В Україні вперше централізовано закупили алотрансплантати шкіри
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Хронічні захворювання дихальних шляхів значно ускладнюють життя мільйонам людей... (з сайта doloibolezni.ru.)
Учора, 17 листопада, у світі відзначали Міжнародний день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, якій належить ініціатива таких тематичних заходів, від хронічного обструктивного захворювання легень потерпає понад 200 мільйонів людей. І, за її ж прогнозами, до 2030 року недуга сягне третього місця серед причин смертності у світі. В Україні від ХОЗЛ страждають майже 3 відсотки дорослого населення, каже директор Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Яновського Юрій Фещенко. Загалом же картина невтішна: якщо найближчим часом не вжити заходів із профілактики захворювання, то смертність від нього зросте на 30% уже в найближчі 10 років. У день боротьби проти ХОЗЛ фахівці охорони здоров’я в усьому світі міркують, як ефективніше допомогти пацієнтам, що змушені жити із цим важким хронічним діагнозом, і як посилити профілактичні заходи. Важлива ланка у цьому ланцюжку — акції, спрямовані на боротьбу з курінням.
— Основні фактори ризику, що спричиняють захворювання, — тютюнопаління, забруднене повітря — як у приміщенні, так і на вулиці, вплив пилу, хімічних речовин на робочих місцях, — зауважує лікар-пульмонолог Валентина Браницька. — Для хронічного обструктивного захворювання легень характерне стійке порушення руху повітряного потоку із легень, ця недуга заважає нормальному диханню, її, на жаль, складно діагностувати і лікувати.
ХОЗЛ об’єднує два найпоширеніші діагнози, що завдають відчутної шкоди здоров’ю легень, — хронічний бронхіт і емфізему. Повністю позбутися недуги, на жаль, неможливо, але правильне лікування, стверджують фахівці, дозволяє уповільнити її розвиток.
— Чому виникає захворювання? Коли дихальні шляхи хронічно потерпають від впливу шкідливих речовин, пошкоджується цілісність та функції слизової оболонки бронхів, — пояснює лікар. — Відтак розвивається запальний процес, порушується очисна функція бронхів. Хронічний бронхіт супроводжує вологий кашель, iз виділенням мокротиння, що триває не менш як три місяці на рік упродовж двох і більше років. При цьому відчутно ускладнюється дихання, періодично з’являється задуха.
Окрім нікотину, хімічних речових та алергенів, що сприяють розвитку хронічного бронхіту, «на руку» недузі грають і часті застуди, захворювання горла, синусити, порушення нервової системи, збій на рівні імунної системи, неповноцінне функціонування дихальної системи в цілому. І якщо дія подразнюючих речовин є тривалою, стан хворого тільки погіршиться. «У такому випадку може розвинутися емфізема. Це означає, що хворому стає важко дихати при будь–якому фізичному зусиллі, — додає фахівець. — Бронхіт та емфізема можуть бути самостійними захворюваннями, та найчастіше вони супроводжують одне одного. Тому ці недуги й «поєднали» у групу ХОЗЛ».
На початку захворювання кашель виникає здебільшого вранці, після пробудження. Вдень пацієнти починають кашляти після фізичного навантаження, під впливом посиленого дихання, при виході на вулицю в сиру чи холодну пору року.
Окрім основного симптому — кашлю — при хронічному бронхіті, пацієнти скаржаться на загальну слабкість, пітливість, підвищення температури тіла, зниження працездатності, блідість шкіри.
Хронічний бронхіт, за словами лікаря, можна приборкати, однак недуга нагадуватиме про себе раптовими загостреннями. Як хворому покращити стан свого здоров’я?
— Насамперед «ліквідуйте» причини, які провокують недугу, — радить фахівець. — Якщо курите — відмовтеся від цієї шкідливої звички. І не лише на період лікування (адже це не вирішить проблеми), а назавжди. Якщо причиною хвороби є умови праці (ви змушені вдихати шкідливі випари), то найкращий вихід — змінити роботу.
У стадії загострення хворому призначають противірусні препарати, антибіотики, протизапальні препарати, відхаркувальні ліки, вітаміни.
У стадії ремісії хронічного бронхіту, коли хворих не турбують вищезгадані симптоми, важливою є стимуляція бронхо-легеневої та імунної системи. Для цього застосовують природні імуностимулятори, лікарські рослини, спеціальні вакцини для зміцнення бронхіальної системи. Важливим етапом у лікуванні є інгаляційна терапія, оздоровлення в умовах штучного мікроклімату кам’яної солі, кліматотерапія, киснева терапія тощо.
Медики застерігають від самолікування. Тільки лікар за допомогою спеціальних обстежень зможе визначити точний діагноз і призначити доцільну терапію. Слід підбирати лікування залежно від стану здоров’я пацієнта. Скажімо, інгаляції — дієвий засіб при бронхіті, але вони протипоказані при серцево–судинній недостатності, тромбозі, порушенні ритму серця.
Профілактика бронхіту — це і попередження застуди та грипу. Лікарі радять зміцнювати організм: регулярно займатися спортом, дотримуватися правил здорового харчування (вживати якісні та корисні продукти), достатню кількість часу гуляти на свіжому повітрі. Не забувайте провітрювати оселю і робоче місце, а в сезон загострення застудних хвороб і грипу влаштовуйте вітамінотерапію. Уникайте переохолодження, стежте, щоб ноги були в сухому і теплому взутті.
Людям, які мають хронічні захворювання дихальних шляхів, лікарі часто радять пройти реабілітацію на морському курорті. Але задля цього краще їхати до моря не влітку, коли сонце агресивне, а температура повітря зашкалює від спеки. Найціннішим періодом для таких пацієнтів, на думку Юрія Фещенка, є весна. «Маю на увазі період, коли температура повітря прогрівається до 20 градусів, а море ще холодне. О цій порі верхній шар води інтенсивно випаровується, тож у повітрі біля моря найбільша концентрація йоду, корисних солей і мікроелементів, що містяться в морських водоростях», — наголошує директор Національного інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Яновського.
На замовлення Міністерства охорони здоров’я Медичні закупівлі України вперше закупили алотрансплантати шкіри. >>
Голодування може мати погані генетичні наслідки для наступних поколінь – те, чого не вистачає у вашому раціоні, може також впливати на здоров’я ваших нащадків. >>
Заяву про зменшення кількості медичних вишів зробили УМОН. Студенти медичних спеціальностей повинні отримувати базову вищу освіту у класичних ЗВО, а вже після цього навчатися на потужних медичних факультетах. >>
Чверть дітей віком від 7 до 9 років серед країн Європи, Західної та Центральної Азії мають надмірну вагу, зокрема 11% – ожиріння. >>
Спільно з Міністерством охорони здоров’я Міністерство оборони України представили реформу військово-лікарських комісій (ВЛК), яку впровадять до листопада 2025 року. Її мета — «змінити застарілу систему». >>
Перелік тестів, шкал аналізу та методик, за якими реабілітологи зможуть оцінювати функціонування пацієнта, що потребує реабілітації затвердило Міністерство охорони здоров’я України. >>