Війна війною, а піар за розкладом

Коли радник Президента (і без п’яти хвилин депутат від БПП) Микола Томенко заявляє про те, що ще одні парламентські вибори не виключаються, це є ознакою втрати терпіння на Банковій. «Не може Українська держава бути заручником того, що хтось хоче бути вічним міністром, хтось — вічним Головою Верховної Ради, а хтось — главою СБУ. Якщо ми не знайдемо формат дієвого і взаємоконтролюючого механізму між урядом і парламентом, тоді — або ще одні вибори, або технократичний уряд без політиків узагалі». Щоправда, серйозність такої погрози — під сумнівом, але сигнал коаліціянтам подано: поспішайте. Поспішайте та приставайте на президентський формат розподілу посад, який відрізняється від формату прем’єрського. Це те, що стосується тасування портфелів. Із написанням же коаліційної угоди на сьогоднішній день нібито покінчено. Її текст узгоджено, але не остаточно, тобто положення договору ще відкриті для обговорень, підкреслюють учасники процесу.

Коротко про головне

Текст коаліційної угоди з’явився на сайті Блоку Порошенка в ніч iз п’ятниці на суботу. Якщо президентська сила перехопила ініціативу в оприлюдненні угоди, то «алаверди» від Яценюка і «Народного фронту» полягало у складанні списку міністрів майбутнього уряду, який не був узгоджений з іншими коаліціантами. Про Кабмін від Яценюка — дещо згодом. Поки що — про коаліційну угоду, основний акцент якої лягає на обороноздатність країни.

Отже, про армію. Збройні сили України мають бути реформовані відповідно до стандартів НАТО, а позаблоковий статус нашої держави скасовано, йдеться в документі. Крім того, передбачене створення Української військової організації. Плюс — «затвердження нового військово-адміністративного поділу України; відновлення військової інфраструктури, перегляд розташування місць постійної дислокації з’єднань і частин Збройних сил, зокрема, з метою постійної військової присутності на сході держави».

В угоді йдеться також про розробку та прийняття нових редакцій Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини з урахуванням теперішніх військово-політичних реалій. Серед іншого, пропонується передбачити у Військовій доктрині термін «ймовірний противник» і чітко визначити критерії визнання певної держави (чи груп держав) імовірним противником. Крім того, учасники майбутньої коаліції мають намір внести зміни до законів про оборону і про правовий режим воєнного стану .

Іще передбачено люстрацію у розвідорганах. Плюс реформування всієї системи мобілізаційної підготовки та мобілізації України з урахуванням особливостей збройної агресії в сучасних умовах. Щодо витрат на оборону, то їх планується встановити на рівні не менше 3% від ВВП. Пропонуються й певні мотиваційні механізми для військовослужбовців: поступове підвищення посадових окладів і окладів за військовим званням.

Про судову реформу. «Судова реформа буде проведена через удосконалення конституційних положень і невідкладних змін до законодавства для зменшення політичного впливу, забезпечення незалежності суддів і забезпечення належної якості їх професійної діяльності, і як наслідок — відновлення довіри до судової влади», — говориться в угоді.

Конкретніше переведення судової системи на європейські рейки означатиме, наприклад, те, що відбір на посади в судах усіх рівнів проходитиме лише за конкурсом на підставі об’єктивних критеріїв, при цьому політичні органи не братимуть участь у вирішенні питань кар’єри судді. Також передбачено декларування доходів і витрат суддів та членів Вищої ради юстиції. Адже одним із ключових критеріїв призначення на посаду судді стає відповідність витрат кандидатів на посаду судді їхнім доходам.

Про силові органи. Замість міліції угодою пропонується започаткувати поліцію, але зі змінами не лише у назві. Силові органи підрозділятимуть на поліцію громадської безпеки (єдину патрульну службу і службу дільничних інспекторів), кримінальну поліцію (оперативно-слідчі органи), підрозділ поліції соціального призначення (уніфіковані підрозділи швидкого реагування), судову поліцію, муніципальну та військову. І як бонус угода обіцяє реформу кримінальної юстиції, що дозволить створити інститут детективів, які займатимуться і слідством, і оперативною роботою.

А от корупції, згідно з угодою, протидіятиме державне бюро розслідувань — орган, який реалізує політику у сфері протидії корупції, крім тих питань, які знаходяться у віданні Національного антикорупційного бюро. В контексті боротьби з корупцією слід зазначити, що з тексту коаліційної угоди зникло положення про анулювання депутатської недоторканності, натомість передбачено «остаточне скасування системи пільг і привілеїв для всіх посадових осіб».

Про зміни до Конституції. «Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України готує узгоджений законопроект про внесення змін до Конституції України з урахуванням висновків Венеціанської комісії», — йдеться в тексті коаліційної угоди. У такій спецкомісії солідарно трудитимуться Президент України, Кабінет Міністрів і експерти в галузі конституційного права.

Над якими ж змінами працюватиме комісія? Зокрема, над черговим перекроюванням виборчої системи. Пропонується «відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи і введення пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, при якій виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)». При цьому передбачено посилення відповідальності політичних партій за невиконання ними вимог, що стосуються відкритості та прозорості фінансування їх діяльності.

Торкнуться зміни і місцевих виборів. У регіонах владне представництво так само формуватиметься на базі відкритих списків. Передбачено проведення виборів міських голів великих міст у два тури відповідно до закону і згідно з принципом абсолютної більшості виборців, які проголосували. Також ідеться про зменшення граничної кількості депутатів у місцевих радах і внесення змін до статусу Києва для забезпечення європейських стандартів місцевого самоврядування у столиці.

Іще планується надати регіонам давно обіцяні важелі самоуправління. «Забезпечити прийняття на першій сесії Верховної Ради VIII скликання необхідних змін до бюджетного, податкового кодексів, інших законів, які гарантують належне ресурсне забезпечення місцевого самоврядування», — мовиться у тексті коаліційної угоди. Крім того, автори проекту пропонують «наділити органи місцевого самоврядування фінансовими ресурсами відповідно до повноважень, перелік яких встановлюється законом». Ще один вагомий пункт угоди — законодавче закріплення за регіонами права на проведення місцевих референдумів.

Про окуповані території. Угодою передбачається забезпечення юридичного захисту законних інтересів кримськотатарського народу і громадян України інших національностей, які проживають на тимчасово окупованій території Криму і Севастополя, а також на тимчасово непідконтрольній органам влади України території Луганської та Донецької областей (у тому числі тих, хто тимчасово виїхав з цих територій).

До підтримки жертв російської агресії додається також «всебічна протидія діяльності окупаційних властей Криму і Севастополя, а також незаконних терористичних угруповань», які воюють на сході. До речі, там (тобто на сході) передбачено й постійну дислокацію ЗСУ. Присутність військових у «гарячих точках» Донеччини та Луганщини буде продуманою і навіть комфортною, обіцяє угода. Так, зокрема, на базі військових містечок передбачається створення системи «автономних військових баз iз необхідною інфраструктурою для розміщення військових частин iз фондом службового житла і соціально-побутовою інфраструктурою для військовослужбовців та членів їх сімей».

Паралельно з усім цим «також передбачається подача міжнародних позовів проти Російської Федерації в інтересах держави Україна, підприємств державної та іншої форм власності, і громадян України, які постраждали від окупації Криму і військових дій на території Донецької та Луганської областей».

Пристрасті за Кабміном

А тим часом триває найважливіша частина коаліціади, в рамках якої «Народний фронт» оприлюднив своє бачення майбутнього складу уряду. На чолі його лишається, природно, Арсеній Яценюк. Посаду першого віце-прем’єра «фронтовики» готові віддати Володимиру Гройсману (нагадаймо, що, за неофіційними розкладами від Блоку Порошенка, саме Гройсман стає на чолі Кабміну, а портфель першого «віце» дістається Віталію Ковальчуку, іще одним з віце-прем’єр-міністрів БПП воліє призначити Миколу Томенка).

Щодо інших посад. Віце-прем’єром з аграрних питань «НФ» бачить Івана Мірошниченка, з гуманітарних питань — Ігоря Жданова, міністром внутрішніх справ — Арсена Авакова, міністром фінансів — Віталія Лісовенка, юстиції — Віталія Петренка, аграрної політики — Леоніда Козаченка, економічного розвитку — Дмитра Шимківа, освіти — Сергія Квіта, енергетики — Андрія Коболєва, культури — Євгена Ніщука, охорони здоров’я — Василя Лазоришенця, соціальної політики — Павла Розенка, молоді та спорту — Дениса Силантьєва, екології — Ганну Гопко.

Свій власний список пропрезидентський БПП іще не оприлюднив, але яценюківський формат Кабміну рішуче розкритикував, назвавши його піар-ходом. Відомо, що головний камінь спотикання між БПП та «Народним фронтом» — крісло очільника МВС, адже силовий блок Порошенко хоче залишити за собою. «Посада секретаря Радбезу залишається вакантною. За неофіційною інформацією джерел ZN.UA, цей пост «зарезервований» для Олександра Турчинова на той випадок, якщо «Народний Фронт» погодиться «віддати» Президенту посаду міністра внутрішніх справ», — пише «Дзеркало тижня».

Подейкують, що посаду глави МВС БПП може запропонувати Віктору Балозі, Міністерство охорони здоров’я — Ользі Богомолець, а Міненерго — Олександру Домбровському. Міністром Кабінету Міністрів, згідно з баченням Блоку Порошенка, може стати Остап Семерак. Лише дві посади — міністра оборони та закордонних справ — нібито не викликають «різночитання» у двох найбільших парламентських фракцій. І Блок Порошенка, і «Народний фронт» готові закріпити їх за чинними міністрами Степаном Полтораком та Павлом Клімкіним відповідно.