Нещасливі номери

11.11.2014
Нещасливі номери

Малюнок Валерія ЧМИРЬОВА.

Дані про те, що ЦВК нарешті порахувала всі 100% голосів, з’явилися лише під ранок 8 листопада. Як і завжди, 70-80% опрацьованих бюлетенів (як по багатомандатному, так і по одномандатних округах) були відображені на сайті Центрвиборчкому протягом перших двох-трьох днів. А далі почалося натужне чекання округів-претендентів на звання «проблемних». Які з них потрапили до цього переліку та в чому полягала «проблема», з’ясовувало наше видання.

Загальні враження

Перед днем голосування Комітет виборців України включив до «зони ризику» чотири області: Донецьку, Луганську, Черкаську та Кіровоградську. Подальший перебіг подій довів: жоден зі згаданих регіонів «не підвів», відзначившись тим чи іншим скандалом. Плюс долучилися й ті, хто до «зони ризику» попередньо не потрапив. А громадська мережа ОПОРА використала для підбиття підсумків не зональний принцип, а фактологічний: в ОПОРІ звели найбільш обурливі випадки на дільницях та ті чи інші правопорушення.

Так, на 23-му одномандатному (Волинь) за місце нардепа змагалися чинний парламентарiй Ігор Єремєєв та представниця «Батьківщини» Людмила Кирда. Переміг мільйонер Єремєєв і, вочевидь, не дарма. «Там величезна кількість фактів підкупу виборців», — прокоментувала ситуацію координатор ОПОРИ Ольга Айвазовська. А от на 45-му (Донеччина), де переміг Юхим Звягільський, до справи підійшли більш креативно. «Там проголосували чотири виборчі дільниці. На одну з них прийшли працівники СБУ і в рамках перевірки інформації про замінування попросили вийти всіх із дільниці, а потім наш спостерігач побачив, що бюлетенів стало більше, ніж до того, як вони вийшли. Я не можу робити пряме звинувачення, бо це візуально», — розповідає Айвазовська.

На ще одному донецькому окрузі, 48-му, де зійшлися у двобої два «регіонали» — Юрій Боярський та Максим Єфимов (переміг останній) — ОВК перешкоджала тому, аби постерігачі та журналісти фіксували перебіг подій та контролювали всі маніпуляції з бюлетенями і протоколами. По сусідству, на 50-му окрузі (кандидували Леонід Байсаров та Євген Геллєр, останній переміг) якісь озброєні люди оточили ОВК, унаслідок чого всіх журналістів та спостерігачів «попросили» геть. На 59-му окрузі взагалі розігрався цілий трилер, але про це ми розповімо окремо. Так само, як і про 102-й кіровоградський округ, де у переможці вирвався призабутий з попередніх виборів, але таки «вічно живий» Олесь Довгий.

Удруге поспіль потрапив до переліку проблемних округів і 132-й (Миколаївська область). У 2012-му ЦВК відмовилася визнати результати виборів по цьому округу. Тепер обійшлося без подібних ексцесів, хоч ситуація і висіла на волосині. «Там дуже маленька різниця між суперниками. Тож питання в тому, наскільки учасники виборів будуть відстоювати кожний протокол», — розповідає Айвазовська. А суперниками там були Василь Капацина та Аркадій Корнацький. Корнацький — представник Блоку Порошенка — і став нардепом від 132-го. «Там було багато містифікацій. В інтернеті була інформація про нібито захоплення ОВК вночі. Наші спостерігачі приїхали туди, але вже нікого не застали, і там було дуже спокійно на етапі ночі і ранку», — додає координатор ОПОРИ.

Мережа зафіксувала чимало порушень на 200-му черкаському окрузі, де перемогу виборювали два яскраві персонажі — Віталій Чудновський (колишній, як стверджують джерела, член банди «Рибки», а з 2005-го по 2012-й — депутат від БЮТу) та Антон Яценко («хрещений батько тендерної мафії» і також представник «Батьківщини», у лавах якої він перебував у той самий період, що й Чудновський). У змаганні двох колишніх соратників Юлії Володимирівни гору взяв Яценко — у нього, за твердженням ОПОРИ, було більше «своїх» людей у складі ЦВК.

А у Києві, на думку ОПОРИ, не все слава Богу з округом номер 216. Цей округ у Ксенії Ляпіної (яка перемогла там у 2012-му) відвоював соратник Леоніда Черновецького Олександр Супруненко. Розрив між лідерами перегонів виявився мінімальним — Супруненко відірвався лише на шістсот із «копійками» голосів (19897 голосів проти 19224). В потилицю Супруненку та Ляпіній дихав Олексій Кучеренко (з 19109 голосами). Загалом цей округ — прекрасний наочний приклад того, до чого доводить невміння шукати компроміс. Якби дві демократичні сили — БПП (представлений Кучеренком) та «Народний фронт» (котрий делегував Ляпіну) домовились про єдиного кандидата, у Супруненка не лишилось би шансів.

Що ж стосується спостережень ОПОРИ, то вони полягають у наступному. «Всі протоколи по 216-му, які надходять в інформаційно-аналітичну систему, уточнені. Наші спостерігачі кажуть, що це ОВК займається буквоїдством і присікується до кожної коми», — коментує Айвазовська. Хай там як, а 216-й округ демсили у Києві упустили. Чи буде це уроком на майбутнє — покажуть наступні вибори.

Стражденні 59-й та 102-й

Пригоди на 59-му, де за мандат змагалися самовисуванці Сергій Сажко та Валентин Манько (перший переміг з відривом у 10 тисяч голосів), почалися ще 30 листопада. У цей день із приміщення ОВК невідомі зі зброєю вивезли всю документацію разом із печаткою. Наступного дня, якраз на Хелловiн, зникли й самі члени ОВК. Центрвиборчком попросив міліцію втрутитися і знайти людей та папери. А ще, розсердившись, ЦВК позбавив повноважень 9 членів окружкому та призначив на їхні місце інших. Чотири нові члени комісії прибули на 59-й округ, однак попрацювати їм не дали все ті ж невідомі зі зброєю.

А тим часом 1 листопада на ґанку ЦВК раптом постали двоє з дев’яти зниклих представників окружкому. Вони привезли печатку та частину протоколів. За словами голови ЦВК Михайла Охендовського, протоколи від них приймуть, але вже як просто від громадян України, а не членів ОВК. Попри часткове знайдення втраченого, ЦВК не налаштований на поблажки. «Ми розраховуємо, що правоохоронні органи притягнуть відповідних осіб до передбаченої законодавством України відповідальності — ЦВК вже направила відповідні звернення», — заявив Охендовський.

У перших числах листопада окружком №59 почав-таки вводити в аналітично-інформаційну систему «Вибори» дані щодо підсумків голосування, а новопризначені члени ОВК змогли потрапити на свої робочі місця.

Цікаво, що події на 59-му супроводжував свій власний «касетний скандал». В iнтернет потрапив аудіозапис, де голос, схожий на голос «губернатора» Дніпропетровщини Ігоря Коломойського, домовляється з голосом, схожим на голос радника Президента Давида Жванії, про результат виборів. Нібито-Жванія запевняє нібито-Коломойського, що «все вже вирішено». А ще один голос, схожий на голос «зама» Коломойського Геннадія Корбана, просить підтримати по 59-му Валентина Манька — командира батальйону «Дінпр-1», який спонсорується Ігорем Коломойським.

Мало місце таке заступництво чи ні, але воно не спрацювало. Після всіх перипетій Центрвиборчком визнав переможцем по 59-му одномандатному округу Сергія Сажка — мера міста Курахово Донецької області. У Сажка недобра слава: мера Курахова обвинувачують у сепаратизмі. Третім по цьому округу до фінішу прийшов екс-«регіонал» Валерій Коновалюк.

Що стосується округу №102, то там ситуація віддалено нагадує київський 216-й. Три політичні партії демократичного спрямування, поборюючи одна одну, дружно програли округ «маленькому, але нахабному» Олесю Довгому. Блок Порошенка виставив кадидувати Вадима Бондара, «Батьківщина» — Олексія Луганова, «Народний фронт» — Сергія Лібегу. «Злили округ усі: жоден із кандидатів так званих демократичних партій не веде кампанії, а виборчі штаби у Києві мирно очікують на благополучну перемогу соратника Черновецького», — обурювався тепер уже народний депутат від БПП Мустафа Найєм.

До речі, трійця журналістів, що стали депутатами (Найєм, Лещенко та Заліщук), приїздили на 102-й округ, аби убезпечити його від фальсифікацій. Натомість не змогли убезпечити самих себе: на машину журналістів напали невідомі з камінням і розбили авто. Довгий милостиво запропонував постраждалим власну охорону. «Після кількох тижнів провокацій та скандалів я хочу, щоб день голосування пройшов спокійно та без порушень. А цей інцидент однозначно грає на руку тим, хто має намір зірвати вибори на Кіровоградщині», — розмірковував Довгий.

Замість вдячності маленькому «хазяїну» області Найєм, Лещенко та Заліщук приєдналися до вимог не визнавати результати виборів по цьому округу. А ініціював цей процес Комітет виборців. Він також наполягав на невизнанні виборів у 45-му окрузі, де переміг Звягільський. «Мало місце підписання спеціальних угод, і, за свідченням наших спостерігачів, за ці соціальні угоди виборці отримували винагороду. Мали місце факти підкупу, факти тиску на членів комісії, на спостерігачів», — заявив голова правління КВУ Олексій Кошель, характеризуючи ситуацію на 45-му та 102-му округах.

«Юридично неможливо не визнавати результату голосування. Там треба працювати на тему фактів підкупу, які мали місце, щоб люди, які були в цьому замішані, потім відповідали перед законом», — резюмує з цього приводу голова ОПОРИ Ольга Айвазовська. Але надії на покарання винних, як і завжди, — мізерні. Українські Феміда з Немезідою знайдуть заняття цікавіше. Недарма й досі нікого не покарано за розстріл Майдану — система правосуддя скрипить і ледве тягнеться, як немазаний віз. Зрозуміло, що за порушення на виборах нікого до відповідальності не притягуватимуть. Тим паче після їх завершення.

Де ще були ексцеси

А тим часом гаряче було і на 16-му окрузі (Вінниччина). Самовисуванцю Юрію Македону там протистояв інший самовисуванець (а насправді — екс-«регіонал» і перебіжчик із «Батьківщини») Роман Стаднійчук. Блок Порошенка обурювався тим, що Стаднійчук використовує символіку БПП, не маючи до неї жодного вiдношення. Це, втім, не завадило Стаднійчуку перемогти. Він вирвався уперед з мінімальним відривом у 300 голосів. На цьому окрузі спостерігачі також зафіксували підкуп виборців.

Занадто довго і занадто конфліктно підраховували голоси цьогоріч на 49-му донецькому окрузі, де переможцем було визнано самовисуванця Дениса Омельяновича. Окружком №49 запрацював тільки тоді, коли отримав добрячого копняка від Центрвиборчкому. Якийсь час комісія просто нічого не робила, ігноруючи свої обов’язки — ситуація змінилася після того, як склад її частково змінили.

Але найтяжчим серед усіх донецьких округів спостерігачі від КВУ визнали 52-й округ. Оскільки округ цей прифронтовий, і поруч із ним тривають бойові дії, чимало людей відмовлялися працювати членами комісій. У результаті окружна виборча комісія та ДВК були сформовані дуже пізно.

Таким станом справ скористалися деякі кандидати в народні депутати. «З’явилися певні впливові люди, які використали це для того, щоб, скажімо так, стати народними депутатами, і вони мали дуже великий вплив на цю ситуацію», — говорить представник донецького осередку КВУ Олександр Іванов.

За його словами, за день до голосування були змінені глави і деякі члени дільничних виборчих комісій за квотою голови ОВК. Іванов розповідає, що під час підрахунку голосів почалася раптова паніка: ось-ось, мовляв, округ захоплять ДНРівці. Під приводом втечі від них члени ОВК покинули приміщення окружкому, захопивши із собою і документацію, і сервер. «У цей проміжок часу з документами могло трапитися що завгодно: вони могли зникнути, вони могли бути замінені, з сервера можна було зняти будь-яку інформацію», — зауважує Іванов.

За даними ЗМІ, на 52-му було зафіковано, як члени дільничної комісії в Дебальцевому пакували й опечатували бюлетені невідомого походження з голосами на користь «регіонала» Ігоря Шкірі. Власне, Шкіря на окрузі й переміг. Що зовсім не дивує, враховуючи викладений вище бекграунд.

Тяжко і скандально рахували голоси на 63-му окрузі (Бердичів). Там Павло Жебрівський, що представляє партію «Собор», програв самовисуванцю Олександру Ревезі. Принаймні програв він за версією місцевої ОВК. Спостерігачам від КВУ дуже не сподобалась та велика кількість бюлетенів, які залишились невикористаними. На думку представниці КВУ по Житомирщині Олени Степової, тут йдеться про «класичну схему фальсифікації результатів виборів». А відтак є необхідність перерахувати голоси, додає Степова.

А тим часом ситуація, подібна до тієї, що склалася на 59-му окрузі, мала місце і на 140-му, що на Одещині. Там також зникли члени ОВК і їх також розшукували правоохоронці. «Великі проблеми в 140-му окрузі. Там ні з того ні з сього раптом зникли голова, «зам», секретар і кілька членів ОВК», — повідомляв радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. «УВС в Одеській області порушило кримінальну справу за статтею 157 ч. 3 — перешкоджання здійсненню виборчого права посадовими особами виборчої комісії», — додав він, закликаючи ЦВК зі свого боку відреагувати на цей протизаконний конфуз.

Центрвиборчком втрутився, констатувавши: мали місце фальсифікації на користь кандидата Давида Жванії. Після того як ОВК №140 відновила свою роботу, Жванія «скотився» на третє місце, а мандат депутата виборов самовисуванець Василь Гуляєв, який отримав майже на 12 тисяч голосів більше, аніж Жванія.

Нарешті, у чорну книгу виборів-2014 потрапив і 182-й округ на Херсонщині. Там ніхто не зникав, але ОВК зазнала нападу «тітушок». У брудній грі та нечесних методах боротьби на цьому окрузі партія «Батьківщина» (яка делегувала туди Юрія Одарченка) звинуватила своїх імовірних партнерів по коаліції, а саме представників Блоку Порошенка, від якого кандидував Олександр Співаковський.

«Батьківщинівці» навіть написали відкрите звернення, де зазначили, що їхні суперники махлювали у місцях позбавлення волі. «Зокрема, за кандидата від президентської партії в примусовому порядку голосували затримані громадяни, які перебувають у СІЗО і не мають відповідно до законодавства ніякого права голосувати за мажоритарного кандидата», — йдеться в листі «Батьківщини».

«Коли спостерігачі зажадали визнати бюлетені з СІЗО недійсними і перерахувати голоси на спеціальних ділянках, в ОВК №182 були завезені «тітушки», які намагалися силою вигнати з приміщення спостерігачів, журналістів та кандидатів», — скаржилася «Батькiвщина». Вона зажадала від Петра Порошенка, аби той «приборкав» Співаковського та визнав перемогу Одарченка. Але фінал у цієї історії вийшов сумним для останнього. Центрвиборчком визнав-таки переможцем виборів кандидата від БПП Співаковського. А ось про те, що подумав із цього приводу Порошенко, історія мовчить.

І насамкінець

Мабуть, під час жодної з попередніх кампаній ЦВК не отримувала такої величезної кількості закликів перерахувати голоси. Однак з подібними зверненнями не все так просто, адже інколи таке рішення залежить не лише від доброї волі самої ЦВК.

Наприклад, ЦВК зобов’язала окружком №30 Дніпропетровської області повторно підрахувати голоси на 5 дільницях, а окружком №50 Донецької області — на 16, однак Київський апеляційний адміністративний суд і Вищий адмінсуд скасували цю постанову комісії.Тепер ЦВК очікує рішення Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ за результатами перевірки автентичності протоколів даних окружкомів.

Водночас із цим суд зобов’язав окружну виборчу комісію округу №38 (центр у Новомосковську, Дніпропетровська область) повторно підрахувати голоси виборців на 123 дільницях, поінформував Михайло Охендовський. А Запорізький окружний адміністративний суд прийняв рішення про перерахунок голосів у 79-му окрузі (місто Енергодар).

Поки тривають суди, Центрвиборчком визнає депутатами кандидатів по тих округах, де вибори пройшли без наступного оскарження результатів. Таких наразі — більша половина. Станом на ранок вівторка переможців мають уже 168 округів.

Що ж стосується багатомандатного округу, то, за підрахунками 100% голосів, за партію «Народний фронт» проголосували 22,14% виборців, за Блок Петра Порошенка — 21,81%, за «Об’єднання» Самопоміч» — 10,97%, за «Опозиційний блок» — 9,43%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 7,44%, за Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 5,58%.

З урахуванням «мажоритарників» БПП отримає у Верховній Раді 132 багнети, «Народний фронт» — 82, «Об’єднання «Самопоміч» —  33, «Опозиційний блок» —  29, Радикальна партія Олега Ляшка —  22 і «Батьківщина» —  19. Крім того, у Верховну Раду проходять 96 народних депутатів, які балотувалися як самовисуванці. Всеукраїнське об’єднання «Свобода», яке не потрапило в парламент по багатомандатному округу, буде представлено у Верховній Раді шістьма депутатами-«мажоритарниками». Ще по одному парламентарію матимуть «Сильна Україна», «Заступ» та «Правий сектор». Попереду у нас — цікава та «весела» коаліціада, але це вже зовсім інша історія.

СКАНДАЛ

А тим часом програма «ТСН. Тиждень» звинуватила Михайла Охендовського у хабарництві. Точніше, журналісти представили відео, де показано, як голова ЦВК відвідує «один з офісів на Володимирській». Сама ТСН так описує свій сюжет: «Офіс — дуже впливовий і, можливо, на думку Охендовського, достатньо багатий, аби знайти в ньому гроші за правильний підрахунок голосів на спірному окрузі. Спочатку видно, як дороге авто заїжджає на паркінг. Далі видно, як Охендовський піднімається в ліфті, іде в офіс. У «ТСН.Тижня» є запитання: чи впізнає він себе на цьому відео? Чи не перебували в цьому офісі кандидати зі спірних округів? Навіщо він пішов на зустріч із ними і з ким він там зустрічався? Хабар голові Центрвиборчкому — гіршої історії для українських виборів годі й придумати».

Що стосується самого Охендовського, то телевізійники відзначили його «бурхливу реакцію» на зроблене ними викриття. «Голова ЦВК устиг зробити кілька заяв і звинуватити голову Дніпропетровської облдержадміністрації Ігоря Коломойського, ще навіть не знаючи, у чому суть нашого розслідування», — зазначає ТСН. На сайті ЦВК дійсно з’явилася заява, з якої випливає, що Центрвиборчком «зазнає тиску з боку голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігоря Коломойського», зокрема у контексті підрахунку голосів на 30-му та 50-му округах. Скандал розгоряється, тож — «далі буде». А в політичних колах уже говорять про ймовірне звільнення Михайла Охендовського.