— Скасування закону про особливий статус — це наслідок ситуації і логічний крок з боку Президента. Іще під час його ухвалення говорилося, що якщо бойовики й Росія підуть на проведення «виборів» у так званих «ДНР» та «ЛНР», закон може бути скасовано. Ці «вибори» суперечать Мінському протоколу, тому таке рішення є логічним. Петро Порошенко намагався знайти компроміс і пішов далеко, щоб його досягти, але інша сторона на це не відгукнулася. Тому вина лягає на Росію й терористів. І в цьому сенсі ми маємо переваги на міжнародній арені: «ми запропонували — вони не погодились».
З боку Росії йде ескалація конфлікту, і скасування цього закону — нормальна реакція на дії Москви. Нашу ситуацію це не погіршує. Ми маємо використовувати будь-які дипломатичні методи, оскільки силою вирішити цей конфлікт не можемо. Але при цьому маємо бути готові й до силової протидії терористам.
— Скасування цього закону однозначно загострить ситуацію. Конфлікт між Києвом та Донецьком, Луганськом перейде у ще більшу фазу. Це аж ніяк не дасть нам жодних можливостей для пошуку компромісу. Я не вважаю, що керівництву країни треба було вітати Захарченка і його інавгурацію, але потрібно поставити запитання, чи використано всі методи, щоб знайти діалог для вирішення цієї ситуації.
Вважаю, що федералізація — це єдиний спосіб зберегти країну у цілісному варіанті, у зворотному мене ніхто не переконає. Однією з можливостей переговорного процесу могла б стати постановка питання про спільну роботу над Конституцією України, де були б гарантовані права й особливий статус Донецька і Луганська. На жаль, про Конституцію зараз ніхто не говорить. Ще один момент — економічний. Уряд каже, що купуватиме у Донецька і Луганська вугілля, і, здавалося б, ставиться до них як до самостійних партнерів, але в той самий час відмовляється вести діалог щодо задоволення їхніх вимог. Це теж велика помилка.
Не розумію і «гарячку» з боку Донецька й Луганська, які не можуть почекати місяць, щоб провести місцеві вибори 7 грудня, як наполягала Україна. Переконаний, що результат був би той самий — Захарченко був би головою «ДНР», і люди так само б пішли на вибори і проголосували. Українські ЗМІ викривляють ситуацію, оскільки народ на сході справді підтримує Захарченка і його команду.
Обидві сторони нарубали дров. На жаль, я бачу подальшу ескалацію конфлікту, оскільки з обох сторін є багато тих, хто зацікавлений у цьому. Тим паче, скоро в Україну приїде держсекретар США Джон Керрі, а у нас після кожного візиту американських гостей загострюється ситуація.
Президент Порошенко зараз перебуває під подвійним тиском. З одного боку, від розуміє, що потрібен мирний діалог. Але зрозуміло, що для цього діалогу має бути воля і з іншого боку, а Захарченко й сепаратисти вибили ці мирні карти з рук Порошенка. Ще один важливий момент: на даний час у ситуації перемагає «партія війни» на чолі з Арсенієм Яценюком та його оточенням, яка диктує свої умови. Вони постійно виступають за різке радикальне вирішення цього конфлікту, не замислюючись над тим, які це матиме наслідки.
— Як ухвалення, так і скасування цього закону ніяких особливих наслідків не матиме. Це гра, самообман, яким Президент займається вже кілька місяців. Таким чином ми готуємося до того, що нам доведеться відмовитись від територій Донецька і Луганська. Це було зрозуміло ще на початку конфлікту.
Я впевнений, що в ухваленні законів про особливий статус деяких регіонів головну роль для Порошенка відіграли (парламентські) вибори. Недаремно ж ці закони були ухвалені за кілька тижнів до виборів і відразу скасовані після них. Порошенко збирався отримати більшість у парламенті, для цього йому потрібне було якесь «перемир’я», під час якого йому набагато легше говорити з людьми, аніж під час війни. Проте, не зважаючи ні на які домовленості, щодня на сході вбивали наших військових.
Території Донецька і Луганська ми вже втратили. І тепер стоїть питання, чи втратимо ще більшу територію. Багато залежатиме від співпраці із Заходом — якщо вона буде успішною, то можна буде сподіватися на вирішення ситуації без подальших втрат. Я б не говорив про значну ескалацію, бойові дії тривають і зараз. Повномасштабного загострення у найближчий час я не бачу.
Кремлівський диктатор владімір путін уміло смикає за видимі та невидимі нитки. Кандидат у президенти США республіканець Дональд Трамп рішуче, не приховуючи, блокує військову і гуманітарну допомогу Україні. >>
Ми могли б почати з того, що президенту України потрібна нова стратегія війни, якби була стара, про яку ми знали б. >>
Тепер, після підписання законопроєкту президентом, його мають опублікувати в офіційному парламентському виданні "Голос України". Закон набере чинності через місяць із наступного дня його опублікування. >>
Відкритий лист із закликом до спікера Майка Джонсона негайно внести на розгляд ухвалений Сенатом законопроєкт із допомогою Ізраїлю та Україні підписали 91 конгресмен США з обох партій. >>
Депутатка Інна Совсун після скандальних заяв Ганни Маляр вважає, що все це засвідчує лише одне: влада не рахуєтьсяз інтересами військових, які захищають країну з першого дня вторгнення. >>
Офіційний Київ засуджує атаку Ірану проти Ізраїлю з використанням дронів "Шахед" і балістичних ракет, адже це може спричинити безпрецедентну ескалацію в регіоні. >>
