Взяти за нафту

Доля світової економіки — і не тільки її — вирішувалася вчора у Відні. ОПЕК — організація видобувачів нафти — зібралася на своє засідання, аби вирішити: знижувати їй обсяги видобування «чорного золота» і таким чином запобігти подальшому зниженню ціни на нього, чи залишити все без змін — і випустити процес цінопадіння із своєї уваги.

Російсько-Венесуельський непорушний Союз

Серед країн, що видобувають нафту, думки з приводу цінової ситуації розділилися. Держави, які категорично проти нинішнього падіння вартості нафти, — Росія, Венесуела, Мексика. Перед учорашнім засіданням вони навіть збиралися на нараду у вузькому колі, аби координувати свої дії. «Всі погодилися, що ціна погана, — сказав мiнiстр закордонних справ Венесуели, колишній міністр енергетики Рафаель Рамірес. — Ціна має становити 100 доларів за барель».

За скорочення видобутку виступає Іран, який пропонував знизити квоту на 1 млн. барелів щодоби. Лівія ставила скромніші вимоги — скорочення хоча б на 500 тис. барелів. Не проти стабілізації цін і Ірак, бюджет якого зверстаний iз розрахунку 80 доларів за барель. Яскравим противником урізання виступає лише Кувейт.

Утiм усі погляди були прикуті до рішення Саудівської Аравії. Ключовий гравець на нафтовому ринку, свою позицію вона прокоментувала двозначно. За словами міністра нафти Алі аль-Наімі, не факт, що ринок нині перенасичений пропозицією. А навіть «якщо це так, то це не вперше». Іншими словами, не можна однозначно стверджувати, що нафти на біржах забагато, і квоти треба знижувати. Але навіть якщо раптом і забагато, то нічого страшного внаслідок цього не трапиться...

Така обережна позиція лідера ринку розділила навпіл табір аналітиків. Одна їх половина вважала, що ОПЕК таки знизить квоти і таким чином намагатиметься утримати нафтові ціни від падіння. Інша частина вбачає у ситуації достатньо глибокі корені й тому стверджує, що ніхто знижувати обсяги не буде. Але найцікавішою є думка експертів, що навіть ймовірне збільшення квот ... зовсім не обов’язково спричинить автоматичне здешевлення нафти. «Я не переконаний, що цього зниження буде достатньо, аби підняти ціни і повернути їх на рівень 90 доларів», — сказав керуючий директор консалтингової фірми Navitas Resources Том Джеймс.

Розглядалося і компромісне рішення: квоти знизять, але вони не стосуватимуться Іраку, Ірану та Лівії. Біржові брокери ж, як показали результати торгів, дотримуються песимістичних поглядів для нафтовидобувачів: напередодні дня «Х» нафта на світових біржах продовжила дешевшати. У вівторок, наприклад, ціна нафтових контрактів упала на 0,4% — до 79,38 долара за барель.

Дехто раптом може розвалитися...

Найголовніший же висновок експертів: квоти треба не просто знижувати, а робити це напрочуд відчутно. Якщо ж подібного кроку не буде, вартість нафти впаде до 60 доларів за барель. І попри весь скепсис російських аналітиків, такий варіант розвитку подій цілком можливий. Тобто цінового дна — як про це заявляли деякі аналітики — нафта ще не досягла. Такої ж думки дотримується керівник глобальної практики Світового банку з енергетики і видобувних галузей Чарльз Файнстайн, своєї нижньої межі на світових біржах нафта ще не досягла. «Одна з причин — орієнтація урядів країн-видобувників на показники доходів. Таким чином, частка ринку починає домінувати над цінами, — пояснив експерт. — В умовах падіння цін деякі уряди кажуть, що їм треба нарощувати обсяги... А це може перетворити ситуацію у спіраль, яка призведе до подальшого зниження цін».

Тим часом нашому північному сусіду — Росії — треба, аби нафта коштувала щонайменше 115 доларів за барель. Головним чином, через зростання соціальних і військових витрат, а також обмеженого доступу на західні ринки капіталу у зв’язку із санкціями. За офіційними підрахунками Мінфіну РФ, через зниження вартості нафти на третину Росія втрачає 90—100 млрд. доларів щороку. Санкції західних держав, за словами очільника цього відомства Антона Сілуанова, коштуватимуть войовничій країні 40 млрд. доларів.

Незалежні аналітики йдуть далі. За підрахунками головного стратега інвестиційної компанії «Уралсіб Кепітал» В’ячеслава Смольянінова, при середній ціні нафти у 80 доларів за барель упродовж 2015 року ВВП Росії скоротиться на 5%. Індекс РТС — фондової біржі росіян — упаде до 630 пунктів. Тобто на 40% до його нинішнього показника.

А російський опозиціонер Борис Нємцов навіть наочно показав, як пов’язаний курс їхньої національної валюти — рубля — із ціною нафти на світових біржах. «Офігенсько потужну суверенну Росію збудували, — написав він на своєму «Фейсбуку». — Подивіться на графік: рубль похмуро плентається за нафтою. Нафта падає — і рубль тут же безвольно падає на пів шостої. Нафта зростає — і рубль також. Хто там співав пісні про інновації і високі технології? До речі, як поживає Сколково і наукогради?..».

Ще різкіше прокоментував російські реалії фінансист Слава Рабінович. «Усім зрозуміло, що повного ефекту від санкцій російська економіка ще не відчула. Як і не відчула ефекту від так званих «антисанкцій», ухвалених за безумною логікою «Давайте розбомбимо Воронеж!» — пише він. — Я думаю, що вже у 2015 році ми будемо жити в зовсім іншій державі — відчуємо всі наслідки... Конкретніше треба питати у вузьких фахівців. Фахівців із соціальних вибухів, сепаратизму, втечі регіонів. Фахівців із моря крові, наприклад...».

Коли цей номер готувався до друку, засідання ОПЕК у Відні ще тривало.