Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
До маленького українського читача прибула велика англійська класика
Із переінакшеними казками для дітей, як казав сатирик, треба бути обережним. Хоча,насправді, вже пізно. Адаптована до рівня радянської дитини світова класика вже увійшла у плоть і кров не одного дошкільного покоління. І тому, коли сьогодні стикаєшся з оригіналами цих творів, то руки, як-то кажуть, опускаються. Вони складні та ще й до всього страшні, наче казки німецьких братів з американськими сестрами включно.
Харківський «Ранок» пропонує повну і неадаптовану англійську класику про ведмедика Падінгтона, яка отримала схвальні відгуки на цьогорічному Форумі видавців у Львові. На відміну від адаптованого радянськими метрами «Віні Пуха», «Аліси в Країні чудес» і «Чарівника Країни Оз» — суцільна автентика і дотримання історичної правди. Навіть ціни на хліб та інша прикладна метрика переказані не своїми словами, а відповідно до букви оригіналу.
Утім, головне не це. Головне, що історії про ведмедика Падінгтона, які із задоволенням читають діти в усьому світі протягом більш ніж п’ятдесяти років, тепер читатимуть в Україні, та ще й з продовженням.
Трохи історії вже не про переклад, а про оригінальний задум. На створення епопеї про Падінгтона англійця Майкла Бонда надихнула одна подія, що сталася на Різдво. В готелі він нібито побачив невеличкого іграшкового ведмедика, який самотньо сидів на полиці. Саме він став прототипом героя книжки під назвою «Ведмежа на ім’я Падінгтон», вперше опублікованої у 1958 році. Історія про кумедного ведмедика, який приплив «контрабандою» з Дрімучого Перу, оселившись у Лондоні, стала популярною. З того часу улюблений герой ще не раз з’являвся на сторінках нових книжок Бонда, написаних для того, хто почувається молодим у будь-якому віці.
Загалом Падінгтон у цій історії належить до «рідкісних» ведмедів, і хоч би чим він займався — прикрашав будинок, працював детективом чи цікавився фотографією — все це має ознаки рідкісного безладу, як невід’ємної риси цього волохатого героя. Він постійно тягає з собою булку з мармеладом, яку ховає в капелюсі, а також валізу з документами, з якою навіть купається в морі. Від часу, коли родина Браунів вперше зустріла його на Падінгтонському вокзалі, їхнє життя докорінно змінилося, адже навіть буденні речі стають надзвичайними, якщо до них прикладає свою лапу це кумедне ведмежа. Адже хто ще, крім Падінгтона, може закинути на дерево газонокосарку сусіда, наробити рейваху в банку або підпалити бороду Санта Клаусу на Різдво!
Можливо, навіть ловлячи рибу капелюхом чи влаштовуючи безлад на кухні, він просто намагається бути корисним? Як, скажімо, в метро, де він бачив Джуді і місіс Браун, які марно намагалися проштовхнутися вниз, хоча ескалатор віз їх нагору. «І тут Падінгтону трапилася на очі блискуча мідна кнопка, поруч з якою на червоній табличці було написано: «Екстрена зупинка ескалаторів. Натиснути при аварії». Там ще було додано дрібними літерами: «Без потреби не натискати — штраф 50 фунтів», але цього ведмедик не помітив, та й взагалі вважав, що потреба існує, ще й яка! Тому він розмахнувся і щосили хряснув валізою по кнопці.
Зчинився такий гармидер! Люди кидалися з боку в бік і горлали один на одного. Хтось закричав «Пожежа!», і неподалік тут же закалатав дзвоник. Падінгтон здивувався ще сильніше.
«Отакої, — подумало ведмежа. — Це ж який можна зчинити рейвах, натиснувши всього лише на одну-однісіньку кнопку...»
До речі, Ведмедик Падінгтон був визнаний British Animation Awards крашим мультиплікаційним персонажем Великобританії усіх часів, а його автор за свій внесок у скарбницю дитячої літератури отримав орден Британської імперії.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>