І нехай росте на здоров’я!

Неприємний кульбіт донизу, який робила українська національна валюта наприкінці минулого тижня, у більшості із нас ще залишив шпаринку для сподівання. Насамперед на те, що це тимчасові «каруселі», і вже з понеділка гривня відвоює у «вічнозеленого» якусь частину своєї території. Як це вже кілька разів бувало. Олії у вогнище оптимізму підлила заява голови НБУ Валерії Гонтарєвої, що реальна ціна долара — не більше 12,5 гривнi, щонайбільше 12,95. Утiм уже у понеділок стало зрозуміло: рятувати гривню НБУ не буде. Чи то не хоче, чи то не вміє...

Обвал напередодні вікенду

Неприємності у нашої нацвалюти розпочалися ще минулої середи, коли після місяця стабільності долар стрибнув одразу на 54 копійки, — до 13,49 грн. А євровалюта у цей день подорожчала одразу на 70 копійок. Таку ситуацію спричинила нова політика Національного банку України. «НБУ намагається відновити реальний валютний ринок у нашій державі, — прокоментував ініціативу регулятора фінансовий експерт Ерік Найман. — Нічого критичного. Найближчим часом на ринку очікується певна «турбулентність», але він залишається під контролем Національного банку».

На думку ж ректора Міжнародного інституту бізнесу Олександра Савченка, яку цілком поділяють й інші аналітики, «стабільність» гривні, яку ми мали до виборів, трималася штучно. Тим часом НБУ ще одразу після втечі минулого керівництва держави заявляв: йти шляхом Сергія Арбузова, який «палив» на міжбанку золотовалютні резерви задля видимого благополуччя курсу національної валюти, він тепер не буде. З одного боку, а з іншого, у нас немає так багато золотовалютних резервів.

Тож ініціатива НБУ вивести гривню «на чисту воду», тобто встановити не фіксований, а реальний ринковий курс, була взагалі-то прогнозованою. «Стабільність існувала тільки для обмеженого кола банків, які могли купити валюту по 12,95. А потім вони продавали ці долари іншим банкам — середній міжбанківський курс був десь у районі 13,5 грн., — стверджує Савченко. — Тож, по суті, НБУ привів у відповідність офіційний курс до курсу рівноваги на міжбанку». Сперечатися тут важко. Адже ситуація, коли у країні є 4-5 курсів долара до нацвалюти (офіційний, безготівковий, міжбанківський, продажу в обмінних пунктах) — м’яко кажучи, ненормальна. І наближає до нас до безміру 90-х років.

Аргумент, що це далеко не перебільшення, — поява численної армії «валютчиків» і «міняйл», цього добре вже забутого рудименту становлення нашої держави. Які свідчили про великі обсяги тіньового, чорного ринку.

І грошей нема, і у Вашингтоні просили...

З іншого боку, Нацбанк не мав іншого виходу, як зменшувати курс нашої валюти. «Перша причина — суттєво зменшилися золотовалютні резерви, — пояснює директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. — Вони знаходяться нині [станом на середину минулого тижня] — у межах 14-15 млрд. доларів. Це трохи більше, ніж двомісячне покриття нашого імпорту. За всіма параметрами це дуже маленька величина. Небезпечним вважається, коли обсяги золотовалютних резервів стають меншими за тримісячне покриття імпорту. Тобто критичний обсяг резервів змусив Нацбанк перейти до гнучкого курсу. В іншому випадку ми ризикували тим, що золотовалютні резерви і надалі знижуватимуться цими щоденними 300-мільйонними вливаннями...». Йдеться про вихід Нацбанку на валютні торги, на яких він продавав валюту за зниженим курсом, утримуючи таким чином гривню від подальшого знецінення.

Існує, утiм, ще одна, не менш вагома причина відпускати гривню. Йдеться про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, без якої втримати курс національної валюти на більш-менш пристойному рівні взагалі буде неможливо. А експерти Фонду тим часом вимагають... вільного курсоутворення. Тобто таки відпускати гривню. «МВФ не зрозуміє, якщо який-небудь центробанк на тлі дрібних золотовалютних резервів ще й триматиме фіксований курс своєї валюти, — каже Устенко. — Для того, аби отримати третій і четвертий транш, треба було відпускати гривню».

Той факт, що гривня, коли її відпустять на волю, зірветься з прив’язі і почне злітати до небес, передбачили фактично всі експерти. «Як правило, ті країни, які впродовж тривалого часу тримають фіксований курс гривні, потім можуть увійти у зону серйозної волатильності, коли ринок намагатиметься «відкалібрувати» себе, намагатися знайти рівновагу», — пояснив Олег Устенко. За його словами, найближчим часом ми станемо свідками значних стрибків курсу.

Сидимо на каруселі, чекаємо рівноваги

І, як виявилося, експерти немов у воду дивилися! «Провалившись» ще у п’ятницю до 14,80 грн. за долар, учора наша національна валюта продовжила падіння. Прискорила процес нарада у Національному банку, яку провела його голова разом із представниками найбільших українських фінансових установ. Після розмови за зачиненими дверима було вирішено те, про що всі знали заздалегідь: жодних додаткових заходів задля стабілізації курсу Нацбанк вживати не буде. У тому числі адміністративних обмежень.

Банкіри, які брали участь у нараді, на умовах анонімності повідомили пресі, — досягнута домовленість «тримати» курс на позначці 15-16 гривень за долар. Ці слова повністю підтримали події на міжбанківській біржі: торги дійшли до позначки 15,5 грн. за долар. «Якщо ми знайдемо рівновагу, тоді на ринку з’явиться відповідна кількість угод», — сказав банкір.

Пошук «точки справедливості» триватиме наступні тиждень-два. Якщо ж за цей час гривня і надалі падатиме, то НБУ таки вживе адміністративні заходи. Які саме — Валерія Гонтарєва не повідомила. Найцікавіше, що нині, у таких складних умовах, вона продовжує тішити всю країну своїм непересічним оптимізмом. За її словами, справедливий курс долара нині не має перевищувати 12,50 гривнi. А державний бюджет наступного року вона порадить планувати виходячи з показника 12,95 гривнi за долар.

Щоправда, оптимізм, як ми бачимо, сидить у Валерії Гонтарєвої доволі глибоко — і з часом практично не виводиться. Адже ще у жовтні вона обіцяла українцям долар за 11,7 гривнi, стверджуючи, що це і є його реальна вартість...

Провалля між думкою голови НБУ та реальною картиною на фінансовому ринку України, як ми бачимо, є величезним. Утiм говорити про якісь конкретні кроки в цьому напрямі голова Нацбанку категорично не готова. Відмовившись від фіксованого курсу, вона не бачить іншої своєї ролі, окрім як бути статистом у процесі руйнування гривні. Якщо, звичайно, не вважати роботою потужний і непереборний оптимізм.

Не мораторій, але гроші не віддадуть!

Утiм певні кроки Національний банк України таки робить. Як повідомила його голова Валерія Гонтарєва, регулятор підготував ще кілька ініціатив. Цього разу — законодавчих. Так, регулятор уже подав на розгляд нової Верховної Ради законопроект про дострокове зняття депозитних вкладів. «Ми хочемо, щоби депозити на певний термін були депозитами точно на цей термін, — сказала головний банкір. — Ви ж розумієте, чому в нас Нацбанку доводиться постійно запроваджувати обмеження на зняття депозитів? Тільки тому, що в нас будь-який депозит — це вклад до вимоги».

Іншими словами, про мораторій наразі не йдеться. Але нові правила гри будуть жорсткішими і вигідними насамперед для фінансових установ, тобто будь-яке дострокове розірвання угоди буде неможливим у принципі. Треба розуміти, навіть у тому випадку, якщо регулятор чи сам банк запровадить за цей час якісь свої нововведення. Тобто вкладник буде змушений грати за правилами, а банк — відповідно до його розуміння ситуації.

«Ви не можете зняти депозит раніше визначеного терміну. Ви можете не класти його на цей термін», — просто пояснила свою логіку ЗМІ Валерія Гонтарєва. Яким чином це вплине на кількість вкладників наших фінустанов і взагалі на банківську систему, яка вже давно балансує на межі, наразі не зрозуміло. «Ось якщо ви взяли сьогодні кредит, то ніхто ж не вимагає завтра його назад, — сказала голова НБУ. — У нас абсолютно не збалансовані активи і пасиви». На її думку, населення в цьому питанні має проявити свідомість і готовність до проєвропейських реформ.

«Нічого страшного немає, ваші гроші нікуди не подінуться. Вони стабілізують банківську систему. Хочете вищий відсоток? Тоді кладіть гроші на рік. Хочете мати змогу зняти їх у будь-який момент? Покладіть їх на поточний рахунок», — провела лікбез Валерія Гонтарєва, намагаючись переконати українських громадян, що вони живуть у цивілізованій європейській країні, де банки не банкрутують і фінустанови не мають звички вже після укладання угоди міняти її правила.

Ще одна кризова ініціатива Нацбанку — обмежити валютні розрахунки. Це може бути ще цікавішим, особливо з огляду на численні перекази від родичів із-за кордону, завдяки яким в Україні існує велика кількість громадян. Утiм надто вдаватися в деталі пані Гонтарєва не захотіла. «Такий законопроект у парламенті вже є. Щоб, наприклад, валютні розрахунки були обмеженими сумою у тисячу євро», — сказала голова НБУ.