Тест Кличка на патріота

Через призму сьогодення можна назвати Василя Стуса бійцем Небесної сотні 1960-х. В усій своїй моральній величі він став на захист країни, українців, української мови на віртуальному Майдані шістдесятників і, як закатовані Євромайданівці-2014, знайдені мертвими у лісосмугах, Стус став мучеником російських катів політичного концтабору. Його з побратимами Тихим і Литвином похоронили за окупаційного кадебістського режиму СРСР (який усе більше нагадує нинішній режим Путіна) стали багатотисячною демонстрацією народного гніву і народної пам’яті й поваги до тодішніх бійців Небесної сотні. Стус став еталоном духовного і морального мірила для кількох поколінь українців. Щоб ушанувати видатного сина України, святошинська громадськість столиці ініціювала створення скверу імені Василя Стуса в місцині, де поет мешкав зі своєю сім’єю.

Багаторічна боротьба екологічних активістів із київськими чиновниками часів Черновецького—Попова вилилася у рішення Київради про заснування скверу Стуса, рішення суду про зобов’язання Київської міської держадміністрації (КМДА) виконати згадане рішення Київради та порушення правоохоронними органами кримінального провадження проти Київської міської держадміністрації щодо злісного невиконання згаданого рішення суду. Однак усі сподівання, що КМДА, очолювана Віталієм Кличком, виконає рішення суду у справі скверу Стуса, також не справдилися. Фактично Кличко тесту на патріотизм і професіоналізм не склав. На два недавні звернення святошинської районної організації «Зелений світ» та керівника народного фотоклубу «Ікар» до голови КМДА з вимогою виконати рішення суду чиновники керівника міста відповіли відписками.

Утім це не забаганка громадськості — виконати рішення суду, а вимога Конституції України та здорового глузду. Тоді б у чиновників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища не виникало б порушених у відписках питань відносно балансоутримувача об’єкта, внесення скверу до бюджетного фінансування утримання та розробку його проектно-кошторисної документації, визначення підрядників та інші питання, передбачені в розпорядженні адміністрації про організаційно-правові заходи, якого ні Черновецький, ні Попов, ні Кличко видавати не хочуть. Хоча саме ця вимога зазначена у роз’ясненні чиновникам КМДА та Державної виконавчої служби для виконання рішення суду із зобов’язання КМДА створити сквер Стуса... Прикро, що елементарні речі знову доведеться доводити в суді, витрачаючи на це час громадських активістів, суддів та юристів КМДА.

Відійшли у вічність бійці Небесної сотні 1960-х та 2014-х. Проте досі не покарані їхні кати, не реалізовані ті ідеали, за які заплатили герої своїми життями. Усе, що робиться у царині увічнення пам’яті наших героїв, відбувається на рівні громадських акцій чи поодиноких спонтанних заходів місцевої влади. Один із таких заходів у сквері Стуса відбувся 18 жовтня цього року. Його організувала Святошинська РДА, підтримана громадськістю. У суботу працівники районного «Зеленбуду» та громадські активісти розрівняли в сквері родючий ґрунт, обдернували курган зі стелою, насипаний минулої осені майже двотисячною громадою киян і святошинських школярів iз десяти районних шкіл.

Не хоче наша влада працювати системно, за законами. Утім для того й існує громадськість, аби вимагати від влади виконання її ж рішень.