше просушити і навіть випрати, вийнявши з черевиків. Європейський стандарт для спеціального взуття — EN 347:1992, EN 347-2:1996 IDT.

Експерти протестували берці з хромової шкіри у діапазоні цін (на момент закупівлі у жовтні) — від 297 грн. до 1730 грн. (Таке взуття із штучної шкіри можна знайти і за 200 грн.). До найдорожчих — «Бундесвер», неначе німецького виробництва, які стали відмінниками тесту, чи не єдина претензія — важкуваті, аж 1 кг 102 г! Якщо не зважати, що для багатьох мобілізованих і добровольців ціна такого взуття непідйомна. Але й вони — лише умовно армійські. Спеціальне взуття для військових повинне мати підошву, що не промокає, захист низу й верху, бути масло-бензо-стійкими, ще і з металевою вставкою у носку. Між іншим, раніше така була і в підошві, тепер її замінили на кевларову. І все це, за існуючими нормативами, має бути зазначено у маркуванні. Оскільки 100-відсоткову водонепроникність неможливо забезпечити, не перекресливши потребу ніг «дихати», виробники мають використовувати для пошиття армійських берців гідрофобну шкіру, достатньо стійку до вологи. Перевірені зразки всім цим похвалитися не можуть. Захист ніг від ударів забезпечують тільки берці «Бундесвер».

Усі протестовані черевики, крім російських «Фарадей», експерти купували в інтернет-магазинах. Більшість моделей, про які йдеться, досить проблематично ідентифікувати за маркуванням. Тому їх називають так, як казали безпосередньо продавці. Стосовно берців московського ЗАТ «Фарадей», то їх у Київ для тестування привезли приватно. Ціна — 889 грн. на наші гроші, досить пристойної якості. Московські продавці заявили, що це «берці російської армії нової генерації». Є велика ймовірність, що саме такі топчуть українську землю на сході нашої країни і в Криму.

Щоб ноги не змокли

Один із комплексних параметрів, які оцінювали експерти, — комфортність. Він враховує конструкцію верха черевиків, устiлки, задника тощо. Відмінник тут — найдорожчі у тесті берці «Бундесвер». (Загалом можна знайти в продажу армійське взуття і за 4 тисячі гривень). Хорошистами за комфортністю стали німецькі Mil-Tec Combat (945 грн.), українські «Талан» (Ровни, ціна — 326 грн.) та «Ольга Русь» Запоріжжя, ціна — 330 грн., уже згадувані російські «Фарадей». Великий недолік черевиків «Ольга Русь», перевіреного зразка, — рифлена 1,5-5 мм підошва. І не надто надійний спосіб кріплення її до верху. Напевно, тому швидко можуть промокнути. Так само мокрі ноги трохи не миттєво можуть бути і у власників «Штурм Тактик» — модель U 1-570 (фабрика «Зенкис», ціна — 520 грн.). Швидко насичувалися вологою і «Зенкис Штурм» модель S099 (ціна — 420 грн.). Такої проблеми не було із берцями «Скорпіон» (Вінниця, ціна — 449 грн.).

Найдешевші у тесті — черевики Першої взуттєвої фабрики «Київ», модель ПЛ17 — за 297 грн. за комфортність отримали оцінку «задовільно». Вони мають навіть основну устiлку — шкіряну. Характеристика берців фабрики «Київ» подібна до тих, які експерти дали ще одним черевикам вітчизняного виробника «Валтекс «Фідель», модель 10-561625. Щоправда, їх ціна — 600 грн. Між іншим, в останніх товщина рифленої підошви — 6 мм. Товстіша — лише у Mil-Tec Combat — 7 мм. Утім підошви всіх протестованих черевиків міцні. Не поламалися, незважаючи на те, що їх зігнули по 30 тисяч разів. Навіть зразки «Зенкис». Чому саме ці? Бо, за оцінками товарознавців, вони неякісні: на всій поверхні рифленої підошви мали досить помітні «ямки». Це, швидше за все, означає, що виробник не надто ретельно доглядає за прес-формою для лиття.

Ще одне. Експерти не нарікали на якість зовнішнього матеріалу, підошви і в цілому загальної конструкції берців. Але радять при купівлі черевиків звертати увагу на шви. Зважаючи на норми міцності, кількість стібків на шкірі не повинна перевищувати 3-4 на 1 см. Інакше — «розіб’ється» структура матеріалу і він швидко «розлізеться».

Детальну інформацію про результати тесту дивіться на сайті test.org.ua.