Три мушкетери української політики. (УНІАН.)
Прослуховуючи на диктофоні записи з кулуарів першого засідання обраної на позачергових виборах Верховної Ради VIII скликання, кореспондент «УМ» випадково «прогорнула» потрібну папку й натрапила на попередню, «опинившись» на початку 3-ї сесії ВР минулого скликання. Вересень 2013-го. Віце-спікер від «Свободи» Руслан Кошулинський «тішиться», що парламент «нарешті вшанував своєю присутністю президент» (Віктор Янукович). «Регіонал» Володимир Макеєнко запевняє, що всі євроінтеграційні закони Рада проголосує «на ура», і понад 200-особова фракція ПР — у першу чергу, бо це ж «позиція Президента, а ми його беззаперечно підтримуємо»... Тоді до Вільнюського саміту залишалося три місяці, й навіть прихильники Януковича й компанії були сповнені віри в те, що Україна йтиме шляхом євроінтеграції і ось-ось підпише Угоду про асоціацію з ЄС. До Революції гідності, спровокованої відмовою «регіонального» глави держави від своїх попередніх намірів, залишалося майже три місяці. І це було точно інше життя.
Тоді навряд чи хтось міг собі уявити, що через рік Україна повністю оновиться якщо не де-факто, то принаймні де-юре. На чолі держави стоятимуть політики з іншими прізвищами, а в сесійній залі парламенту сидітимуть десятки «нових облич», багато з яких іще зовсім недавно бігали за нардепами з блокнотами й з висоти ложі преси зазирали в їхні мобільні телефони.
Саме «неофіти» — колишні журналісти, громадські діячі, бійці добровольчих батальйонів та герої Майдану на кшталт козака Гаврилюка цього дня з цілком зрозумілих причин були в центрі уваги. Кожен із них декларував готовність працювати на благо держави, не шкодуючи сил, і робити все для повноцінної зміни системи.
Проста людина Михайло Гаврилюк розповідав про те, що до парламенту від зйомної квартири йому добиратися півтори години, що обирає між комітетами з питань інвалідів та оборони і справді вважає передчасним скасування депутатської недоторканності — принаймні доти, доки в країні не буде покладено край корумпованості судів.
Напередодні відповідна заява з’явилася у «Фейсбуці» героя Майдану, і тоді багато хто висловив сумнів, що козак спромігся написати такий грамотний і «зграбний» пост самотужки. Як запевнив «УМ» пан Михайло, саме так він і думає, але «сам з усім не встигає», тому «виклав свої думки другові», і той написав за нього повідомлення в соцмережі.
Із тим, що скасування депутатської недоторканності принесе лише користь, не згодні багато нардепів. Але проголосувати «за» обіцяли одностайно — принаймні члени новосформованої коаліції. До неї станом на вчора увійшло, як і планувалося, 5 фракцій — «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Батьківщина», Радикальна партія Ляшка і «Самопоміч». Загалом — 302 депутати.
Учора ж коаліція обрала нового Голову Верховної Ради — як і планувалося, ним став представник Блоку Порошенка Володимир Гройсман. Попереднього спікера Олександра Турчинова провели стоячи — з оваціями й скандуванням «Мо-ло-дець!».
Перед тим було вирішено чи не головну (зусиллями журналістів та «небайдужих») інтригу нового скликання — із зачитуванням присяги народного депутата. Нагадаємо, згідно з регламентом, її мав зачитати з трибуни найстарший за віком депутат — «регіонал» із вражаючим стажем Юхим Звягільський. Але замість нього це зробив сам Турчинов — одночасно із залом.
Звягільського, втім, теж не образили — саме він урочисто (попри побоювання, українською мовою) проголосив відкриття першої сесії Верховної Ради нового, VIII, скликання.
Учора ж новостворена коаліція обрала Прем’єр-міністра, знову затвердивши на цій посаді «домовленого» Арсенія Яценюка. Цікаво, що двоє депутатів із фракції Блоку Порошенка (Сергій Каплін й екс-міністр охорони здоров’я Олег Мусій) проголосували «проти», Сергій Лещенко й Ольга Богомолець «утримались», як і Дмитро Ярош, Борис Філатов та Володимир Парасюк.
Навіть Опозиційний блок дав за призначення Арсенія Петровича один голос — уже згаданого Юхима Звягільського.
До слова, опозиція у восьмому скликанні майже одразу продемонструвала свою неоднорідність. Опозиційний блок «оперативно» розколовся на три фракції — власне ОБ, «Економічний розвиток» під проводом Віталія Хомутинника та «Волю народу» Ігоря Єремєєва.
І «ЕР», і «ВН» майже одностайно підтримали призначення Яценюка, що й не дивно. Як розповіли «УМ» обізнані джерела, Хомутинник і Єремєєв зі своїми соратниками від початку дуже рвалися в коаліцію. І мали всі шанси там опинитися, якби не протистояння («м’яке») між групами Петра Порошенка та Арсенія Яценюка.
«Яценюківці» дуже не хотіли ще більшого посилення впливу Порошенка, у сфері впливу якого, безперечно, опинилися б і «розкольники» з Опозиційного блоку. Тож нібито саме під тиском «Народного фронту» було ухвалено рішення про те, що в коаліцію не можуть входити депутати, які голосували за сумнозвісні закони 16 січня.
«Цим двом групам вимушено доведеться розігрувати роль опозиції. Але вони все одно тяжітимуть до влади. Тож виходить, що Опозиційний блок порівняно з цими двома групами, які, безперечно, об’єднають свої зусилля, в опозиції опинився у меншості», — зауважив у розмові з «УМ» депутат ВР III, IV, V і VI скликань Тарас Чорновіл, який нині, за його словами, «фрілансить» як незалежний експерт.
Тепер головне завдання нової влади — швидко й без великих сварок призначити уряд. А з цим, як показали попередні коаліційні домовленості, не все так гладенько. Принаймні із засідання фракції БПП напередодні старту ВР-8 новітні парламентарії виходили без бажання коментувати майбутні призначення.
«Від того, чи вдасться їм швидко домовитися, залежить майбутнє цієї ради. Зокрема те, чи пропрацює вона всі 5 років — а такі шанси є. Якщо до понеділка-вівторка коаліція повністю створить уряд і він почне працювати, передусім над бюджетом, — це означатиме, що процес пішов і робота буде. Якщо ж почнеться перетягування каната, значить, внутрішні суперечності дуже сильні... — вважає Тарас Чорновіл, прогнозуючи «неявне» (тобто далеко не таке жорстке, як за часів Ющенка — Тимошенко) протистояння по лінії Президент — Прем’єр і надалі. — Яценюк не продукує нових ідей — він уміє їх гарно озвучувати, але не ініціювати. Тому в цьому тандемі хтось має бути ведучим, і цю роль, очевидно, візьме на себе Блок Порошенка», — зауважив «ветеран» ВР, який встиг побувати і серед «помаранчевих», і серед «синіх», і у владі, й в опозиції...
Тим часом «порошенківці», зокрема Юрій Луценко, наголошують на тому, що головне у формуванні уряду — принципи, а не, Боже збав, політичні квоти. За словами голови фракції БПП, серед майбутніх міністрів, які висуває Блок Порошенка, представників цієї політичної сили буде мінімум. Більше того — будуть громадяни інших держав.
Навіть Президент у своєму виступі перед новообраними парламентаріями попередив, що бачить іноземця, зокрема, на посту глави Національного антикорупційного бюро.
«Взагалі, вважаю, що в Кабміні мають працювати іноземці. Зараз є змога забезпечити роботу професіоналів. Ми їх можемо найняти, як футбольний клуб наймає гравців, тренерів. Ми не повинні чекати і терпіти, поки у нас у суспільстві виростуть справжні реформатори», — зауважив з цього приводу депутат від БПП Сергій Каплін.
Загалом, головна особливість цієї Верховної Ради — прихід нових людей. Хай навіть дехто з них у парламенті давно вже «свій», але одна справа — дивитися на депутатів збоку, і зовсім інша — самому брати на себе політичну відповідальність.
«УМ» зустріла в кулуарах чимало депутатів минулих скликань ВР — як чинних політиків, чиновників, суддів, так і «колишніх», які нині виступають хіба що в ролі експертів. І майже кожен із них на наше запитання відповідав, що «нові обличчя» в парламенті — безперечний позитив. Але все залежить від того, чи зуміють вони бути не менш ефективними, ніж раніше, в нових умовах.
«Я вважаю беззаперечним позитивом той факт, що у ВР тепер присутнє громадянське суспільство. Але тут є нюанс: вони присутні у тій частині Ради, яка є владою. А громадянське суспільство у нас усі ці роки вчилося жити в опозиції. Чи зможуть вони перейти на інший рівень і стати реальною владою — це питання відкрите. Адже це означає забути про популізм, крикливість, шукати компроміси, йти на маленькі кроки, а не різкі стрибки, як би комусь хотілося... Я не певен, що вони до цього готові», — вважає Тарас Чорновіл.
«Головне, щоб громадянські активісти й журналісти не забули, що тепер вони — політики», — додає депутат ВР ІІ і ІІІ скликань Ігор Коліушко.
Словом, поживемо — побачимо...
Андрій Тетерук, очільник батальйону «Миротворець», народний депутат від «Народного фронту»:
— Звісно, в парламенті для мене все нове, тому поки звикаю до цієї роботи. Але ніякого дискомфорту немає. Для мене головне завдання — це змінити ставлення людей до Верховної Ради. Саме робота старої ВР і призвела до війни на сході України, тому, змінивши роботу парламенту, ми можемо і зупинити війну й безлад у країні. Дуже хочу вірити, що бійок і сварок у новій Раді не буде. Сподіваюся, Опозиційний блок не загострюватиме ситуацію своєю поведінкою.
Разом з іншими очільниками добровольчих батальйонів ми плануємо створити міжфракційне об’єднання «фронтовиків», які воювали в «зоні АТО», щоб захищати інтереси бійців.
Дмитро Ярош, лідер партії «Правий сектор», позафракційний мажоритарник:
— Думаю, що ця ВР зможе ухвалювати конструктивні рішення. У статусі народного депутата поки що почуваюся незвично, але нічого, навчимося.
Поки йде війна, більшість часу я проводитиму на фронті. А в парламенті своїм пріоритетним завданням вважаю ухвалення закону про добровольців — щоб хлопці, які служать, також мали соціальний пакет, захист, а не були покинуті напризволяще.
У жодну фракцію поки що вступати не збираюся. А щодо ставлення до Опозиційного блоку... Все залежить від них. Якщо вони будуть тихо сидіти і голосуватимуть на користь українського народу, то добре. Але для мене вони не колеги і такими ніколи не будуть, занадто багато через них пролито крові.
Михайло Гаврилюк, козак, фракція «Народного фронту»:
— Чи важко розбиратися із системою «Рада»? А ви знаєте такий інструмент як піаніно? От там справді багато кнопочок, з якими потрібно розбиратися. І я на ньому колись грав. А у Верховній Раді цих кнопочок всього три: «за», «проти» й «воздержався». Так що скажу чесно, нічого там важкого немає.
Якихось особливих відчуттів, коли я складав присягу, в мене не було. Більші відчуття я мав, коли складав козацьку присягу, бо то настояща присяга, а те, що тут ми читали — це щось таке простеньке...
Нестор Шуфрич, Опозиційний блок:
— Кількість фракції Опозиційного блоку ще не остаточна, ми ще чекаємо на приєднання депутатів. І напрацьовуємо законопроекти. Сьогодні вже подали вісім — про відновлення фінансування на Донбасі, скасування пенсійної реформи, компенсацію громадянам втрат від інфляції та девальвації... А також зареєстровано постанову про відповідальність голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої.
І терміново треба повернути пенсії та інші виплати мешканцям Донбасу. Людей зараз просто штовхають на голодну смерть!
Альона Шкрум, нове обличчя партії «Батьківщина»:
— Атмосфера у Верховній Раді для мене не нова, я вже працювала тут — помічником Ірини Геращенко (у минулому скликанні — народного депутата від «УДАРу». — Ред.). Важко лише морально, а розібратися з трьома кнопками у системі «Рада» — просто.
За день до відкриття Верховної Ради стало відомо, що заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Борис Філатов, який написав заяву про вступ у фракцію Блоку Порошенка, не зміг потрапити на її засідання. Увечері того ж дня у своєму «Фейсбуці» він повідомив, що зробив «рекордно коротку кар’єру» в цій фракції — вранці вступив, а ввечері вийшов. «Ймовірно, блоку Петра Олексійовича ближчі до душі колишні «регіонали», потенційні колаборанти і латентні сепаратисти. Мої зобов’язання перед БПП вважаю виконаними. Тепер я — позафракційний депутат», — написав політик, що славиться прямотою характеру.
Оглядачі одразу висунули свою версію подій — мовляв, не обійшлося без «терок» між Порошенком та дніпропетровським «губернатором» Ігорем Коломойським, одним із моментів яких стало засідання Міністерства юстиції, що призупинило скандальне рішення Державіаслужби. Яке фактично визнавало монопольне становище авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», котру пов’язують із Коломойським.
Голова фракції Блоку Порошенка у ВР Юрій Луценко в коментарі «УМ» ситуацію прокоментував так: «Я три тижні чекав заяви від пана Філатова щодо вступу до нашої фракції. Вчора (26 листопада. — Ред.) в обід, як пишуть ЗМІ, він таки написав цю заяву, але в списки запрошених членів фракції, суто через технічні обставини, не потрапив. Борис, на жаль, образився. Я в телефонній розмові запросив його сьогодні на засідання фракції, але він не погодився. Робити з цього піар не варто, але то його справа. Ми ж не говоримо на всю Україну про те, що Володимир Парасюк (обраний у мажоритарному окрузі сотник, який переломив хід історії Майдану. — Ред.) вчора вступив у нашу фракцію».
Парасюк, у свою чергу, в розмові з «УМ» цю інформацію спростував: «Ми справді говорили про вхід до фракції, проте я конкретної відповіді нікому не надавав. Рішення ухвалю протягом цього дня. А Луценко може собі заявляти будь-що, але жодних документів я не підписував».
На уточнювальне запитання «УМ» новообраний нардеп відповів, що все ж «навряд чи вступить у лави БПП». «Неправильний крок завжди можна встигнути зробити, але не хочу, щоб це було використано в чиїхось цілях. Хоч я із сьогоднішнього дня політик, але відчуваю себе простою людиною. Я приїхав сюди на метро, поспілкувався зранку з людьми в транспорті, так і має бути в цивілізованому світі. Верховна Рада — це не якась святиня, це приміщення, де депутати мають служити людям».
Найбільша фракція — БПП. «Батьківщина» — мінус 137 місць за сім років
У новій Верховній Раді створили шість фракцій та дві депутатські групи.
Найбільшою виявилася фракція Блоку Петра Порошенка, до якої увійшли 146 депутатів (із них аж 84 — обрані в мажоритарних округах, 62 — висуванці партійного списку). Головою фракції став Юрій Луценко, першим заступником — Ігор Кононенко, заступниками (вони ж очолюють підгрупи в рамках фракції) — Ігор Гринів, Віталій Ковальчук, Тарас Кутовий, Андрій Павелко, Микола Томенко, Мустафа Найєм. Відповідно, у БПП є підгрупи депутатів із Західної України, представників південного сходу й центру, висуванців партії «УДАР», колишніх журналістів — публічних «спікерів».
Фракцію «Народний фронт», яка складається з 83 депутатів, очолив Олександр Турчинов. Заступників голови станом на 16:00 учорашнього дня ще не обрано. У складі фракції — 64 списочники і 19 мажоритарників.
Третя за розміром — фракція «Опозиційний блок»: 40 депутатів (зі списку — 27, з округів — 13). Голова фракції — екс-міністр енергетики часів Януковича Юрій Бойко, його заступниками стали Юрій Воропаєв і Сергій Льовочкін.
До фракції «Самопоміч» увійшли 32 депутати (31 списочник плюс одна жінка з округу). Головою став Олег Березюк, його заступниками — Олег Лаврик та Єгор Соболєв. Цікаво, що не відомий на рівні Києва Березюк у партійному списку «Об’єднання «Самопоміч» стояв аж на 28-му місці, але очолив депутатський загін як найближча людина та психолог Андрія Садового — мера Львова й голови партії «Самопоміч». У Львівській міськраді Березюк був директором департаменту гуманітарної політики, а на виборах виконував роботу політтехнолога.
До фракції Радикальної партії увійшли 22 депутати (всі — списочники). Головою без питань обрано Олега Ляшка.
До фракції «Батьківщина» увійшли 19 депутатів (із них двоє — мажоритарники, 17 — списочники). Очолила фракцію Юлія Тимошенко — вона нарешті повернулася на велику політичну сцену після чотирирічної перерви. Заступників поки не обрали.
«Батьківщина», яка в минулому скликанні мала 99 депутатів, а в 2007 році — аж 156 (!), тепер є найменшою фракцією парламенту і за розміром дорівнює кожній із двох депутатських груп, зібраних лише з мажоритарників.
До групи «Економічний розвиток» увійшли 19 депутатів. Її очолив Віталій Хомутинник, заступником обрано Євгена Геллера (обидва — недавні «регіонали»).
Так само 19 мандатів має група «Воля народу». Голова групи — Ігор Єремєєв, відомий бізнесмен із кола екс-спікера Литвина; заступник — Андрій Деркач. Нагадаємо, в минулому скликанні група Єремєєва, сформована з утікачів із «регіонального» корабля, називалася «Суверенна європейська Україна».
Позафракційними вчора до вечора лишалися 38 осіб.
Загалом присягу прийняли 418 депутатів із очікуваних 423 (нагадаємо, 27 нардепів не обрано в окупованих кримських і донбаських одномандатних округах).
Висуванці кількох округів досі «воюють» у судах або не пройшли необхідні формальності в ЦВК.
Мандати не взяли Віталій Кличко, Олексій Каспрук та Ігор Палиця (перші двоє залишаються мерами, відповідно, Києва й Чернівців, третій розраховує зберегти посаду голови Одеської облдержадміністрації).
62-й (прохідний) номер списку «Народного фронту» Андрій Прокоф’єв 1973 р.н. помер, не доживши до депутатської присяги менше місяця.
Олександр Турчинов —
про підсумки попередньої каденції
Перед тим як новий парламент обрав собі нового спікера, Голова Верховної Ради VII скликання Олександр Турчинов підбив підсумки попередньої каденції.
У виступі з трибуни Турчинов нагадав, що обрана 2012 року Рада стала третім в історії України парламентом, який припинив свою роботу передчасно. Спікер, якому випало протягом кварталу виконувати обов’язки Президента, розділив діяльність ВР-7 на два етапи. У 2012-2013 роках парламент був складовою режиму Януковича, а «новий етап у роботі Верховної Ради почався із «Революції гідності». Після втечі Януковича парламент лишився єдиним легітимним органом влади в Україні», — зазначив колишній представник «Батьківщини», який тепер є одним із лідерів «Народного фронту».
Одним із найбільших досягнень Турчинов назвав той факт, що Рада сформувала новий уряд та забезпечила спротив агресії Росії. «Постмайданівський парламент продемонстрував стабільну роботу. Верховна Рада VII скликання увійде в історію як парламент великих перетворень», — переконаний Олександр Турчинов.
Також серед найважливіших рішень парламенту минулого скликання Турчинов назвав відновлення дії Конституції 2004 року, що забезпечило повернення країни до парламентсько-президентської форми правління. Крім того, було скасовано диктаторські закони, сфальшовані режимом Януковича, та ратифіковано Угоду про асоціацію із ЄС.
Загалом парламентом VII скликання було розглянуто 1915 законопроектів, з них 371 прийнято як закони.
Президент рф володимир путін, як вважають російські чиновники, відкритий до обговорення угоди про припинення вогню в Україні з Дональдом Трампом, але виключає деокупацію і наполягає на тому, щоб Україна відмовилась від НАТО. >>
«Якщо в країні бродять грошові знаки, то мають бути люди, в котрих їх дуже багато», — так казав відомий персонаж, авантюрист Остап Бендер із «Золотого теляти» Ільфа та Петрова. >>
У Верховній Раді, 19 листопада, Президент Володимир Зеленський представив внутрішній План стійкості України, який складається з десяти пунктів. >>
Чинний президент США Джо Байден вперше дозволив українським військовим використати далекобійні ракети ATACMS для удару по території росії. >>
Про підозру у державній зраді правоохоронці оголосили народному депутату України Євгенію Шевченку. >>
Народного депутата Андрія Одарченка 14 листопада ВАКС визнав винним у спробі підкупити за біткоїни ексголову Держагентства з відновлення Мустафу Найєма. >>
