Валюту вирощують аграрії

За підсумками дев’яти місяців нинішнього року сальдо зовнішньої торгівлі рослинницькою продукцією склало 4,5 млрд. доларів. Це на 24,3 відсотка більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загалом же сальдо всієї продукції агропромислового комплексу збільшилось на 34,7% — до 5,6 мільярда доларів.

За даними асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», зростання сальдо зовнішньої торгівлі рослинницькою продукцією спричинене зменшенням імпорту на 18% з одночасним збільшенням експорту на 9,4%. Найбільше скоротився імпорт наступних груп товарів: живі дерева та інші рослини — на 48,6% до 60,1 млн. доларів, їстівні плоди та горіхи — на 32,2% до 541,4 млн. доларів, шелак, рослинні соки та екстракти — на 23,2% до 20,8 млн. доларів, рослинні матеріали для виготовлення плетених виробів — на 21,0% до 1,0 млн. доларів i насіння і плоди олійних рослин — на 20,4% до 264,9 млн. доларів. Винятком із загальної тенденції зменшення імпорту рослинницької продукції стали насіння зернових та продукція борошномельно-круп’яної промисловості, імпорт яких зріс протягом трьох кварталів на 30,2% та 25,7% відповідно. «Бар’єром на шляху імпортних товарів на український ринок стала девальвація гривні. Адже завезена продукція одразу підвищувалася у гривневій ціні на близько 60% відносно минулого року, що зробило її економічно невигідною», — повідомив експерт аграрних ринків Ігор Остапчук.

Нарощення експорту відбувалося за рахунок таких товарних позицій: рослинні матеріали для виготовлення плетених виробів, експорт яких збільшився на 114,6% до 64 млн. доларів, зернові культури — на 21,2% до 4,7 млрд. доларів, овочі та їстівні коренеплоди — на 16,3% до 104,8 млн. доларів, живі дерева та рослини — на 3,6% до 1,1 млн. доларів. Водночас експорт таких товарів, як шелак, рослинні соки та екстракти, насіння і плоди олійних культур, продукція борошномельно-круп’яної промисловості, їстівні плоди та горіхи, зменшився на 27,1%, 25,6%, 15,0% та 3,6% відповідно. «Та ж девальвація гривні створила сприятливі умови для нарощення експорту, оскільки його вартість на міжнародному ринку зменшується пропорційно зростанню курсу іноземних валют. Проте, на жаль, для більшості товарів такий ефект не може тривати довше одного виробничого циклу з огляду на присутність імпортних складових у процесі виробництва, закупівлю яких проводитимуть уже з урахуванням актуального курсу валют. На зменшення обсягів експорту деяких товарів вплинула також заборона Російської Федерації на постачання значного переліку товарів», — наголосив Ігор Остапчук.