Щеплені байдужістю і користолюбством?

25.11.2014
Щеплені байдужістю і користолюбством?

(з сайта mamadoctora.com.)

«Чиновникам МОЗу начхати на вакцинацію?»

— Щеплення від туберкульозу, яке роблять у пологовому, — це все, що моя піврічна донька отримала за календарем імунізації, — розповідає киянка Інна Степанчук. — Два тижні тому пішли в поліклініку з надією отримати щеплення АКДС (його мали зробити ще в три місяці, на жаль, донька мала проблеми із здоров’ям, тому ми збилися з графіка). Але в кабінеті щеплень нас ошелешили: вакцин немає. І це при тому, що ні педіатр, яка нас оглянула і дала «добро» на вакцинацію, ні медсестра не знали, що вакцинувати, власне, нічим... Що робити? Чекаємо. Майже щодня телефонуємо в реєстратуру. Ситуація незмінна, відповідь одна: вакцин немає.

Подібні тривожні дзвіночки лунають останнім часом не тільки з Києва.

Із вакцинами в Україні сьогодні справді — біда. Батьки немовлят першого року життя, які — так гарантує держава — мають отримувати обов’язкові планові профілактичні щеплення, місяцями безрезультатно оббивають пороги державних поліклінік по всій Україні. Вакцин немає і для дітей-шестирічок для ревакцинації за віком. Як бути?

Дитячий лікар Євген Комаровський, який постійно намагається привернути увагу громадськості до проблеми вакцинації, стверджує: імунізацію населення в Україні цього року повністю зірвано. На своїй сторінці у «Фейсбуці» лікар Комаровський пояснює катастрофічну ситуацію з профілактичними щепленнями тим, що «впродовж останніх чотирьох років усім чиновникам в Міністерстві охорони здоров’я було начхати на вакцинацію».

— Цікаво, чи керівництво країни взагалі знайоме з таким поняттям, як біологічна безпека країни? — обурюється Євген Олегович. — Припускаю, що не знайоме. А ще багатьом у нашій країні вигідно, аби люди витрачали власні кошти на придбання вакцин, які нібито гарантовані законом. Відсоток щеплених дітей «тане» на очах. Половина «щеплених» насправді щеплені тільки на папері, і теж не безкоштовно.

«Ціна питання» в приватному порядку

Якщо в кабінетах щеплень при державних поліклініках перед батьками дітлахів скрушно розводять руками, то в приватних клініках навпаки — радо готові допомогти. Звісно, в ситуації повальної відсутності вакцин «від держави» для батьків це — один із варіантів вирішити проблему. Але варіант — недешевий. В одній із столичних приватних клінік нам охоче пояснили «ціну питання». Обов’язкова в таких випадках консультація педіатра перед вакцинацією коштує 295 гривень. Але якщо хочете, аби малюка оглянув провідний фахівець (заввідділенням, кандидат медичних наук), то готуйтеся викласти за послугу 400—500 гривень. Аналіз крові і сечі (теж неодмінна умова перед вакцинацією) обійдеться в 187 грн. Можете принести з собою свіжі (до 10 днів) результати аналізів, але чи знайдете дешевші розцінки в інших приватних лабораторіях столиці? Навряд. (Чому в приватних? Як розповідають мами малюків, навіть тривіальний аналіз крові і сечі зробити в державній поліклініці нині проблема: чи то реактивів бракує, чи совісті в лікарів, але кількість безплатних талонів «безбожно» обмежують).

Проте найбільш «важка артилерія» — вартість самих вакцин. Скажімо, одна з трьох порцій вакцини АКДС (чотирикомпонентна бельгійська «Інфанрікс», що прищеплює імунітет проти кашлюка, дифтерії, правця і поліомієліту) спорожнить сімейний бюджет на 540 гривень. А шестикомпонентна вакцина «Гекса», куди додатково входять ще й компоненти проти гепатиту В і гемофілії, полегшить гаманець на 720 гривень. Коментувати складно. Жах...

Та навіть за «космічні» гроші дістати щеплення проти туберкульозу нині нереально. Бо і в приватних клініках наразі є не всі вакцини. Наприклад, iз вакциною БЦЖ «тотальний дефіцит». І це в країні, де вже десятки років говорять про масову епідемію туберкульозу.

«Ми потрапили до «щасливчиків» через прихильність медсестри»

Батьки малюків, для яких проблема щеплень нині на порядку денному, розповідають різне. Полтавка Марія, мама дев’ятимісячного Ростислава, каже — вакцин немає не тільки в державних, а й у приватних клініках міста. «Чотири роки тому, коли народився старший син, нам також постійно тиснули на мізки: щеплювати, мовляв, нічим, але маємо бельгійські вакцини, дуже хороші, хоч і недешеві. І ми купували — у державних поліклініках, до речі. Але зараз і такої можливості нас позбавили...»

«У нашій поліклініці такий бізнес процвітає давно, — додає Ярослава, мама однорічного Данилка з Вишгорода на Київщині. — Завідуюча поліклінікою купує вакцини у Києві і продає для бажаючих мам — з відсотком для себе». Самій Ярославі, як вона каже, пощастило: Данилко ще чотиримісячним отримав у поліклініці одне щеплення вакциною АКДС. «А тиждень тому нас знову викликали на вакцинацію, — розповідає молода мама. — На Вишгородський район привезли аж п’ять (!) доз вакцин КПК (від кору, паротиту, краснухи). Ми потрапили до п’яти «щасливчиків» лише через прихильність до нас медсестри...»

Бюрократичні зволікання і світло «наприкінці тунелю»

Федір Лапій, головний дитячий імунолог Києва, який тримає руку на пульсі ситуації, в коментарі «УМ» визнає: проблема складна, хоча певні зрушення в бік «світла в кінці тунелю» є. Відсутність вакцини БЦЖ, якою щеплюють від туберкульозу на третій день життя, лікар пояснює бюрократичною тяганиною, під яку потрапив препарат російського виробництва.

— Реєстрація вакцини БЦЖ закінчилася в березні, і хоча в Києві на той момент залишалося понад 20 тисяч доз, ми не мали права їх використовувати, — розповідає він. — А перереєстрацію препарат не проходив через різні причини, переважно — законодавчі. Таким чином термін реалізації 17 тисяч доз вакцин вичерпався в серпні 2014 року. На даний момент залишилося 3 тисячі, які можемо використовувати, оскільки 20 жовтня ВР проголосувала за зміни до закону про лікарські засоби. Згідно з цим документом, лікарський продукт, який перебуває в обігу, є в поліклініках (у випадку БЦЖ — у пологових будинках) до закінчення терміну придатності дозволено використовувати, навіть якщо він не перереєстрований. Нині триває перерозподіл «залишків» вакцини БЦЖ між пологовими будинками.

Хоча, визнає Федір Лапій, цієї кількості вкрай мало. Адже потреба тільки по Києву — 100 тисяч доз БЦЖ на рік. Проблему планують вирішити шляхом перерозподілу «залишків» вакцин по Україні і закупок на наступний рік, яка має початися незабаром.

Немає дефіциту з вакцинами проти гепатиту В — але не через 100-відсоткове забезпечення, а тому що батьки часто від неї відмовляються, каже фахівець. Достатньо і вакцин проти поліомієліту, але для вакцинації дітей першого року життя щеплення проти цієї недуги оптимально отримувати у комбінованих препаратах — разом із вакцинами проти кашлюку, дифтерії, правця. «Недавно ми отримали понад 30 тисяч доз комбінованої вакцини «Пентаксім» (для малюків 3-4 місяців життя) — із закупок 2014 року, і цієї кількості має вистачити до кінця року, — наголошує Федір Іванович. — Однак отримати і розподілити — це ще не все. Процедура, пов’язана з наказами по підрозділах, департаментах охорони здоров’я, триватиме кілька тижнів. Після її завершення поліклініки зможуть забрати вакцини зі складів. Тож на найближчі півроку вакцинацію дітей віком 3-4 місяці буде вирішено. А потім мають розпочатися закупки 2015 року».

Щодо вакцин проти кору, паротиту та краснухи (КПК), то наприкінці серпня, за словами головного імунолога, Київ отримав понад 30 тисяч доз. І ця вакцина у столичних поліклініках нині є. Звісно, за кожною поліклінікою чи пунктом вакцинації не поставиш наглядача. Адже відповідні люди мають поїхати на склад, забрати і доставити препарат.

«У Києві на обліку стали більше 7 тисяч дітей, які прибули з Луганської і Донецької областей, і вони також мають право на вакцинацію за місцем реєстрації — у даному випадку в Києві. Ці діти мали б вакцинуватися вдома, а тепер, зрозуміло, отримують вакцини, які розподілені на Київ. Ми не маємо права відмовляти, адже, згідно з законом, дитина має отримати вакцинацію за місцем звернення», — наголошує співрозмовник «УМ».

А ось із шестирічними дітьми ситуація складна, визнає Федір Лапій. «У цьому віці малюки мають отримувати повторне щеплення проти кору, паротиту і краснухи — цю вакцину маємо, проти поліомієліту — також, а із вакциною для профілактики дифтерії і правця — проблема, її немає, — каже він. — Термін дії реєстрації препарату завершився у червні, повторної реєстрації він не пройшов, а вітчизняний виробник такої ж вакцини нині на реконструкції. І на комерційному ринку ця вакцина також відсутня. Але ми сподіваємося, що ситуація вирішиться на краще».

ДО РЕЧІ

В обласні департаменти охорони здоров’я постійно телефонують батьки із скаргами на відсутність вакцин. І запитують: що робити, якщо через брак препаратів дитина вибилася із графіка щеплень. У такому разі, наголошують фахівці, слід звернутися до обласного імунолога, який розробить індивідуальний графік щеплень для вашої дитини. Всі свої страхи, побоювання і сумніви щодо вакцинації батькам варто обговорювати з лікарем, а не з друзями, родичами чи «експертами» соціальних мереж в інтернеті.

ДОВІДКА «УМ»

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 63% летальних випадків серед малюків пов’язані з інфекційною патологією, якої можна уникнути завдяки вчасній вакцинації. Майже 350 українських дітей щороку помирають від інфекцій, які можна попередити за допомогою щеплень. В Україні, відповідно до Національного календаря щеплень, обов’язковою є вакцинація від 10 інфекційних хвороб: дифтерії, правця, кашлюку, кору, паротиту, поліомієліту, туберкульозу, гепатиту В, краснухи та гемофільної інфекції.