«Петриківка» на землях Колхіди

05.11.2014
«Петриківка» на землях Колхіди

Птахи щастя для Грузії — від петриківських мисткинь. (автора.)

Виставка «Петриківка — душа України» мала великий успіх у Тбілісі, в приватній галереї «Ванда». До столиці Грузії прилетіли три професійні українські художниці — Олена Ярмолюк, Наталія Малярчук і Галина Назаренко, щоб власноруч продемонструвати усім охочим, як твориться «петриківське диво». Крім традиційних картин у стилі петриківського розпису, вони оформили чимало будівель у різних куточках України. Галина Назаренко розписала церкву Святого Юрія в Києві і разом з Оленою Ярмолюк — каплицю біля джерела Святого Пантелеймона в селищі Хутірське. Наталя Малярчук у петриківському стилі намалювала картину, присвячену подіям на Майдані. Хоча переважно розмальовує прикраси, сумки і навіть шкіряний одяг петриківськими мотивами.

Відома тбіліська галерея «Ванда» вже другий рік поспіль влаштовує виставку українських художників і планує й надалі знайомити грузинську публіку з українським мистецтвом. «Петриківський розпис дуже красивий і самобутній. Неможливо не милуватися цими квітами і птахами, що асоціюються у мене з добротою і щирістю», — каже директор галереї Ванда Муджирі. В експозиції були «мальовки» на папері, розписані рушники, тарілки, розшитий петриківськими візерунками авторський одяг, сумки. Також був показаний фільм про історію, розвиток та сучасне життя села Петриківка. У рамках проекту відбулися лекції та майстер-класи. Кожен відвідувач мав змогу придбати якусь із робіт художниць.

«Минулого року петриківський розпис було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Це велика подія для України, адже ЮНЕСКО цікавлять тільки ті досягнення, які народилися в давнину і передаються з покоління в покоління», — нагадала куратор виставки Ніна Бурневич. А перший секретар Посольства України в Грузії Дмитро Третьяков на відкритті виставки підкреслив, що такі сонячні твори навчають берегти мир. «Петриківські розписи — це справжнє диво, я від них у справжньому захваті. Впевнений, що мистецтво врятує світ», — каже грузинський художник Звіад Джапарідзе, принагідно бажаючи українському народові перемоги.

У ході проекту на вулицях столиці Грузії українські художниці і всі охочі малювали птахів щастя і роздавали їх перехожим iз побажаннями добра і миру. «Це мистецтво дарує бажання жити, любити, творити добро. Дивлячись на картини, відчуваєш гостинність, тепло, радість, — поділилася враженнями учасниця флешмобу Ольга Асатіані.

Після відвідин Тбілісі українські мисткині вирушили в Батумі, де разом із діточками малювали квіти і птахів у Кавказькій школі бізнесу. На добру згадку художниці прикрасили петриківським орнаментом фасад будівлі школи.

  • «Якби на Майдан відразу 100 тисяч вийшло, стріляти злякалися б»

    З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>

  • Навіть Азаров намагався...

    Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і  це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>

  • Яценюк — політик № 1 в Україні?

    Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>

  • «Зараз іде загострення складної суспільної хвороби»

    У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>

  • «Щоб ми перемогли»

    Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>

  • Ангели над Майданом

    До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>