(РЕЙТЕР.)
Важко встановити кількість убитих та поранених під час штурму школи, який почався вчора о 13.05 за московським часом. Оперативний штаб після першого етапу звільнення школи (це 15.00) заявив, що не має даних про потерпілих. «Рейтер» передав із місця подій, що діти вискакували з приміщення школи голими і закривавленими. Машини швидкої допомоги та інший транспорт забирали недавніх заручників до лікарень переважно з вогнепальними пораненнями та опіками: спецназ підірвав одну зі стін школи для... звільнення заручників.
За першими повідомленнями радіостанції «Свобода», пiдтвердженими анонiмними джерелами у правоохоронних органах, щонайменше 150 заручників загинули. «Газета.ру» повідомила з посиланням на МОЗ Росiї, що у шпиталях перебувають 340 поранених. Офіційного підтвердження цих даних учора о 17.00, коли версталося це число «УМ», ще не було.
Учора настала розв'язка триденної драми заручників, яких терористи утримували в приміщеннi школи північноосетинського міста Беслан. Драматизм ситуації сягнув піку о 13.05 за місцевим часом. Бойовики надали дозвіл працівникам МінНС Росії винести зi школи та території навколо неї тіла приблизно 10—20 розстріляних ними людей. Коли співробітники МінНС почали виносити трупи, у школі пролунали три вибухи (перші два — майже одночасно, а третій — пізніше), у результаті яких частково обвалився дах будівлі. Невідомо, хто влаштував вибухи: або бойовики детонували раніше встановлені ними вибухові пристрої, або це було частиною плану російського спецназу щодо штурму школи. У будь-якому разі, вибухи спричинили паніку та хаос: бойовики розпочали безладну стрілянину по людях навколо школи, а заручники скористалися з нагоди і почали тікати. Разом з ними — і частина бойовиків, які сподівалися вирватися з оточення. Але там на них уже чекали спецназівці.
На користь версії про те, що вибухи на даху, які стали сигналом для початку штурму, були влаштовані спецназівцями, свідчить учорашнє вранішнє повідомлення кореспондента Бі-Бі-Сі з місця подій: «Ранок почався з помітного переміщення у лавах військ, які оточують школу, але мета цих маневрів наразі незрозуміла. Саме оточення поступово відсувається все далі від захопленої школи, а у присутніх на місці подій залишається все менше можливості стежити за тим, що відбувається». Постфактум можна здогадатися, що спецпідрозділи отримали дозвiл на штурм школи напередодні увечері чи вночі і з самого ранку розпочали реалізовувати свій план. А переговори з бойовиками, які відновилися вчора о 7.30 ранку, були лише способом відволікти їхню увагу від головних приготувань. Скидається на те, що всі заяви офіційних російських осіб про відмову від силової розв'язки були лише тактичним обманом.
На користь версії про те, що все відбувалося «за планом», свідчить також миттєва поява над приміщенням школи гелікоптерів, а навколо неї — БТРів зi спецназом. Перший поверх школи зайняли урядові сили приблизно за 15 хвилин, усю школу — за якусь годину. Щоправда, невдовзі потому в її приміщенні вибухнула пожежа. Невідомо, чи справдилися прогнози про можливі самопідриви шахідок, які нібито були у складі групи бойовиків, що захопили школу. Інтернет-видання Газета.ru повідомило, що бойовики привели в дію вибухові пристрої у спортзалі, де перебувало багато дітей. Під час бою за школу в ній також лунали потужні вибухи.
До вечора над Бесланом кружляли гелікоптери, а місто прочісували спецназівці у спробах виявити бойовиків, яким вдалося втекти перевдягненими. Станом на 16.00 було вбито 5 бойовикiв, 11 — поранено. На вулицях міста виникали спорадичні перестрілки та бої.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
