Системний адміністратор гурту «Кому вниz» перед тим, як ставити інформацію про майбутній альбом, дописав від себе: вихід, мовляв, планується в 2345 році. І всі сприйняли це як звичайний жарт. Проте час ішов, а довгоочікуваного «IDEM» усе не було. Тут фанати гурту задумались: а може, дійсно був правий сисадмін? Та й чутки в пресі про новий альбом «комувнизівців» ходять уже десь півроку, а ясності справі аж ніяк не додають. Остання новина про майбутній реліз — підготовка «Кому вниz» до зйомок відеокліпу. Ми вирішили не мучити себе здогадками і зателефонували лідерові гурту Андрієві Середі.
«Версії з відеороликом надто перебільшені, — каже Андрій. — Насправді кліпи для нас на другому плані. Найперше — альбом. Хочеться сподіватися, що видамо його не в 2345, а до цих президентських виборів. Але зараз проблема в тому, що зв'язок із політиком, який фінансував вихід «IDEM», перервався. Якщо все налагодиться, то в новому альбомі ми зберемо пісні, яким уже кілька років, але вони ще ніде не були записані. Наприклад, «Танцював Шива». Цій пісні років зо три, але я й сам уже не пригадаю, чи входила вона коли-небудь до якогось збірника, чи ні. Крім того, чим довше працюєш, тим більше хочеш насолодитися самим процесом творення. Правда, в нашому гурті кожен — як Бетховен: пропонує щось своє, а потім усі гуртом мусимо то розгрібати...» Вочевидь, саме через велику кількість креативних ідей «комувнизівці» навіть макет обкладинки до майбутнього альбому ще не придумали. Дякувати Богу, хоч пісні вже написані. Залишається тільки чекати і, на всяк випадок, повторювати про себе.
Лiра
Музика «Кому вниz»
Слова Андрія Середи
Світало. Тихо диха
Між росами тіло.
Упале, заспале тіло душу білую гріло.
Над тілом зійшли вишні —
Не марило тіло —
Росою рясною тіло душу білую вмило.
Там — неба воді,
Як світ променистий,
Світ прозорий, чистий —
Плід неба вроди.
Там сонце встало,
Там сонце сіло —
То все-вишні бавили тіло.
Зітхай, востаннє зіграй,
Лірнику снів неземних.
Україною вишні
Кольору злив рясних.
Світало. Вигравало
Над росами тіло.
Красою ясною тіло душу вабило сміло.
Шляхами, під небесами,
Гуляючі мрії,
Як вії повії, як аркан у зайди на шиї .
Світало. Рівно диха
Блукаюче тіло.
Світання вітало, як арканом, бавилось уміло.
А небо — сонця зливи —
Потоками било,
Красою рясною —
То все-вишні бавили тіло.