Деградація Чокраку

05.11.2014

Торік «УМ» на прикладі озера Аджиголь поблизу Феодосії, де донедавна добували лікувальні грязі для місцевих санаторіїв, детально писала про реальний стан цілющих солоних озер не лише Керченського (їх там найбільше), а й усього Кримського півострова. Вони страждають через техногенний вплив, точніше — у них банально зливають промислові, каналізаційні стоки. Або перетворюють на сміттєзвалище, як у випадку з тим же Аджиголем, якому «пощастило» з сусідством із міні-пансіонатами одного московського підприємця.

У ще більш катастрофічному стані опинилось озеро Чокрак, що за 16 кілометрiв на північ від Керчі. Але не стільки через втручання людей, як через природні фактори. За літо воно геть пересохло. На довершення потужні вітри, характерні для цієї пори року, здіймають над поверхнею соляні хмари. «Почався процес видування солей, — констатував на останньому виїзному засіданні кримського уряду в Ялті (воно було присвячене підсумкам курортного сезону) тутешній міністр екології і природних ресурсів Геннадій Нараєв. — Вітер розносить їх на десятки кілометрів, що спричиняє вкрай негативні наслідки для довкілля і тваринного світу».

Варто додати, що озеро Чокрак було досить унікальним. Як свого часу розповів «УМ» начальник Феодосійської гідрогеологомеліоративної партії Микола Кравченко, його грязі за своїми бальнеологічними якостями не поступаються грязям всесвітньо відомого Мертвого моря. Ба, навіть ліпші. Тому їх усіма правдами і неправдами, зокрема літаками з Багеровського аеродрому, в обхід усіх формальностей спритні підприємці доставляли до ближнього і дальнього зарубіжжя. Із чокракськими грязями працюють провідні косметологічні центри у Москві й навіть Парижі. «Грязеві вулкани озера в оточенні десяти підводних мінеральних джерел з водою типу «Мацеста» і морська вода — це просто чудодійний коктейль. Якщо мене десна турбують, то я їду на Чокрак. Помазав трохи тією гряззю десна — і біль моментально минає. Сіль із цього озера до 1917 року подавали на царський стіл. Досі соляні чеки на озері збереглись. І, нарешті, там можна виробляти бета-каротин. Нині Україна його купує за кордоном», — повідомив «УМ» пан Кравченко.