Газове АТО в заповіднику

Подзвонили з Ковалівки: другий день не продихнути від диму, що валує з учорашніх кукурудзяних полів в околиці. Сяк-так збивши кукурудзу на орендованих у мешканців місцевих сіл паях, якісь спритні нафто-газові ділки підпалили пожовкле кукурудзиння, а на спалюваних площах, як гриби після дощу, вже вигулькнуло до десятка «вишок» невідомого авторства. Тим часом горять і сусідні посадки, і левади та рослинність тутешнього Вільхівщинського заказника. Від задухи страждають і люди, і тварини та птахи заповідної зони, що теоретично перебуває під захистом держави. Це фото зроблене на третій день після повідомлення, отриманого від місцевих мешканців, які так і не змогли знайти того, хто би взяв на себе відповідальність за кричущий злочин на їхній землі. Спроба нашого кореспондента з’ясувати походження загадкових вишок поки що теж не увінчалася успіхом: у зв’язку з тотальною реорганізацією великої кількості установ і відомств, які раніше володіли офіційною інформацією, крайнього не вирахуєш. Схоже, питання, хто ж таки сховався за димовою завісою довкола скороспілих газовидобувних свердловин Полтавщини, варто адресувати прокуратурі. Що ми і робимо.

ДОВІДКА «УМ»

Ландшафтний заказник «Вільхівщинський» створено відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 25.02.1980 № 132. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 584 «Про зміну деяких рішень Уряду України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України», заказник визначено як ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований він на території Черкасівської, Куликівської, Василівської сільських рад Полтавського району Полтавської області. Загальна площа природоохоронної території 1030 га. Охороняється цінний болотний масив у заплаві річки Коломак. Рослинність представлена великою кількістю осоки та рогозу, зрідка трапляється оман високий — цінна лікарська рослина. Решту території займає лучна рослинність. Найбільшого поширення серед них набули костриця східна, осока розставлена. Ліси (мішані, листяні з переважанням в’яза, тополі, клена польового) трапляються смугами в заплаві й на терасах. З рідкісних рослин — євольфія безкоренева, пухирник звичайний. У заказнику нараховано близько 63 видів представників фауни: курочка водяна, бугай, бугайчик, чапля руда, крижень, чирок-тріскунок, лунь очеретяний, пастушок, бекас, ремез, плиска біла. В сезон міграції кількість птахів подвоюється, і в цей час можна побачити низку рідкісних видів: лебідь-шипун, шуліка чорний, дупель. Ссавці у водно-болотному середовищі представлені такими тваринами: полівка водяна, ондатра, інколи єнотоподібний собака, бобер, видра. Багатою і різноманітною є фауна луків, найпомітнішу і найрізноманітнішу частку становлять птахи: перепел, деркач, вівсянка очеретяна, куріпка сіра, чайка, сова болотяна, орел-карлик. У заказнику гніздується рідкісний вид птахів — журавель сірий, занесений до Червоної книги України.