Україна без Яреми

«Тут багато хто почав шукати політичний підступ у «розгойдуванні» Яреми. Вже півроку ми криком кричимо, щоб Ярема почав звільняти покидьків у власному відомстві. Вдумайтеся. Тільки один районний суд за півроку визнав бездіяльність обласної прокуратури майже 150 разів. Фактично звинувативши її в кришуванні наркоторгівлі та торгівлі дітьми. Якщо ти закриваєш очі на покидьків, то сам — покидьок у квадраті. Це про Ярему», — отак емоційно охарактеризував Генерального прокурора України Борис Філатов, заступник дніпропетровського «губернатора» Ігоря Коломойського. У своєму праведному гніві Філатов не є самотнім — бездіяльність Яреми вже збирає «адресні» віче та акції протесту.

«Де гроші, Зін?»

Не далі як 30 листопада у Києві пройшла одна з таких «антияремівських» акцій. Її учасники акцентували увагу на дивних пригодах коштів Сергія Арбузова. З рахунків екс-голови Нацбанку та його дружини був несподівано знятий арешт — таке рішення ухвалив суд. Пізніше арешт наклали повторно, однак є велика підозра, що навіть незначної паузи вистачило для того, аби колишній банкір зумів врятувати бодай частину своїх активів. До Генпрокурора у зв’язку з цим важливе запитання: як так сталося, що ГПУ не зуміла захистити у суді свої позиції? Це непрофесіоналізм чи відверта зрада?

«Як тільки в ЗМІ просочилася інформація про те, що Арбузову повернули контроль над заарештованими рахунками, на яких зберігалося — за неофіційною інформацією — близько 200 мільйонів гривень, громадськість стала таврувати нинішню корупційну владу. І відразу після цього ГПУ відзвітувала про повторне накладення арешту на рахунки банкіра Віктора Януковича. Коли мені кажуть, що ті, хто за останні дев’ять місяців не поборов корупцію і не провів жодної реформи, знову очолять реформаторські напрями і стануть на чолі боротьби з корупцією, то я розумію, що нічого не зміниться. Зняття арешту з рахунків Арбузова — це пробна куля. Якби суспільство не так обурилося, то, швидше за все, луноликий банкір Януковича повернув би собі всі гроші», — коментує ситуацію один iз лідерів «Правого сектору» Борислав Береза.

«Нам відомо, що арешт iз рахунків було знято, а потім знову накладено. А скільки грошей зараз на цих рахунках? Переказ грошей з одного рахунку на інший — це справа кількох хвилин, а якщо люди були готові до такої ситуації, то декількох секунд. Може, нас знову «розвели»? Рахунки знову заарештували, але чи є гроші на цих рахунках?» — запитує Береза. Він переконаний, що ситуація з арештом рахунків Арбузова, втечею командира «Беркута» Садовника, можливістю сховатися для екс-начальника одеської міліції Фучеджи та нашумілі прокурорські Range Rover — зайве підтвердження збереження кращих традицій корупції в країні.

Недільне віче у Києві ухвалило звернення до Президента щодо звільнення Віталія Яреми за «тотальний безкарний розгул бандитизму та корупції в Україні». «Ми, громадяни України, активісти Майдану, представники громадських організацій та ініціатив з усієї України, звертаємося до вас з вимогою. За бездіяльність, невідповідність компетенції займаної посади, неморальну поведінку Генерального прокурора України, яка призвела до тотального безкарного розгулу бандитизму та корупції в Україні та гальмування проведення люстрації в органах прокуратури і судах України, звільнити Генерального прокурора Віталія Ярему», — зачитав резолюцію координатор Координаційної ради Майдану Андрій Хома.

Як зазначив блогер Сергій Іванов, розміри хабарництва у прокуратурі часів Яреми зросли до небувалих обсягів. «Кажуть, навіть при Пшонці такого розміру хабарництва не було, як при Яремі. Я спілкуюсь iз працівниками прокуратури і чую від хлопців, які там залишалися, що такого обсягу корупції ані при Потебеньку, ані при Піскуні не було», — говорить Іванов.

Відповісти за Майдан

Однак корупція та маніпуляції з рахунками Арбузова — не єдине, що інкримінують Віталію Яремі. Значно тяжчі обвинувачення пов’язані з так і не розслідуваним розстрілом Майдану. Особливо цинічно виглядає подібне зволікання на тлі першої річниці Революції гідності, яку ми відзначили 21 листопада. До наступної значимої дати — ночі з 29 на 30 листопада, коли влада Януковича вперше застосувала силу, — ГПУ оприлюднила малоінформативну статистику щодо кількості співробітників «Беркута», які брали участь у розправі над студентами.

Рік тому в побитті молоді задіяними виявилися 390 «беркутівців», а безпосередньо застосовували силу проти студентів 20-30 iз них, заявив начальник 2-го слідчого управління ГПУ України Сергій Горбатюк. За його словами, слідство встановило, що на Майдані та прилеглих до нього вулицях було зосереджено близько 1500 співробітників спецпідрозділу «Беркут» і внутрішніх військ. «На зачистку Майдану пішло 390 осіб. Близько 300 співробітників київського «Беркута» і по 30 «беркутівців» iз Сум, Полтави та Черкас. Аналіз відеоматеріалів і слова свідків постраждалих свідчать, що безпосередньо застосовували насильницькі дії проти мітингувальників 20—30 чоловік, які були в перших рядах», — розповів він.

Однак далі подібної констатації слідство не просунулося. Всі особи силовиків, які притягувалися до «протидії проведення мітингів і зібрань», встановлені. Однак, за наявними свідченнями, впізнати і встановити тих, хто бив студентів, слідству поки не вдалося.

«Усі вони допитані, але всі заперечують, що застосовували насильство... Ситуація така, що співробітники міліції не дають свідчень проти тих, хто безпосередньо брав участь у побитті людей. Але ми не опускаємо рук. Ми плануємо ще призначити антропометричну експертизу», — заявив представник ГПУ.

Проте на експертизи в прокуратури було десять місяців. Хоча у Віталія Яреми свій відлік часу. «Майже 140 днів діюча команда Генеральної прокуратури працює над розкриттям злочинів Януковича та колишніх високопосадовців. На сьогодні відкрито понад 500 кримінальних проваджень, опитано 4 тисячі свідків, проведено тисячі експертиз. Для з’ясування обставин масового вбивства слідчі допитали понад 2 тисячі свідків, провели понад 300 оглядів місць подій, одягу, речей, відеозаписів, а також понад 70 обшуків, організували понад 700 судових експертиз та близько тисячі порівняльних досліджень вогнепальної зброї», — звітує Ярема.

Однак, за його словами, розслідування подій на Майдані гальмує те, що в період з 19 по 23 лютого практично в усіх правоохоронних структурах була знищена велика частина документації, що стосується подій Майдану. «Було спалено, викрадено або пошкоджено тисячі документів, одиниць техніки, баз даних», — говорить Генпрокурор. Крім того, як зазначає Ярема, було вивезено і приховано значну кількість вогнепальної зброї, що була на озброєнні спецпідрозділу «Беркут», з якої могли розстрілювати майданівців.

Однак великої довіри до слів Яреми немає. Натомість є підозра, що знищення доказової бази відбувалося вже за нової влади — як мінімум, з відома попередника теперішнього голови ГПУ. Непрямим доказом цього може бути те, що ті, хто керував діями «Беркута» та внутрішніх військ, не тільки уникнули люстрації, а ще й отримали підвищення. У понеділок, 1 грудня, Генпрокуророві нагадав про це черговий пікет. «Ми вимагаємо зрушити справу з мертвої точки, притягнути до відповідальності тих, хто винен у розгоні. Також вимагаємо покарати тих міліціонерів, які залишилися на своїх посадах, ми хочемо, щоб Ярема усунув тих слідчих, які розслідують справу неналежним чином», — сказав представник громадської організації «Коаліція учасників Помаранчевої революції» Сергій Мельниченко. За словами активістів, вони чекають на 2 грудня, коли буде відоме ім’я голови профільного комітету парламенту, щоб громадськість могла надати йому необхідні документи. Наступним кроком має стати ініційоване Верховною Радою питання про відставку Віталія Яреми, переконані вони.