І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
В Україні зростає інтерес до вирощування високоолеїнового соняшнику. Посівні площі під високоолеїновим соняшником в Україні цьогоріч склали близько 160 тис. га. Якщо в попередні роки частка цієї олійної культури в загальній площі соняшнику в Україні становила близько 1%, то в поточному році вона сягнула вже близько 3%. Основними особливостями виробництва високоолеїнового соняшнику є необхідність просторової ізоляції посівів, а також внесення більшого обсягу мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Але істотних відмінностей у технології виробництва високоолеїнового і традиційного соняшнику немає. Фактором, що стримує виробництво високоолеїнового соняшнику, аграрії вважають тільки ринкову доцільність його вирощування.
Неналагоджена робота ДП «Держреєстри України» блокує кредитування аграріїв. Сільгоспвиробники практично з усіх областей країни не можуть отримати подвійні складські свідоцтва на зерно. «Бланки складських документів на зерно видаються зерновим складам державним підприємством «Держреєстри України» після письмового замовлення й оплати рахунку. Однак сьогодні більшість зернових складів не мають можливості придбати складські документи на зерно через їх відсутність на зазначеному підприємстві. І це призводить до неприпустимого затягування видачі документів та створює перешкоди для приймання зерна на зберігання», — зазначив генеральний директор УКАБ Володимир Лапа. За неможливості отримати бланки простого або подвійного складського свідоцтва аграрії не спроможні отримувати кредити і натомість змушені будуть продавати зерно, користуючись складськими квитанціями. Як наслідок, можуть виникнути питання з наявністю зерна для потреб внутрішнього ринку в другій половині маркетингового року.
У Києві в рамках міжнародної виставки «Інтер Агро» відбувся форум «Енергонезалежність — забезпечення економічної безпеки агрокомпанії». Головною темою заходу стало використання альтернативних видів палива в сільськогосподарському виробництві. У роботі форуму взяли участь близько 70 представників аграрних компаній та холдингів, ресурсних компаній, постачальників обладнання для альтернативних видів палива. Директор ФГ «Журавель» Олександр Журавель розповів про переваги запуску сушильного комплексу на власному господарстві, паливом для якого слугують солома, щепка або пелети, навівши розрахунки ефективності такого проекту: «Вартість сушки зерна стає набагато меншою, ніж на елеваторі, а сухе зерно можна зберігати на власних потужностях і реалізовувати пізніше, вигравши в ціні. Запуск такого проекту відіграє також важливу соціальну роль, адже допоможе створити нові робочі місця. Невеликий сушильний комплекс потребує невеликих інвестицій, тому навіть малі господарства мають змогу його реалізувати». Агропромисловий сектор є одночасно і джерелом відновлюваних видів енергії, і споживачем енергоресурсів. Часто ця комбінація існує на корпоративному рівні, тому досвід використання передової практики аграрних компаній є вкрай важливим у сучасних умовах.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>