Гніздо для свободи

У Національному художньому музеї України, що по вулиці Грушевського, 6, кандидат історичних наук, голова Українського інституту національної пам’яті, колишній директор архіву СБУ, нині професор Києво-Могилянської академії Володимир В’ятрович прочитав лекцію «(Не)подоланий тоталітаризм. Український урок». Автор книг «Друга польсько-українська війна. 1942—1947» та «Історія України з грифом «Секретно» розповів, що прагнення свободи — це те, що дозволило українцям залишитися собою протягом багатьох століть, коли вони не мали своєї держави.

Україна для радянської імперії була полігоном побудови тоталітарної системи. Та, на жаль, в часи незалежності практично не проводилася політика з позбавлення народу посттравматичного пострадянського синдрому. Винятком він вважає хіба що період із 2004 до 2010 років, проте і тоді ця політика практично не торкнулася східних регіонів країни. Історик наголошує на тому, що як наслідок, на двадцять третьому році незалежності українське суспільство досі цілком не здолало уявлення про світ, яке було нав’язано за червоного правління. Сутність українського уроку, за словами В’ятровича, в тому, що тоталітаризм не зникає, він може підняти голову і відродитися наново.

Публічна лекція В’ятровича відбулась у рамках спільної ініціативи «Музей Свободи/Музей Майдану», яка утворена у жовтні 2014 року та об’єднує дві групи активістів — офіційну робочу групу Музей Майдану та ініціативу компанії pro.mova Музей Свободи. Проект започаткований у січні після подій на вулиці Грушевського Василем Рожком із групою однодумців — музейників та пам’яткоохоронців із Державного заповідника «ТуСтань», Національного заповідника «Софія Київська», Музею Івана Гончара, Агенції культурних стратегій, Національного музею мистецтв імені Ханенків та Музею історії міста Києва. Як зазначено на офіційному сайті: «Мета задуму — зберегти пам’ять про події та людей Майдану, сприяти осмисленню унікальних суспільних практик, започаткованих Майданом, та залучати громаду до осмислення цього досвіду і творення громадянського суспільства».

Зараз проект «Музей Свободи/Музей Майдану» зберігає понад півтори тисячі артефактів і музеєфікованих пам’яток. Деякі з цих пам’ятних речей є на виставці Влодка Кауфмана, яка проходить до 30 листопада у Національному художньому музеї України. Вона складається з трьох компонентів. По-перше, це власне експозиція «Свобода». В Національному художньому музеї на першому поверсі розміщена вступна частина виставки. Символами цього пілотного проекту виступають дзеркала та ключі, які відбивають неочевидність реальності, підштовхують відвідувачів до інтроспекції, метафорично уособлюють пошук рішень та здійснення вибору. На другому поверсі відвідувачі можуть побачити гніздо — образ, який Влодко Кауфман пов’язує з домівкою, родиною, рідним містом та людським тілом. Друга інсталяція — це дослідження соціальної структури співіснування людей. Саме вона містить артефакти Майдану, зокрема дорожні знаки з вулиці Грушевського.

«Втеча» — так називається третя композиція, яка включає в себе хвилі, човен. В уявленні художника обдерте, поламане весло, яке автор розмістив поряд із човном, відображає засіб, який ми можемо використати, аби допливти до омріяної свободи. На жаль, як розповіли в музеї, експозицію відвідує небагато людей. Можливо, проблема криється і в тому, що для того, аби побачити виставку, необхідно купувати квиток для загального відвідування музею, ціна якого для дорослого складає двадцять гривень.